“Я наче у Ватикані скоро буду жити”: що думають франківці про будівництво церкви поблизу міського озера

В соцмережах мешканці Івано-Франківська не перестають обговорювати будівництво нової 16-метрової церкви поблизу міського озера.

Як писала “Галка”, 19 березня на ділянці поблизу міського озера, зі сторони набережної ім. Стефаника та ЖК “Ozero”, звели будівельний паркан. Там планують збудувати церкву парафії Блаженного Священномученика Симеона Лукача УГКЦ. 

Ми зібрали коментарі франківців під постами у соцмережах:

Андрій Мисько: Вже злийте озеро і там побудуйте ще щось.

Матковський Володимир: Як так можна? УГКЦ знищує дерева, громадський простір, забудовує озеро. Хіба не достатньо бетону в місті? Хіба не достатньо церков? Хіба ті церкви, які вже побудовані, є щонеділі переповнені вірянами?

Stella Igorevna: Задовбали! Краще б зелену зону відпочинку облагородили. На озері, як в мурашнику. Вперше зловила себе на думці, що Франківськ втрачає себе, і все менш комфортно через натовпи й відсутність гарно облагороджених парків та скверів. Точніше їх мінімальна кількість…

Mariya Kozakevych: Чи є звіти від церков, як вони допомагають армії? Чи не логічно, що якщо є гроші на будівництво церкви, значить є можливість рятувати життя людей на фронті? … Чи є статистика скільки в місті церков? Точніше так – скільки десятків церков вже є в Івано-Франківській ОТГ? Видається, що церков вже більше аніж шкіл… От шкіл справді не вистачає. 

Чи не логічно, що така будівля має зводитись після опитування людей? Міське озеро належить ВСІМ містянам, вони господарі міста, не влада з чиновниками, не релігійні організації зі священниками, а франківці, які щодня гуляють біля озера. Їх думку питали?

Olga Dzundza: Краще б дороги зробили й міст нарешті добудували.

Valentina Vyshivska: Краще побудуйте реабілітаційний центр для військових, в якому зможуть проживати герої, які залишились без кінцівок та не мають рідних, щоб доглядали.

Олександра Наритник: Чому, коли будуються будинки на березі озера, нікому не заважає?Відкриваються нові бари, ресторани, аптеки…  А коли почали будувати Божий Храм, то таке обурення. Для Бога немає місця?

Мар’яна Тиркот: Нічого не маю проти церков, але їх багато, ще б так всі ходили, тому це просто бізнес. Кожен клаптик забудовують, озеро, зелена зона, з одного боку приватне футбольне поле вліпили, а з іншого церкву, той Марцінків краще б так дитячі садки будував, а то гроші тільки відмиває.

Марія Бурлака: За кількістю церков у Франківську складається враження, що в місті живуть самі грішники, а насправді хай мер побудує церкву на території мерії, бо більших грішників, як ті що при владі, мабуть, немає. Простий народ в злиднях, а бюджетники, що при владі, з жиру дуріють і думають, як би ще вкрасти. На жаль, церкви це є і бізнес, і політика.

Natalya Shkvarok: Для чого і для кого? Комусь парафія потрібна? Місту бракує шкіл, садків, поліклінік, лікарень, але аж ніяк не церкви.

Оксана Беган: Перепрошую, але то занадто, чому не завершити на тому місці суцільний проєкт на спортивну тематику.

Галя Радловська: Церква? А про воїнів хтось попіклується, їм потрібен реабілітаційний центр, а не церква. Ви хоч знаєте в якому стані приїжджають хлопці у відпустку? А ті які втратили здоров’я і не мають родичів, хто ними має опікуватися.

Andrij Kushmelyuk: Як збудувати багатофункціональний спортивний комплекс, то немає місця, а як будку з хрестом – то будь ласка… соромно за місто, а особливо за того придуркуватого мера…

Роман Жук: Жидівський бізнес… З Богом спільного нічого не має.

Olha Ihnatiuk: Та дайте місту трохи подихати. Задовбали вже. Дерева вбиваєте, зате церкви ці ставите на кожному кроці. То давайте вже всім мученикам поставте. В алфавітному порядку. Більше ж вам немає чим зайнятись.

Наталія Даценко: Релігія – дуже прибутковий бізнес! Але як парафіяни будуть добиратися до церкви по тих болотах, що на вході до озера з боку Чубі-Буму?

Svita Diachok: Не радіємо. Ця церква буде “у гріху”, шановний.

Іра Рожанська: Нам потрібно будувати заводи, відновлювати їх, та виготовляти зброю, якщо ми хочемо виграти цю війну, а не церкви, які на кожному кроці й наполовину порожні.

Viktoriia Bilusiak: Мова йде про раціональність використання коштів, завод це лише приклад, куди б їх краще спрямувати. Притулки, реабілітаційні центри для постраждалих й військових, це все в дефіциті, і зрозуміло чому вони не принесуть доходів, на відміну, від будинку з іконами.

Olga Kapustynska: Я наче у Ватикані скоро буду жити… Папа точно перебереться у Франик. Чи вже все пристосовано для людей з обмеженими можливостями? Чи у всіх школах є нормальні сховища де можна навчатись, а не сидіти на підлозі? А може гарний реабілітаційний центр є? Ми вже виграли війну? Чи це якось має допомогти хлопцям на фронті? Хто миє бабки цього разу?

Tetiana Matenchuk: “Віра не вимірюється кількістю церков! З глузду поїхали от, бігме…” Так описала моя бабуся, вірянка. Франківськ плавно, а може і швидко перетворюється на “церківськ”. Сумно, одні знищують історію “реконструкціями”, а інші церкви тицяють.

Наталія Дужак: Немає де помолитися? Давайте всі будемо молитися вдома до ікон! Допоможіть тим, хто просить машини, броню, зброю… А після перемоги будуймо храми аж до самого неба, до самого Бога, щоб там йому розказувати про наших героїв.

Lesia Herashchenko: Яка церква? Для чого? Щоб відспівувати полеглих захисників. Може ці мільйони “святі люди” вклали б не в церковні куполи, а в те, щоб наші захисники повернулись не на щиті, а зі щитом?

Oleg Klapkiv: Я хоч і християнин, але це вже маразм! Мало у нас храмів?! Замість того, щоб підтримувати військових, кошти збираємо не туди. От така у нас держава “Вірян і Патріотів”.

Lesia Struk: Церкви порожні. В неділю 30 людей у величезній церкві. Для чого будувати, коли не ходять? Мерія що ви робите і для чого?