Про освітній потенціал в Івано-Франківській громаді, як молоді реалізувати себе, про роль влади та закладів вищої освіти у цьому, і який запит щодо майбутніх фахівців у бізнесу – ці та інші питання обговорювали представники бізнесу, освіти, влади та студентства під час публічної дискусії “ОСВІТА vs БІЗНЕС: стратагеми діалогу”.
Читайте також: Потенціал туризму, кредитування, гранти та креативна економіка: у Франківську дискутували про бізнес-перспективи
Захід 4 квітня ініціював Карпатський інститут аналітики “FrankoLytics” у партнерстві з Бізнес Асоціацією Івано-Франківська. А сама подія відбулася в контексті публічного діалогу та розробки Стратегії Івано-Франківська-2035.
Організатори в межах дослідження зібрали бачення представників чотирьох сфер (бізнесу, освіти, влади та студентства) задля вибудовування діалогу між ними, а також напрацювання певних ідей, стратегій поведінки (тобто стратагем), що мають привести до успіху.
Задавали тон дискусії й модерували її – директорка Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics” Ольга Максимович та координатор програми Стратегія розвитку Івано-Франківська, член Правління БАІФ Віктор Вінтоняк.
“Розрив між очікуваннями ринку праці від фахівця та тим, чого його навчали – річ давно відома і не є суто українською проблемою, – вважає Віктор Вінтоняк і продовжує. – Такий розрив називають “кваліфікаційним” або skills gap. Він призводить до розчарувань випускника, який освіту здобув, але фахові навички відповідного рівня у нього не сформовані. Натомість розчарування роботодавця – отримуєш дипломованого фахівця, якого ще потрібно навчати. І розв’язання проблеми кваліфікаційного розриву має бути комплексним завданням, тобто має відбуватись за участю як системи освіти, так і ринку праці. Хоча обидві сторони наводять містки й кажуть, що готові до співпраці, є очевидним , що ці містки надто хиткі. І сьогоднішня зустріч – перший крок до налагодження діалогу та укріплення взаємовідносин”.
Зі слів Віктора Вінтоняка, реальним показником для системи освіти стане якість та кількість працевлаштування випускників.
Освітнім закладам потрібно більше розповідати про навчальні програми та актуалізувати освітні програми, вважають представники студентства. Один зі спікерів дискусії студент факультету математики і інформатики ПНУ ім. В. Стефаника Святослав Білоус каже, при виборі своєї професії він спирався на досвід США. Хлопець цікавився, які професії там рентабельні.
“Обираючи професію варто прислухатися до самого себе. Бо якщо обирають батьки, то часто зголом такі студенти не мотивовані у своїй роботі. Також у нас великий розрив між замовленням державним і тим, що потрібно на ринку праці. Багато хто вчиться на юристів, перекладачів, лінгвістів, а потім на одне місце претендує 20-30 людей”, – каже Святослав Білоус.
З його слів, вишам варто актуалізувати освіту. А одна з пропозицій від студентства бізнесу – залучати студентів на практику, щоб в подальшому працевлаштувати. Бо закінчивши заклад вищої освіти студент часто не має досвіду, а бізнес хоче підготованого працівника.
Налагодити ефективну співпрацю бізнесу з освітніми закладами, запровадити новітні тренди. створити ефективну базу для проходження практики, про це також говорять представники бізнесу.
Ділилася з публікою власним досвідом та напрацюваннями фокус-групи член Правління та координатор програми “Освіта, просвіта та інновації” БАІФ, засновниця консалтингової компанії Fin Impact Галина Гривнак.
“Моя думка як фахівця, який має освіту місцевого вищого навчального закладу, закордонну та бізнес-освіту, важливе налаштування студента у виборі освіти. Міжнародний досвід інший. Також ми маємо на меті створити для навчальних закладів майданчик для проведення науково-дослідних та практичних робіт. Будемо вболівати за те, щоб заклади освіти змінили підхід до проходження та визнання практики студентам відповідно до міжнародного досвіду, коли відповідальність за пошук практики за студентом, а не є формальністю кафедри. Важливо, щоб вже з 2 курсу студент отримав певні знання, які стосуються його спеціальності і потрішки їх застосовувати. Наше звернення до студентів є наступним – бізнес однозначно зацікавлений і готовий боротися за таланти, примати на практику та стажувати на платній основі, заключати договори про часткову оплату навчання з подальшим працевлаштуванням. З іншого боку, навчальний заклад має дати оболонку і направлення, а студент повинен працювати над своє самоосвітою і бути зацікавленим в пошуку професійних середовищ ”, – каже Галина Гривнак.
З її слів, в Бізнес Асоціації діє програма “Освіта та Інновації”, до якої входять керівники підприємств, які налагодили співпрацю з ВУЗами та мають запроваджені програми адаптації та стажування студентів на своїх підприємствах. Тому планують надалі поширити ці практики на інші підприємства міста.
Позитивним досвідом працевлаштування студентів, проходження їхньої практики, поділився член БАІФ, начальник відділу стратегічного планування та аудиту АТ “Прикарпаттяобленерго”, учасник програми “Освіта та Інновації” Бізнес-Асоціації Андрій Грабчук. Під час дискусії мовилося, що більшість бізнесменів зустрічаються з студентами, яким потрібна “формальна” практика. Саме це одна із проблем, яку можна долати тільки об’єднавши зусилля.
Про програми для студентів, особливості вищої освіти та певні труднощі, які варто долати, розповіли завідувачка кафедри професійної освіти та інноваційних технологій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Оксана Джус. Серед управлінців про освітні перспективи говорив заступник директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Іван Любінець.
Публічній дискусії передувало дослідження Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics” “Освіта та бізнес на території Івано-Франківської міської громади: дослідження передумов діалогу та можливостей співпраці”. Над ним науковці працювали з листопада 2022 року та у підсумку чотирьох фокус-групових дискусій виокремили перспективи та можливі точки дотику між студентами, освітянами, управлінцями та бізнес-спільнотою. Головні меседжі увійшли до рекомендацій резолюції подальших дій чотирьох сфер, каже директорка Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics” Ольга Максимович.
“Першопочатково дослідження стосувалося бізнес-середовища, але зрозуміли, що питання освіти є важливим для цієї сфери. Тому зібрали сьогодні усіх стейкхолдерів, щоб почати налагоджувати між ними діалог. Бачимо, що ринок має дуже серйозні запити до освіти. І це – загальна ситуація в Україні, але було б унікальним, якби в Івано-Франківській громаді знайшли рішення. Під час дискусії ми представили проєкт резолюції, тут приблизно три десятки рекомендацій. І прагнемо його узгодити та консолідувати з представниками бізнесу, освіти, влади та студентства”, – розповіла Ольга Максимович.
У резолюції, яку продовжують узгоджувати учасники зустрічі, виокремили побажання бізнес-середовищу запроваджувати конкурси для молодих людей задля пошуку майбутніх працівників. Також рекомендують враховувати особливості сучасної молоді та запроваджувати такий графік роботи, який потрібний для вирішення завдань. Представники бізнесу вже на етапі підготовки спеціалістів могли б рекомендувати освітнім закладам та викладачам певного напрямку, на що варто звертати увагу при підготовці студентів.
Серед порад представникам закладів вищої освіти – посилення особистісно орієнтованої роботи зі студентами у виявленні їхніх інтересів, а також формування професійних навичок у роботі за фахом. Серед стратегічних – вміння вибудовувати стосунки із бізнесом та залучення їх до оновлення освітніх програм. Також важливо дбати про покращення матеріально-технічної бази.
Саме виш може стати злітним майданчиком для кар’єри студентів, а тому важливо у цей час, шукати стажування, що додасть досвіду, буде “плюсом” до майбутнього резюме. Це також дасть подальше розуміння, які навички варто відточувати для майбутньої роботи. Студенти під час навчання також можуть стати рушієм змін у своєму освітньому закладі, обґрунтовуючи викладачам про компетенції, яких вони потребують.
Владі Івано-Франківської громади варто подбати про створення спільного бачення з бізнесом стратегії розвитку місцевого трудового ринку з формуванням відповідних фахівців, за ключовими сферами обумовлених напрямів розвитку. Також місцева влада може стати “перемовником” між бізнесом та освітою у спільній роботі з написання грантів, проєктів, бізнес-планів тощо.
Довідково: “Освіта та бізнес на території Івано-Франківської міської громади: дослідження передумов діалогу та можливостей співпраці” є компонентом комплексного проєкту, спрямованого на міждисциплінарне вивчення бізнес-середовища Івано-Франківської міської територіальної громади в контексті розробки Стратегії – 2035 і покликане надати відповіді на запитання щодо можливостей діалогу і співпраці бізнесу та освіти (передусім вищої). Ініціатива реалізується з метою вивчення зустрічних пропозицій освіти та бізнесу на території Івано-Франківської міської громади задля майбутнього налагодження співпраці та синергування потенціалів. Проєкт виконувався в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує МФ “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
