Українці вважають, що попри самоцензуру навіть під час війни журналісти мають критикувати владу. При тому, що як національні, так і регіональні еліти продовжують зловживати безпосереднім впливом на медіа.
Проблеми регіональної журналістики та виклики для свободи слова у часи війни обговорили в ефірі Обласного телебачення “Галичина”. свобода слова на Прикарпатті
“Голова цінність – не так демократія чи свобода слова. Головна цінність, аби наша держава вижила і збереглася. Як би ми не розказували про зраду влади, але прийде росія і легше не стане. Тому звісно це включає якесь самоцензурування”, – описав ситуацію головний редактор медіагрупи “Галка” Роман Турій.
Втім є сумна тенденція, пов’язана з безпосереднім впливом на регіональні медіа.
“У франківській мерії є листок на фінансування з міського бюджету приватних медіа. Мені здається, що пріоритети могли б бути інші. Читачі хочуть бачити правду, в місті є проблеми: на що витрачаються кошти, куди кладеться асфальт, бруківка активно ставилася ще в 2022 році”.
Роман Турій переконаний, що один із найгірших шляхів – виживати через “кооперацію” з місцевими елітами, і виборними, і призначеними.
“За останній місяць до мене тричі зверталися з проханням поставити відверту джинсу, в тому числі щодо певних посад. Люди, які приймають рішення, не соромляться. Вони й далі хочуть в темну формувати певну інформаційну повістку. На жаль не всі мої колеги відмовилися від таких спокус”.
Втім, переконаний Роман Турій, запит на правдиву інформацію є. За даними опитування професійного видання “Детектор медіа” 70% людей вважають, що медіа мають давати суспільно значущу інформацію. Кожен другий українець вважає, що медіа мають критикувати владу. Кожен третій вважає, що держава йому бреше.
Читайте також: Що не так з Telegram: розбір “Галки”
ФОТО ТИЖНЯ
