У мережі зібрали найчарівніші локації в українських лісах, де можна насолодитися золотою осінню.
Добірку локацій створило видання “УП.Життя” спільно з Лісовою опікунською радою (FSC).
“Ліси – це наше унікальне природне багатство і надбання. Дивовижно, які різноманітні та особливі залежно від регіону, лісові екосистеми існують у Карпатах, Поділлі, Поліссі чи Слобожанщині.
Ми сподіваємося, що милування осінніми краєвидами, зарядить вас позитивом та хорошим настроєм на всю зиму. Ми спеціально обрали найбільш мальовничі види серед лісів, які потребують захисту та раціонального управління з боку кожного з нас”, – розповідає Павло Кравець, директор Національного представництва FSC в Україні.
Закарпаття
Угольсько-Широколужанський лісовий масив
 |
Це найбільший листяний ліс Європи, якого не торкалася рука людини. Сонячне проміння, як і туристи, – рідкісні гості під кронами сорокаметрових буків-тотемів. Аби обійняти стовбури чотирьохсотлітніх дерев руками, потрібно двоє-троє дорослих чоловіків.
Ідучи вузькою, ледь помітною стежкою, тут легше зустріти оленя чи рись, які йтимуть на зустріч, ніж людину.
Порталом в інший вимір вам видаватиметься “Карстовий міст”. Вітер виточив його з масивної скелі вапняку. Тепер – це справжня арка на кількох кам’яних “ногах”, що тримає на вершині дерева.
Варто бути обережним, адже тут величезна кількість печер, спуститися в які набагато простіше, ніж піднятися на поверхню, навіть зі спорядженням.
Глибина печери “Дружба”, наприклад, дорівнює висоті дев`ятиповерхівки. А ще в ній живе найбільша в Україні за розмірами та видами популяція кажанів. Недарма ж Угольсько-Широколужанський лісовий масив став об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Національний природний парк “Синевир”
 |
Краса його глибоких кришталевих вод щороку притягує тисячі людей. Та восени – це місце особливо чарівне.
На схилах Карпат, оточене зеленню віковічних смерек, допитливо дивиться на світ “Морське око” (друга назва Синевиру, через острів-зіницю), оспіване в міфах і легендах краю. Ялинові та букові праліси дарують спокій та тишу подорожньому.
На території парку вже десятиріччя живуть бурі ведмеді у спеціально створеному реабілітаційному центрі (нині їх 20 особин). Тут постраждалі від жорстокого поводження чи стихійного лиха “вуйки” (діалектна назва) проходять адаптацію до напіввільних умов життя.
 |
Прикарпаття та Східне Прикарпаття
Скелі Довбуша
 |
Кам’яний природний лабіринт створений 80-метровими скелями, вкритими буковими та смерековими лісами.
Ця природна фортеця у свій час давала прихисток і язичникам, що поклонялися Перуну, і оборонцям від татаро-монгольських навал, і самому Довбушу з опришками.
Вузькі та глибокі темні ущелини, таємні стежки, сховані тінями скрипучих древніх буків, сосон та смерек. Вам сподобається прогулянка там!
Гора Пікуй
 |
Чи можна порівняти з чимось іншим той захват, відчуття легкості та щастя від підкорення першої вершини? Якщо ви ще не мали такого досвіду, радимо обрати для сходження найвищу точку Львівщини, висота якої 1408 метрів.
Це нестрімка гора, з якої, утім, відкривається фантастична панорама на Карпати.
Схили Пікуй вкриті старими буковими лісами, що часто помережені стрімкими струмками з льодяною водою. Поціновувачі грибів зможуть вдосталь їх тут назбирати, просто прогулюючись стежкою під тінистими кронами дерев.
Урочище “Лужки”
 |
Заповідна територія в межах Вижницького національного природного парку. Тут в оточенні м’яких та шовковистих на дотик хвойних віт ялиці з мальовничих скель спадають декілька невеличких водоспадів.
Найкраще відвідувати цей ландшафтний заказник саме восени чи навесні, коли потік ріки Виженка найбільш напоєний дощами. А ще тут можна знайти два джерела лікувально-столової води “Нафтуся” (рекомендуємо, порадитися з сімейним лікарем перед вживанням).
Гуляючи 180-річним буковим лісом, з урочища можна дійти до ще одного маловідомого, але популярного у буковинців, місця “Протятих Каменів”.
Ці скелі піщаника одразу приголомшують своєю могутністю й неповторністю форм. Вигадливі силуети велетів високо здіймаються над верхівками буків та беріз.
ФОТО ТИЖНЯ
