Дорого у ветклініці? Зробимо свою: як небайдужі франківці рятують травмованих покинутих тварин (ФОТО)

Автор: Єва Жасминова

23 Aug, 2019 19:38

Поділитись публікацією
Дорого у ветклініці? Зробимо свою: як небайдужі франківці рятують травмованих покинутих тварин (ФОТО)

Безпритульні тварини у реаліях України – невід’ємне явище для міст і селищ. З одного боку – недбайливі господарі викидають собак на вулицю, а ті вже розможуються. З іншого – небайдужі мешканці навпаки, годують їх і облаштовують місця проживання у дворах чи у промзонах. За приблизними підрахунками івано-франківських комунальників, в місті на вулицях проживає тисяча собак. 

В Івано-Франківську волонтери, які вирішили системно допомагати безпритульним тваринам, сім років тому об’єдналися у благодійну організацію “Дім Сірка”. З часом вони створили свій притулок, що знаходиться в приміському селі Загвіздя. Нині там мешкає 320 собак. Голова організації Наталя Когут розповідає, що нещодавно сюди закупили 65 нових вольєрів, ще близько 30 старих готують до зими: у них плануютть поміняти підлогу. Саме питання надійного утримання собак було найболючішим – раніше зі старих вольєрів деякі утриманці втікали.

“Таких інцидентів більше немає, всі собаки закриті. Але тоді був скандал на пів Франківська, роздули так що “Сірки” комусь на городах поїли бульбу, так наче то було пів гектара. Дуже багато співчуваючих “Сіркам” потім підписались перед селянами, що “ми викупимо скільки треба мішків, аби конфлікту не було”.

Щодня у притулок потрапляють нові тварини. Чимало з них у важкому стані – хворі на різні болячки, або ж травмовані у ДТП. Раніше їх лікували у знаних івано-франківських приватних ветклініках. Та медична допомога, як і перетримка у післяопераціний період, обходилася у чималі гроші – адже такі установи працюють задля отримання прибутку. Натомість у волонтерів коштів – постійно обмаль. Знижок для них, як для безхатьків, не робили. Дійшло до того, що приватним клінікам боргували десятки тисяч гривень.

“Дешевше навіть було лікувати тварин у Львові, там нам робили 7-10% знижки, як для безхатьків. Тому ми порахували і подумали, що потрібно створити щось таке, що буде спрямовано в першу чергу на лікування безпритульних тварин, а в другу чергу для надання якісних послуг світським тваринам”, – розповідає Когут.

Тому  франківці не розгубились, і створили свою ветклініку для безпритульних тварин. Їй дали назву “Добродій”. З відкриттям клініки фінансово найбільше допоміг меценат Ігор Мельничук, який проживає у Південній Кароліні (США). Нині у двох філіях “Добродій” надає усі послуги, які необхідні для порятунку чотирилапих.

“Ми робимо все: стерилізацію, операції по ортопедії, є тварини з травмами щелепи – ми складаємо їм щелепи, робимо пластику. Аналізи, ренген, УЗД, комплекс першочергово необхідних послуг. Є мінілабораторія, де роблять загальний аналіз крові та біохімію, інфекційний стаціонар”, – з гордістю розповідає Когут. Вона додає, що жодної бюджетної гривні “Добродій” не отримує. Хоча й несе “соціальну” функцію для життя громади.

Серед особливих пацієнтів “Добродія” – песик “Лис”. Через людську жорстокість віднедавна він пересувається за допомогою візка. Коли пса привезли у клініку, лікарі дізналися, що у нього стріляли із пневматичної зброї. Коли пес налякався, то кинувся втікати і потрапив під машину. Але тварину до лікарів привезли лише через кілька тижнів після інциденту – час для термінової відновлювальної операції був втрачений. Тож шансів встати на лапки вже майже немає. Та “Лис” – надзвичайно життєрадісний і добрий пес, зараз йому шукають сімю, якій він обов’язково віддячить любов’ю.

Директорка «Добродія» Надія Мельничук не приховує, що працювати з безпритульними тваринами важко, адже у них набагато більше хвороб, вони потрапляють у набагато гіршому стані, ніж “людські”. Буває й таке, що привозять тварин, яких збила машина й вони кілька днів лежали при дорозі, їх їли опариші й мухи.

“Наші лікарі дуже приємні, люблять тварин і саме бездомним тваринам приділяють багато часу. Звісно, з ними важко – можеш вилікувати одне і зразу появляється інше. Вони бувають агресивні, адже бояться людей, й можуть бути дикі”, – каже Мельничук.

Фахівці клініки в змозі виконувати операційні втручання будь-якої складності:  від стерилізації, кастрації і аж до складання спинного хребта, складання кісток, видалення пухлин, операцій на кишечнику тощо. У клініці є хірург, який працював у Львові, це один з найкращих ортопедів країни. На зарплати працівникам “Добродій” заробляє, обслуговуючи й тварин з власниками, але це не основна кількість пацієнтів. Хоча ціни тут нижчі, ніж в інших ветклініках.

“Клініка працює менше року, наразі у нас працює позмінно 3 лікарі: хірург, терапевт, анестезіолог. Також щодня працює лабораторія, де є 2 лаборанти. Також близько 4-5 асистентів. На зміні постійно 2 лікарі, один лаборант і 2-3 асистенти”, – додає Надія Мельничук.

В основному приміщенні “Добродія” зараз на стаціонарі 15 тварин: це собаки з травмами, інфекціями. Тварини тут потребують постійного нагляду. У  другому відділенні наразі 5 тварин, проте воно набагато більше і в перспективі охопить близько 25 пацієнтів. Тут також планують зробити “банк крові”, який допоможе не лише безхатькам, але й світським тваринам.

Офіційно завдання контролю за популяцією безпритульних тварин виконує комунальне підприємство “Полігон ТПВ”. Воно займається виловом та стерилізацією безпритульних тварин в Івано-Франківську.

Директор КП Юрій Мороз зізнається – в місті зберігається стала тенденція до росту кількості безпритульних собак. Через те, що люди у селах не стерилізують собак, а “приплід” везуть у місто – на вокзали чи ринки, у спальних районах чи поблизу смітників.

“В нас дуже багато «доброжелатілєй», які підвозять собак, особливо на околицях міста. В селі кожен тримає пса: або «суку», або пса. Десь ощенилася. Ну а що, власник добрий. Не буде ж він їх топити, бо перед Господом соромно. І що він робить? Бере і легосенько їх збирає, що може роздасть своїм друзям, а що не може – бере в машину чи в мішечок і на Позитрон, або у Крихівцях поблизу сміттєвих баків, аби вони мали шо їсти. Висипав – от вам і появилися знову безпритульні тварини”, – каже Мороз.

В минулому році працівники підприємства виловили 594 собак, а за 7 місяців цього року – 366 собак. У 2018 підприємство простерилізувало 600, а цьогоріч вже 300 тварин. “Полігон” має 8 вольєрів, де післяопераційно перетримують тварин, а потім відпускають на волю.

Також КП “Полігон ТПВ” займається чіпуванням собак, проте тут не лікують чотирилапих, адже “бюджет не безмежний”.

“Дуже рідко лікуємо собак, адже наша структура, яка займається виловом і стерилізацією собак, вона на бюджетних коштах і бюджет не безмежний. Нам треба і на зарплату людям: ловцям, і на медикаменти. А лікування що тварини, що людини – це дуже дорого”, – каже Мороз.

Усипляють (тобто умертвлюють) собак комунальники дуже рідко – тільки агресивних, які нападають на людей, чи за проханням громадян. Також “полігонівці” прибирають з вулиць міста мертвих тварин – в місяць близько 30-40 штук.

Чоловік також зазначає, що ситуація зі збільшенням популяції безпритульних тварин напряму пов’язана із безвідповідальністю власників. І йдеться не лише про те, що власники не стерилізують собак, деякі навіть лінуються вигуляти утриманців, які шукають собі “пару”.

“Багато є випадків, коли власник виводить пса зранку на прогулянку. І то ще добре, коли він веде на повідку в наморднику. Бо закон говорить, що собака, яка знаходиться без повідка і намордника на території міста, хоч вона й з людиною – вона рахується безпритульною. А в нас переважно як – якщо більш-менш добросовісний власник, то сам виходить прогулятись разом з собачкою, а якщо не добросовісний – то відкрив в п’ятій годині двері і собачка сама собі побігла й знайшла собі «парня», або він «дєвушку». І все, маєте знову безпритульних собак”, – каже Мороз.

Комунальник не приховує – перспективи повноцінного бюджетного притулку для тварин в Івано-Франківську дуже віддалені. На його будівництво потрібно від 3 до 5 мільйонів, і звісно, ж земельну ділянку.

“Це питання буде “висіти” до тих пір, поки не прийде адекватна людина до влади, яка зрозуміє, що це проблема держави. Це спихнули на нас, і з нас тепер вимагають, як від державних органів. Ми пояснюємо людям, що “Дім Сірка” – це благодійна організація – ні копійки державної тут нема. Один паркан тут стоїть, що чиновники нам купили при переїзді. Цим парканом затикають кожну діру у звітах і кажуть – “Ми допомогли Дому Сірка”. Але утримання притулку в рік обходиться близько мільйона! Це все кошти волонтерів”, – підсумовує проблему Наталія Когут.

Наразі БО “Дім Сірка” активно займається розповсюдженням соціальної реклами про стерилізацію у приміських селах, адже це найгуманніший спосіб змешення популяції безпритульних тварин.

“Можливо, через 5 років наша область буде чиста, без безпритульних тварин, мій притулок зменшить свою кількість, і у мене будуть пусті вольєри – це моя мрія”, – каже Когут.