Дитинство на дотик: у театрі ляльок Франківська покажуть сенсорну виставу за мотивами “Зачарованої Десни” (ФОТО)
В Івано-Франківському театрі ляльок готують прем’єру сенсорної вистави “Зачарована Десна” за мотивами автобіографічної кіноповісті Олександра Довженка.
Про це пише “Галка” з пресконференції театру.
Глядачі сприйматимуть постановку через дотик, смак, нюх і слух. Вистава адаптована для незрячих та слабозорих людей.
Проєкт “Шосте чуття” триває у співпраці з Івано-Франківським театром ляльок із 2021 року. Тоді команда створила сенсорну виставу “Хто росте в саду”, яка стала першим таким професійним театральним проєктом в Україні. Режисерка Катерина Лук’яненко розповіла, як виникла ідея нової постановки.
“Тоді ми вперше виграли грант від Українського культурного фонду і зробили вперше в Україні в театрі ляльок, власне, у професійному театрі, сенсорну виставу з урахуванням сприйняття незрячих та слабозорих глядачів. Це вистава на дотик, на смак, на нюх, на слух, на тактильні та температурні відчуття”.
За словами режисерки, попередня вистава сподобалася глядачам, тому команда вирішила продовжити проєкт. Цьогоріч вони знову отримали грант від Українського культурного фонду.
“В основі сюжету лежить прекрасний поетичний, романтичний твір Олександра Довженка. Він писав його в дорослому віці і згадував своє дитинство. Але треба сказати, що це такий трепет, така туга за дитинством, за домом, тому що він писав цей твір тривалий час і писав тривалий час на чужині, і він так тужив за Україною”.
Режисерка розповідає, що вистава не є документальним відтворенням життя письменника. Її завдання — допомогти глядачам пригадати власне дитинство.
“Для мене, як, для режисерки, найголовніше — це зробити все можливе під час вистави, щоб глядачі змогли доторкнутися до свого дитинства, згадати своє дитинство, яким воно було у кожного з нас”.
Під час вистави глядачі використовуватимуть маски для очей. Тому актори працюють не лише над текстом і рухами, а й над тим, як передати атмосферу через інші органи чуття.
“Це насправді складно з точки зору акторства, але команда театру вже готова, тому що у нас був такий досвід вдалий”.
Режисерка пояснює, що для сенсорної вистави потрібно переосмислити традиційні театральні прийоми.
“Це цікаво, тому що треба з візуальної частини повністю перейти на сенсорну, зрозуміти, а як же ця сцена. У класичному розумінні театру ми думаємо шматками мізансцен: де актори, як вони заходять у ліс і так далі. А тут, власне, абсолютно інше”.
Для постановки композитор записував звуки річки Десни, а команда працювала над передаванням запахів, температурних відчуттів і звуків природи.
За словами Катерини Лук’яненко, текст Довженка вже сам по собі містить багато сенсорних образів, які допомагають у роботі над виставою.
“Він сам по собі дуже сенсорний, тому що згадує дитинство, запахи городу, паски, крашанки, як він усе це відчував, яка там вода — холодна, тепла, що вода Десни м’яка на дотик”.
Над вокальною складовою постановки працювала викладачка фольклорного вокалу з Чернігова Віра Ібрямова-Сиворакша. Вона допомагала акторам опанувати традиційний спів, який міг чути Олександр Довженко.
“Це дуже цінно, що і режисерка, і актори настільки глибоко підходять до вистави, що вирішили взяти традиційні, фольклорні пісні, які, в принципі, міг чути сам Довженко, із Чернігівщини”.
У виставі звучатимуть чотири пісні. Для роботи з акторами використовували записи сільських співачок, які зібрали фольклористи.
“Після того, як ми прослухали ці записи, ми їх аналізували, визначали, що головне в цьому співі, за якими критеріями ми можемо саме проідентифікувати Чернігівський спів. Ці критерії ми брали і потім інтегрували в їхні же спів і в їхню роботу”.
Акторка Марина Панас виконує роль Сашка в дитинстві. Вона розповіла, що підготовка до вистави розпочалася ще в червні.
“У нас були онлайн зустрічі з режисеркою Катериною Лук’яненко. Також у нас були лекції. Це були лекції про життя Олександра Довженка, також були лекції про інклюзивний театр”.
За словами акторки, її персонаж сприймає світ через дитячу призму, а все, що він бачить і згадує, пов’язане з дитячими спогадами про маму, бабусю та природу. Акторка також ділиться, що робота над сенсорною виставою відрізняється від звичайних постановок.
“Тут все більше поставлено на дію, на взаємодію з глядачем за допомогою дотиків, за допомогою запахів, за допомогою якихось смакових рецепторів. В цьому є така специфічність, але також тут важливо і не забувати взагалі про створення образу, тому що не можна просто стояти, говорити текст, там собі уявляти: “А і він і так не бачить, що я роблю”. Але насправді глядач сприймає все”.
Заступниця директора театру Тетяна Стефінів зазначила, що сенсорні постановки важливі для глядачів з порушенням зору, адже таких театральних продуктів небагато. За її словами, театр планує продовжувати роботу над подібними виставами.
Прем’єрні покази вистави “Зачарована Десна” відбудуться 20, 23, 25 та 27 вересня. Перші покази будуть благодійними — на них запрошують людей пільгових категорій.
Квитки на виставу доступні на 27 вересня, 4, 15 і 22 жовтня. Надалі постановка залишиться у постійному репертуарі театру ляльок.
ФОТО ТИЖНЯ
