Чому іванофранківці залишаються вдома під час повітряних тривог? “Галка” спробувала розібратися, хто відповідає за захисні споруди, скільки їх взагалі на Прикарпатті, а також що вдалося облаштувати станом на третій рік війни.
Вступ
27 січня о 1:03 надійшло повідомлення про повітряну тривогу на Прикарпатті. О 2:09 Повітряні сили ЗСУ повідомили, що БпЛА в центрі Івано-Франківщини, курс західний та південно-західний. У Франківську в цей час було чутно вибухи.
О 2:38 мер Івано-Франківська повідомив про роботу ППО. Рівно за дві години, о 4:38 ранку Марцінків написав: “Уважно! Дві стіни! Є небезпека!”
Згадка про правило двох стін (зазвичай це тамбур, коридор або передпокій) від мера не випадкове. Адже франківські багатоповерхівки в абсолютній більшості не мають жодних приміщень, які можна було б вважати бодай найпростішими укриттями.
Підвали, які на початку великої війни були позначені як сховища, більше такими не вважаються.
Міський голова Руслан Марцінків пояснив це так:
“Мені багато писали за підвали будинків. Зважаючи на неефективність, там укриттів немає. Вони постійно захаращувалися, не є можливості тримати їх постійно відкритими й стан не є найкращим”.
За словами мера, сховища у будинках залишилися лише в окремих ОСББ, де є відповідальний за це.
Та й самі мешканці переважно відмовляються ховатись, тим більше, що до офіційного сховища з густонаселених мікрорайонів міста йти 15-20 хвилин.
До прикладу, після червневої, 2024 року атаки росіян на Івано-Франківськ люди знехтували сигналами тривоги. До прикладу, за словами Марцінківа, в укритті 17-ої школи було 11 осіб.
Усі франківські заклади освіти, де є укриття, готові приймати людей, особливо в нічний час. “Вони є обладнані усім необхідним”, – стверджував у листопаді 2024 року Марцінків.
Хто крайній?
Відповісти на це питання не так і просто. Кодекс цивільного захисту України створення, утримання та використання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, а в особливий період – організація будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту належить до компетенції “інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту” (ст. 18 Кодексу).
Своєю чергою місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідають за:
- організацію виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання, експлуатації та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту;
- визначення загальної потреби в об’єктах фонду, необхідних для укриття всіх категорій населення за місцем роботи та за місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування;
- планування та організацію роботи із забезпечення потреб в укритті населення шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення;
- організацію та ведення обліку фонду захисних споруд;
- створення загальнодоступних інформаційних ресурсів та доведення до населення інформації про об’єкти зазначеного фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі;
- здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд;
- організацію проведення технічної інвентаризації захисних споруд.
Іншими словами, за укриття, а також за те, щоб вони були в принципі і їх було вдосталь безпосередньо відповідають міські, селищні та сільські ради та районні державні адміністрації. Це підтверджується Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, які затверджено чомусь не ДСНС, а Міністерством внутрішніх справ.
А от утримання укриттів здійснюють балансоутримувачі. Тобто будь-яка особа, якій пощастило мати в себе на балансі (у тому числі внаслідок приватизації) споруду цивільного захисту.
Ці ж неназвані балансоутримувачі мають здійснювати оцінку стану готовності укриттів, організовувати періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, проводити технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
А бувають нічийні укриття?
Бувають. До прикладу на території Калуської громади виявлено вісім сховищ, балансоутримувачі яких відсутні або зареєстровані на непідконтрольній території України. Про це “Галку” повідомили у Калуській міській раді:
“Всі заходи, які вживалися для встановлення місцезнаходження балансоутримувача не дали результату (звернення за місцем реєстрації юридичних осіб, звернення до правоохоронних органів, пошук в державних реєстрах тощо)”.
Як діяти у такому випадку – прецеденти є. Під час перевірки в кінці 2023 року у Фастові Київської області укриття по вул. Садовій, 10 оцінили як не готове до використання за призначенням.
Сам будинок кілька років до того списали з балансу комунального підприємства, а разом з будинком – і укриття. Тож крайнього за його утримання не знайшлося.
Прокуратура звернулася до суду і той зобов’язав Фастівську міську раду здійснити державну реєстрацію права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту, а отже і взяти на себе відповідальність за це укриття.
Два сховища, які були на балансі збанкрутілого АТ ”Коломиясільмаш” були й на території Коломийської громади.
“Сховища були повністю затоплені, занедбані та непридатні до використання. Рішенням Кабінету Міністрів України захисні споруди передані з державної у комунальну власність. Спільно з ТОВ «Леоні» сховища загальною площею 1470,0 м.кв, місткістю – 3600 осіб були приведені у готовність до використання для укриття населення”, – розповів “Галці” заступник міського голови Коломиї Роман Остяк.
В Івано-Франківську, каже заступник Марцінківа Руслан Гайда, інформацією про щось подібне виконавчий комітет не володіє.
То скільки цих укриттів є?
Як повідомило “Галку” Головне управління ДСНС України на території Івано-Франківської області обліковано 1812 об’єктів фонду захисних споруд, з них 112 сховищ, 679 протирадіаційних укриттів, 1020 найпростіших укриттів та 1 споруда подвійного призначення.
Щоправда, у серпні 2024 року називали цифру в 790 захисні споруди. Її озвучили під час презентації підсумків комплексної перевірки сфери цивільного захисту області в Івано-Франківській обласній військовій адміністрації.
За словами голови ОВА Світлани Онищук ця кількість укриттів здатна вмістити 76% населення області. А це (мова про цифри до початку великої війни) 1,35 мільйона, або 1700 осіб на укриття.
Нам важко оцінити підставність оцінок від голови ОВА, але як виглядають так звані “найпростіші укриття”, яких є більшість, всі певне знають.
Найпростіші укриття та споруди подвійного призначення це:
- підвальні та цокольні поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення;
- споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини);
- підземні переходи між станціями (транспортні, станцій метрополітену);
- тунелі (станції метрополітену, автодорожні, магістральні, пішохідні);
- підземні склади;
- об’єкти підземного простору колишніх оборонних об’єктів та баз;
- підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різного призначення;
- інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення.
З огляду на відсутність в області метро та наявність всього двох підземних переходів (ми не впевнені, що їх обліковано як укриття, – ред.) можна припустити, що більшість найпростіших укриттів це підвали та паркінги.
Про історію з підвалами ми вже згадали.
“В нас у підвалах немає укриттів, ми відмовилися від цього. Тому що на початку війни ми зробили десятки укриттів, ми їх забезпечили запасом – буржуйка, дрова, генератор. Але туди або мешканці сміття зносять, або безхатьки [оселяються], особливо у зимовий період часу“, – казав наприкінці листопада 2024 року Марцінків.
Як повідомили “Галці” у виконавчому комітеті Івано-Франківська в обласному центрі наразі обліковується лише 179 споруд цивільного захисту, причому готовими для використання з них є 140.
Оновлена мапа, на якій вже відсутні позначки підвалів багатоповерхівок у статусі укриттів, розміщена на сайті міськвиконкому Франківська. Там не зазначена місткість кожної захисної споруди, але проста математика каже, що за умовної чисельності Івано-Франківська в 240 тисяч до кожного придатного укриття мало б вміститися ті самі 1700 осіб.
Не кращою є ситуація в інших великих містах Прикарпаття.
Як повідомили “Галці” у Коломийській громаді, зі 157 захисних споруд цивільного захисту готовими до використання є одне протирадіаційне укриття, одне сховище та 26 найпростіших укриттів для населення. Ще 38 протирадіаційних укриттів та 2 сховища готові “обмежено”.
“89 захисних споруд цивільного захисту перебувають в неналежному до використання стані. В основному це укриття, які в повністю зруйнованому стані та не підлягають відновленню, знаходяться на території не функціонуючих підприємств або в підвалах житлових будинків”, – пояснюють в Коломийській мерії.
А цього достатньо?
У своїх запитах до державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування редакція “Галки” зокрема ставила і таке питання: “Яка є додаткова потреба в облаштуванні укриттів у громаді?”
Жоден з одержувачів запиту нам на це не відповів. При тому, що законодавство все ж оперує таким поняттям як “потреба у фонді захисних споруд”, що передбачає забезпечення укриття всіх категорій населення як за місцем роботи, так і за місцем проживання чи тимчасового перебування.
При цьому є наступні вимоги щодо доступності для населення і працівників:
- 300 метрів – для багатоповерхової забудови, забудови підвищеної поверховості та висотної забудови, а також для суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту
- 500 метрів – для середньоповерхової та малоповерхової забудови.
Реалії, як ви розумієте, геть інші. Марцінків, на відміну від голови ОВА визнає, що укриття у закладах освіти покривають потребу для 30% мешканців міста.
“Але, наприклад, протягом ночі обстрілу (17 листопада 2024 року, коли були скарги щодо укриттів від мешканців — авт.) по всьому місту ми зафіксували присутність «аж» 16 осіб в укриттях у навчальних закладах“, — дорікнув іванофранківцям мер.
За його словами, укриттів у місті вистачає, деякі з них можуть прийняти 1,5-2 тисячі людей. В кожному з них є люди, які фіксують, скільки людей приходить під час повітряних тривог.
“Зараз витрачати кошти на підвали, на додаткове облаштування я вважаю недоцільним. Бо маємо негативний досвід. Там, де ми зробили роботи, висушили, оселилися люди з асоціальною поведінкою“, – вважає Марцінків.
Як знайти
Аби убезпечити своїх громадян держава затвердила навіть форму табличок, якою позначається місце розташування споруди та вхід в укриття.
“Біля вхідних дверей до захисної споруди вивішується табличка розміром 60 х 50 см із зазначенням номера споруди, її балансоутримувача, місць зберігання ключів, особи, відповідальної за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцезнаходження і номера телефону. У нічний час таблички позначення захисної споруди і входи мають бути освітлені або дубльовані світловими покажчиками.
Табличка розміром 50 х 60 см із написом «Місце для УКРИТТЯ» вивішується біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення (найпростішого укриття). На ній зазначаються місцезнаходження споруди, її балансоутримувача, номер телефону особи, відповідальної за утримання та експлуатацію споруди в мирний час, адреса і місце зберігання ключів”, – вимагають від балансоутримувачів Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту від 2018 року.
Цей багатосторінковий документ, який регламентує не лише формат табличок, але й порядок утримання, ремонту, прибирання та навіть провітрювання укриттів, нічого не говорить про інформування цивільних осіб з використанням сучасних технологічних засобів.
Втім, згадка про інформаційні ресурси для “доведення до населення інформації про об’єкти зазначеного фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі”, як ми вже вище згадували, є у Кодексі цивільного захисту, в контексті відповідальності місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Івано-Франківська обласна державна адміністрація, вона ж ОВА пропонує до перегляду громадянам Переліки захисних споруд цивільного захисту, які вочевидь складені районними адміністраціями.
Переліки оформлені окремими файлами за районами області, які створені у чорний для України день 24 лютого 2022 року і відтоді не оновлювалися.
Для порівняння з актуальною інформацією для Івано-Франківська у переліках згадуються 27 укриттів, для Коломиї – 95, Калуша – 7.
Також є інтерактивна карта, на якій позначені 779 захисних споруд. Нагадаємо, що у недавньому повідомленні від тієї ж ОВА на території Івано-Франківської області обліковано 1812 об’єктів фонду захисних споруд.
В Івано-Франківську на цій “інтерактивній карті” близько 50 позначок, що також не співпадає із заявленими 140 укриттями.
До речі, чому карта інтерактивна, не ясно. Адже цим словом має позначатися результат, показаний відповідно до дій користувача, тобто певну взаємодію. Натомість карта від ОВА не пропонує навіть пошук найближчого укриття, що було б доречно та актуально.
Вже згадану онлайн-карту укриттів Івано-Франківської мерії супроводжує коментар Руслана Марцінківа.
“На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну була розроблена подібна мапа, яка була у вільному доступі. Але пізніше була заборона розміщувати такі матеріали. Наразі є дозвіл і я вважаю, що громада має бути проінформована. Вкотре нагадую реагувати на сигнали тривоги, берегти себе та своїх рідних. Віримо в перемогу!“
На скарги мешканців обласного центру у період заборони розміщення міський голова надсилав карту в приват.
Карту сховищ, укриттів та інших споруд цивільного захисту можна знайти й на сайті Коломийської громади. На тій же сторінці зібрана корисна безпекова інформація.
Подібну карту на сайті громади Калуша опублікували ще 2 лютого 2022 року. Чи були з того часу якісь актуалізації інформації – невідомо.
В Івано-Франківській районній військовій адміністрації “Галці” нагадали також за інтерактивну карту на порталі “Дія”. Її презентували у лютому 2024 року.
Але якщо на території області в додатку позначені сотні захисних споруд, то по Івано-Франківську – лише три! Причому принаймні одна з адрес позначена помилково. Тобто мешканець обласного центру точно не знайде безпечне місце під час повітряної тривоги в Дії, як це обіцяв віцепрем’єр Михайло Федоров.
А щось будується?
Так. Як підрахувала команда аналітиків YouControl.Market за період з 24.02.2022 до 19.11.2024 в системі закупівель Prozorro зі словом “укриття” відбулося 46088 тендерів, де визначили переможців, на загальну суму в 31,3 млрд.
Івано-Франківська область далеко не в лідерах за обсягами: аналітики знайшли “переможних” закупівель приблизно на 400 млн.
“Галка” проаналізувала ці дані й знайшла згадки про ремонтні роботи на 769 об’єктах на загальну вартість в 350,7 млн грн. Найбільш інтенсивно відбудовували захисні споруди у 2023 році.
Серед замовників будівництва лідером є КП Івано-Франківської обласної ради “Будінвест”, джерело коштів – обласний бюджет.
Понад 30 об’єктів відремонтувало Івано-Франківське КП “Комфортний дім”. Це – підвали багатоповерхівок, які тепер в місті не вважаються навіть найпростішими укриттями. Як писала “Галка”, деякі з цим ремонтів стануть предметом кримінальних проваджень.
Абсолютна більшість робіт – це поточний, а насправді косметичний ремонт. Підмалювати, підштукатурити, застелити підлогу, відремонтувати електрику чи відновити вхід.
Втім, є й об’єкти вартістю понад мільйон, таких ми знайшли 36, а п’ять з них – вартістю понад 10 мільйонів.
До переліку найвартісніших об’єктів не увійшла реконструкція підвального приміщення під захисну споруду цивільного захисту (укриття) Івано-Франківського спортивного ліцею за адресою вул. Юності, 13 в м. Івано-Франківську.
Як пояснили “Галці” у обласній військовій адміністрації ще у 2023 році було виготовлено проєктно-кошторисну документацію, яка пройшла експертну оцінку. Ці папери обійшлися платникам податків у 483,5 тис. грн.
Натомість далі справа не пішла. Облдержадміністрація внесла об’єкт до Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови інфраструктури DREAM, подано на розгляд Стратегічній інвестиційній раді, включено в Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій для 2025 року.
Однак укриття і досі перебуває у “жахливому стані та не відповідає вимогам”. Принаймні саме так його описано в обґрунтуванні доцільності реалізації проєкту. І це правда.
Натомість там не зазначено, чому для найвартіснішого в Івано-Франківську капітального відновлення обрана споруда цивільного захисту, яка знаходиться за п’ять кілометрів від центру міста, у той час, як десятки тисяч містян фактично позбавлені можливості скористатися укриттям через його відсутність у пішій доступності?
Вже не кажучи про те, чому інвестиція навіть у 20 мільйонів залишає укриття “найпростішим”.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення України”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Читайте також: "Ніхто не вічний": Марцінків пояснив свій "заповіт" (ВІДЕО)
ФОТО ТИЖНЯ
