Сьогодні, 24 грудня, в Івано-Франківську відбулося п’ятнадцяте засідання інтелектуального клубу «Вершини». Темою обговорення обрали процеси декомунізації, їх форми та зміст.
Читайте також: У Франківську просто неба читали поезії великого Каменяра (ФОТО)
«Ми сьогодні проводимо засідання, тому що в далекому, такому страшному і символічному 1937 році народився В’ячеслав Чорновіл, який власне зі своїми друзями, і тими, хто був його наступниками найбільше приклався до процесу декомунізації. І продовжуючи його справу ми сьогодні говоримо про декомунізацію. Коли ми готували клуб, то говорили, що декомунізацію потрібно робити, але потрібно якось інакше називати,або взагалі не називати. Тому що, якщо ми весь час повторюємо слово «декомунізація», то пропагуємо слово «комунізм». Декомунізація має бути лише процесом, якого не видно, але про який потрібно постійно говорити», – говорить організатор клубу Віталій Перевізник.
Обговорення проблеми зібрало чимало охочих висловитися.
Так, кандидат філософських наук Галина Дичковська вважає,що процес декомунізації з часу розпаду Радянського Союзу стоїть на місці, нічого не змінилося, окрім прізвищ, а реальні зміни стануть реальністю лише після роботи над собою.
«Процес декомунізації не зрушився з місця ні на сантиметр, ні на йоту, – каже Галина Дичковська, – Для мене декомунізація – це процес позбавлення від рабськості. І цей процес позбавлення від рабськості він дуже тяжкий, складний і неоднозначний. Процес декомунізації – це процес становлення справжньої відповідальної суб’єктності – я суб’єкт, я відповідаю за свої дії, я здатен творити, я творю свою реальність, я творю реальність суспільства».
Підтримує міркування філософа письменник Євген Баран.
«Декомунізація – це витравити з себе раба. Ми його нікуди не поділи. Ми говоримо, що треба викурити комуністів, але ми не говоримо про їхніх дітей, які теж уявляють собі владу як вибраність. Комсомолу і комуністичної партії сьогодні немає, але вони чують свою прив’язаність до системи. Тому нічого не відбудеться. Нічого не відбудеться і через 40 років. Але наше головне завдання позбутися в собі раба», – каже письменник Євген Баран.
Щоб розуміти, що ж таке декомунізація необхідно зрозуміти, що таке ж комунікація, переконаний інформаційний аналітик Ігор Ткач.
«Комунізація для мене це є виховання сірої маси і формування для цієї сірої маси правил гри, – каже Ткач, – Ми повинні навчитися визнавати право іншого бути зовсім інакшим. І тільки в такому випадку все відбувається природною. Формується культура, в якій люди навіть не усвідомлюють, що може бути якийсь примус. Я думаю, що декомунізація має початися з простих речей, наприклад, з подорожей. Коли люди почнуть їздити, вони зрозуміють і побачать, що є різні думки».
ФОТО ТИЖНЯ
