Чи має Івано-Франківськ сьогодні шанс стати ціннісним простором для розвитку туризму?
Вказане питання ставлять собі сьогодні чимало свідомих мешканців нашого міста. І це логічно. Адже туризм – це нові інвестиції, нові можливості для бізнесу і заробітку. Так, лише за рік, що минає, завдяки туристам до Івано-Франківська за найбільш скромними підрахунками надійшло щонайменш 116 мільйонів гривень інвестицій.
Сьогодні можна впевнено сказати, що місто вже зробило і продовжує робити чималі кроки в напрямку перетворення на такий простір. Безкоштовні тематичні екскурсії містом, активні реставраційні роботи, зокрема, використання старовинних елементів декору у реконструкції вулиць та будівель, реставрація, в тому числі силами ентузіастів і волонтерів, історичних дверей, вікон, ліпнини, – все має на меті одне: створити простір, який підніме цінність Івано-Франківська, допоможе залучити до нашого міста більше поціновувачів історичних та культурних цікавинок, перетворивши його з транзитного туристичного міста на місто – центр туризму.
Разом з тим, варто зауважити: сучасний турист – досить вибагливий. Йому сьогодні недостатньо лише споглядати пам’ятки старовини. Сучасний турист потребує розвиненої інфраструктури – для проживання, харчування та розваг.
Саме тому важливо, щоб процес збереження Івано-Франківська історичного не гальмував розвиток міста сучасного.
В Європі давно вже винайшли способи, як забезпечити такий симбіоз. Тож навряд чи нам доведеться винаходити в цьому плані велосипед.
Основних тенденцій – дві.
Перша передбачає пристосування історичних будівель для сучасних туристичних, бізнесових та інших потреб. Зокрема, облаштування у таких будівлях сучасних готелів, бізнесових та розважальних центрів, навіть паркінгів, проте з обов’язковим збереженням зовнішнього вигляду – фасаду, елементів декору.
В Івано-Франківську сьогодні також є вдалі приклади такого поєднання історичної форми та сучасного змістовного наповнення. Напевно, найяскравіший – це Фортечна галерея «Бастіон», розташована всередині відреставрованого колишнього так званого першого бастіону Станіславської фортеці. Його іноді ще називають Бастіоном Андрія Первозванного.
Довгий час про те, що в нашому місті є пам’ятки фортифікаційної архітектури, знало лише обмежене коло фахівців. Зовнішні фортечні мури бастіону боязко ховалися у темних, загиджених закутках між будинками, а їх внутрішній двір рясно поріс травою та чагарниками. Сьогодні завдяки вдало проведеній реставрації та розумному розпорядженню внутрішніми площами бастіон став однією з найяскравіших і найвідоміших атракцій Івано-Франківська та Прикарпаття в цілому. Саме тут відбувається чимало цікавих фестивалів та свят – таких, як, скажімо міжнародний фестиваль «Свято ковалів», завдяки якому і сам Бастіон, і місто Івано-Франківськ стали відомими далеко за межами України.
Ще один приклад вдалого використання історичних будівель для сучасних цілей – Пасаж Гартенберг. Старовинний пасаж перетворився сьогодні на сучасний центр розваг, у якому при цьому вдалося зберегти шарм та вишуканість, притаманні початку ХХ століття. Дуже ймовірно, що саме таким – вічно молодим і сучасним – воліли бачити своє творіння через 100 років після будівництва брати Ігнаці і Давид Гартенберги.
Інша тенденція – будівництво нових сучасних будинків, у яких гармонійно поєднуються фасади історичних будівель або їх елементи. При такому поєднанні турист, мандруючи історичними вуличками міста споглядає, переважно те, що бачить на рівні очей – охайні відреставровані або ревалоризовані старовинні фасади. При цьому сучасні будівлі настільки гармонійно вписуються в історичний краєвид, що й, на перший погляд, навіть не кидаються в вічі в той час, як загалом місто розвивається, набуваючи сучасного вигляду.
Вдалі приклади такого поєднання також є в Івано-Франківську. Ну, скажімо, будинок Артура Бернса, більш відомий своєю чарочною, яка вже встигла стати улюбленим місцем дозвілля місцевих мешканців та гостей міста. Ще з десяток років тому мало хто чув, що відомий американський фінансист, консультант президента США Дуайта Ейзенхауера з економіки Артур Бернс народився і жив в Івано-Франківську (на той час – Станіславові). Втім, сьогодні завдяки в тому числі старанням архітекторів, вдалому поєднанню історичного та сучасного про ще одну яскраву постать в історії міста знають чи не всі іванофранківці і залюбки діляться цікавинкою з гостями. А пошук імпровізованих монет на бруківці навколо пам’ятника Артурові Бернсу під стінами будинку стало однією з розваг місцевої малечі.
Є й третя концепція – своєрідне поєднання перших двох. Такою, зокрема, стала ревалоризація варного цеху колишнього пивзаводу. Відбудована будівля найстаршого у місті підприємства не лише змінила своє змістовне наповнення, приваблюючи сотні поціновувачів швидкої їжі, а й органічно вписалася в цілий архітектурний ансамбль сучасного офісного центру.
Івано-Франківськ розвивається. І це історична закономірність. Розвиток – це життя міста. Відсутність розвитку веде до занепаду. Проте, розвиваючи, розбудовуючи наше місто, варто не забувати про спадщину наших пращурів, берегти й примножувати її, створювати умови для симбіозу старовинного і сучасного. Сьогодні саме такі міста приваблюють туристів. Адже, як вже зазначалося, сучасний турист – вибагливий. Він прагне не лише подивитись на атракції, а й мати достатній рівень комфорту та безпеки. Тому рухатись є куди. Головне, щоб рух був у вірному напрямку…
ФОТО ТИЖНЯ
