Екомоніторинг по-європейськи: як в Україні слідкують за чистотою Чорного моря (ФОТО, ВІДЕО)

Автор: Костинюк Олександр

09 Тра, 2019 10:47

Екомоніторинг по-європейськи: як в Україні слідкують за чистотою Чорного моря (ФОТО, ВІДЕО)

Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС Україна зобов’язалася сформувати державну політику у сфері охорони морського середовища. Українці почали впроваджувати сучасну систему морського екомоніторингу та розробили план, що відповідає Рамковій директиві ЄС про морську стратегію.

Читайте також: Франківцям розкажуть про створення та просування Telegram-каналів

Ця директива формує задачі екологічної політики країни щодо моря, встановлює певний стандарт або еталон для морського середовища – Гарний Екологічний Стан (ГЕС), який визначається за допомогою 11 дескрипторів та 60 показників.

Україна до 2021 року має імплементувати Рамкову директиву про морську стратегію в повному обсязі, а Європейський Союз нам у цьому активно допомагає.

Проект “Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря”

У 2016 році в Україні, Грузії та РФ проводили спільні чорноморські дослідження в рамках проекту “EMBLAS-II” (Програма розвитку ООН та Європейської комісії в Україні). Група міжнародних екологів вже виконала Національний пілотний моніторинг в українських водах. У ході досліджень визначили найбільшу за історію кількість параметрів, які характеризують стан усіх складових морського довкілля. Також отримано перші результати оцінювання екологічного статусу Чорного моря.

Директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін переконаний, що кожна окрема країна не може самостійно розв’язати усіх проблем моря. Результат же прийде лише у спільній співпраці.

“Чорне море залежить від водного басейну всіх річок, які в нього впадають. Звичайно, не лише українських. Загальна площа водозбірного басейну в 5-6 разів більша за площу самого моря. Основне джерело його забруднення – річковий стік, який є результатом діяльності людини. Рамкова директива ЄС по морську стратегію дозволяє зробити систему управління якістю морського середовища. Насамперед, потрібно визначити поточний його стан, а тоді вже працювати над покращенням. Тому дієвим інструментом є екологічний моніторинг”, – зауважує Коморін.

Віктор Коморін розповідає, що на перших двох фазах проекту “Удосконалення екомоніторингу Чорного моря” вдалося визначити проблемні питання та зробити базову оцінку морського довкілля за усіма 11 дескрипторами.

“Були здійснені унікальні морські експедиції, адже до цього в розрізі від Одеси до Батумі ніхто за всіма показниками не аналізував стан Чорного моря: як прибережні частини, так і центральні. Кожна з них має свої особливості та відмінності. Основні проблеми морського довкілля наразі спричинені техногенним впливом. Надлишок різних біогенних речовин, які змивають у водойми спричиняє зменшення кисню в природному шарі, і там починає вироблятися сірководень, який негативно впливає на організми. Також ми спостерігали за сміттям на пляжах та у морі й можемо сказати, що великих проблем завдають пластикові матеріали, яких є дуже багато”.

До слова, щоб привернути увагу громадськості до проблеми пластикових відходів у рамках проекту придумали цікаву ініціативу: українців закликають відправляти сортований пластик у майстерню в Одесі, а взамін дарують унікальні пазли з перероблених відходів. Детальніше на відео:

Зараз триває вже третя фаза проекту – EMBLAS-Plus. Завдання на цьому етапі – зрозуміти, які саме конкретні джерела забруднень морського середовища, спрогнозувати, що буде далі, та придумати план, щоб зменшити ці негативні явища.

“На цій фазі нова інформація дозволить нам «поставити діагноз», тобто сказати, що саме впливає на ті чи інші явища. Організовуються дослідження найбільших річок, які впадають у Чорне море на території України, Росії та Грузії, щоб встановити, звідки саме беруться шкідливі речовини, які попадають в море. Аналогічні дослідження у рамках проекту ANEMONE тривають у Болгарії, Румунії та Туреччині. Таким чином ми хочемо «зрозуміти» все Чорне море. Також продовжуємо працювати над проблемним питанням сміття. Хочемо створити методологію боротьби з цією проблемою. Під час досліджень користуємося сучасним обладнанням, замовленим з Європи. Наразі ми вже маємо інформацію, яку навіть не всі розвинені країни можуть отримати. Це стає можливим завдяки фінансовій і технічній допомозі з Європи. Але важливо, що окрім співфінансування Європейського Союзу, Україна теж вкладається в ці проекти. Це свідчить про нашу відповідальність і зацікавленість в екомоніторингу”, – додає Віктор Коморін.

Хімічний моніторинг якості води в Чорному морі

Головні завдання науково-дослідної лабораторії проекту EMBLAS – організувати експедиції, взяти проби, доправити їх у лабораторію та проаналізувати.

За словами головного хіміка установи Юрія Дєньги, морську воду аналізують за різними критеріями.

“Є біохімічні дослідження “першого дня”, тобто ті, які проводять дуже швидко. Так можна визначити вміст кисню, концентрацію нітратів, азоту, соленість води й таке інше. Але є й  більш складні дослідження, де ми визначаємо забруднення. Вони бувають органічні та неорганічні. Аналізуємо воду на вміст усіх токсичних металів (цинк, нікель, свинець, кобальт…), хлорорганічних пестицидів, токсичних сполучень і т.д.”.

Хімік каже, що у Чорному морі є багато забруднень, але у порівнянні з початком 21 століття, їх зараз менше. Причина цьому – зменшення шкідливих викидів на підприємствах у річки та прийняті на офіційному рівні різні документи та директиви з морської стратегії.

“Європейський Союз дуже серйозно працює у цьому напрямку, а нам потрібно не відставати та “вкладати свою лепту”. Коли ми будемо мати продуману систему екологічного моніторингу, тоді море стане чистішим”, – додає Юрій Дєньга.

Екологічні вартові

Одним із індикаторів стану морського довкілля є його біорізноманіття. Воно включає всі види, які живуть у морі. Це можуть бути великі риби, дельфіни, а можуть бути навіть мікроби, яких ми не бачимо.

Під час досліджень потрібно звертати увагу на все. До прикладу, є види, які активно реагують на різні процеси і можуть розповісти про стан моря. Вони – індикатори. Ці види можуть зникати, коли вода забруднена нафтою чи різними викидами, коли зникають їхні біотопи (до прикладу, глина чи пісок), або навіть тоді, коли на пляжах є забагато відпочивальників. Ці види вчені назвали “морськими вартовими”.

Старший науковий співробітник інституту морської біології Михайло Сон каже, що однією зі складових системи екомоніторингу Чорного моря є саме спостереження за такими біологічними вартовими.

“Наприклад, одними з індикаторів є червона водорість філафора і бура водорість цистозира (обоє свідчать про чистоту води і збереження ландшафтів), також свердлильники (види, які знаходяться в глині та є показниками природної композиції ландшафтів), молюски та поліхета (показники чистоти води). Якщо в морі є багато ось цих видів, то значить, на ця локальна екосистема не має критичного навантаження”.

Михайло Сон зауважує, що зараз у зв’язку з євроінтеграцією в Україні створюють смарагдову мережу територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття, серед якого й ековартові.

“Мережа впроваджується згідно з Бернською конвенцією. Ця директива виділяє види, які потрібно контролювати. Наше завдання – включити в мережу всі біотопи і створювати програми їх моніторингу та охорони. В Україні перші кроки в цьому напрямку почалися близько 10 років тому, але на фінішну пряму вийшли в останні 2-3 роки. Більшою частиною у мережу ввійшли всі відомі заповідні території, лимани, лагуни, тобто ті об’єкти з кордонами, які вже є на мапі. Зараз триває другий етап, коли громадські організації формують так звані тіньові переліки смарагдової мережі, і тоді подають їх у відповідні структури. У цьому випадку Україна перейняла досвід Польщі”, – додає Михайло Сон.

Співробітник Українського наукового центру екології моря Олександр Куракін, який періодично занурюється в морські води з аквалангом і вирушає на пошуки “морських вартових” зазначає, що наразі йде тенденція до очищення Чорного моря.

“Зараз у Чорному морі з’являються види, яких ми тут не бачили вже близько 20 років. Існує тенденція до очищення моря. Але вона поки дуже нестійка, і забруднень насправді є ще багато. Тому не варто розслаблятися! Треба робити все, щоб стало набагато краще”, – закликає Олександр Куракін.

Приєднуйтеся до каналу “Галки” у Telegram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

  • like 1
  • like
1
Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry

Loading...