Фейки літа в інфопросторі Прикарпаття

Україна через корупцію може залишитися без мільярдної підтримки з боку Євросоюзу, Польща встановила українцям фінансові вимоги при в’їзді, а в ЄС планують запровадити сканування всього приватного цифрового спілкування. “Галка” розібрала кілька популярних протягом останнього час фейків та маніпуляцій.

В ЄС готують тотальний контроль соціальних мереж 

В ЄС готують тотальний контроль соціальних мереж

Новина із таким заголовком розійшлася Телеграм-каналами у серпні 2025 року та супроводжувалася інфографікою щодо кількості країн, які начебто підтримують сканування всього приватного цифрового спілкування, включно з зашифрованими чатами та фотографіями. 

“Формально, це «боротьба з дитячою експлуатацією», але фактично йдеться про кінець приватності в інтернеті”, — йдеться у повідомленні. 

Насправді

В ЄС дійсно обговорюються нові правила для соцмереж, включно з перевіркою віку та можливими заборонами. Мета — зменшити залежність підлітків від цифрових платформ.

Офіційна назва ініціативи — CSAR (Регламент протидії сексуальному насильству над дітьми). Проєкт законодавства вперше представили у травні 2022 року. Критики охрестили його «Chat Control».

Серед прихильників регламенту – десятки агітаційних груп, активістів і депутатів Європарламенту, а також департаменти Європейської комісії та Європейського парламенту. Серед противників є організації громадянського суспільства та активісти, які виступають за  захист приватності в Інтернеті.

Громадська кампанія Fight Chat Control активно моніторить і поширює інформацію щодо законопроєкту. Її сайт підтверджує дані з ілюстрації: наразі 15 держав-членів підтримують, 9 — вагаються, і лише 3 — проти.

Данія, як країна-предстоятель у Раді ЄС з 1 липня 2025 року, активно просуває цей законопроєкт і внесла нову “радикальнішу” версію.

Важливими залишаються голоси таких держав, як Німеччина — вона поки що невизначена, але її підтримка може забезпечити кваліфіковану більшість, необхідну для прийняття закону (15 держав і 65% населення ЄС).

Експерти, правозахисники, техно-спільноти (Signal, EFF, Mozilla тощо) рішуче критикують законопроєкт, аргументуючи, що він порушує базові права — на приватність, особисте листування, на захист даних (Articles 7 і 8 Хартії ЄС).

Висновок

Новина справді відповідає реальному законодавчому процесу. Законопроєкт — CSAR (“Chat Control”), що прагне сканувати приватні повідомлення (включаючи зашифровані), дійсно розглядається в ЄС. Це не вигадка, однак поки це і не є доконаним фактом.

Наразі активісти та окремі держави борються проти цього через ризики масового контролю, порушення приватності й слабкість технологічного захисту.

Європа може залишити Україну без підтримки через корупцію

Україна може залишитися без мільярдної підтримки з боку Євросоюзу, якщо продовжить відступати від антикорупційних зобов’язань. 

Допис про це без відповідного контексту та посилання на джерело був опублікований на одному з франківських телеграм-каналів. 

Насправді

Канал навів фрагмент інтерв’ю LIGA.net колишнього міністра закордонних справ Павла Клімкіна. У ньому дипломат попередив: довіра до України — не безумовна, і за найменший привід європейські партнери можуть скористатися моментом, щоб призупинити чи обмежити допомогу.

“У них складно з грошима, складно з розумінням, де їх знайти, але вони їх будуть знаходити. Якщо ми будемо давати їм привід, що ми щось серйозно не робимо, то вони будуть шукати приводи, як не знаходити гроші”, — наголосив Клімкін.

Розмова з дипломатом відбувалася на тлі скандалу навколо закону про НАБУ та САП. Ухвалення закону, що підриває незалежність НАБУ, САП й Антикорупційного суду, викликало критику від ЄС та навіть погрози призупинити допомогу, якщо незалежність антикорупційних органів не відновлять.

Крім того, ЄС утримав €1,5 млрд із $4,5 млрд запланованих виплат у рамках так званого Ukraine Facility через невиконання Україною низки контрольних показників антикорупційних зобов’язань. Водночас це рішення не остаточне — кошти можуть надійти пізніше, якщо реформи виконають.

Важливим є те, що наведена вище теза Клімкіна без відповідного контексту можна трансформувати у фейковий наратив. Адже критику можна легко інтерпретувати як остаточне рішення, а подання — як безальтернативну загрозу: “Європа точно залишить Україну”.

Зокрема, це вже зробило видання The Times of India: 

“ЄС призупинить допомогу Україні через занепокоєння щодо корупції.

Європейський Союз вирішив призупинити частину своєї допомоги Україні через занепокоєння щодо корупції, що свідчить про значні зміни у підтримці з боку одного з ключових союзників України”.

Висновок

Новини у стилі “Європа може залишити Україну без підтримки через корупцію” вводять в оману, бо подають умовну ситуацію як доконаний факт. Йдеться не про повну відмову від допомоги, а про тимчасове призупинення чи затримку окремих виплат до виконання вимог щодо незалежності антикорупційних органів та прозорості реформ. Це стандартний механізм контролю в ЄС, який застосовується до всіх держав, що отримують фінансування, і він має на меті зміцнити ефективність допомоги, а не “покарати” Україну.

Якщо прибрати цей контекст, створюється враження, що союзники відвертаються від України, а сама корупція подається як всеосяжна причина краху відносин із ЄС. Такий викривлений меседж підігріває пропаганду про “втому Заходу” та “зраду партнерів” і шкодить довірі суспільства. Тому важливо пояснювати, що Європа не відмовляється від підтримки, а ставить умови для її ефективного та прозорого використання.

Без грошей у Польщу вас не впустять

Українцям встановили фінансові вимоги при в’їзді в країну, пишуть у каналі “Реальний Франківськ”. Йдеться про доволі великі суми, які необхідно мати для перетину кордону. 

“Відтепер при плануванні поїздки до Польщі необхідно мати достатню суму коштів для проживання та повернення додому:

• 300 злотих на перебування до 4 днів;
• понад 4 дні — 75 злотих за день”.

Також, у разі відсутності зворотного квитка, необхідно підтвердити наявність коштів на зворотний квиток, від 200 до 2500 злотих.

Насправді

У Польщі фінансові вимоги для іноземців прописані в законі “Про іноземців” (Ustawa o cudzoziemcach). Його ухвалили 12 грудня 2013 року. З того часу закон кілька разів змінювали й доповнювали (особливо після 2022 року, щоб врегулювати статус українських біженців), але базові фінансові вимоги щодо наявності коштів при в’їзді залишилися незмінними.

Йдеться про наявність коштів, достатніх на проживання та повернення додому.

Конкретні суми:

• 300 злотих – якщо перебування планується до 4 днів.
• 75 злотих на день – якщо понад 4 днів.

Додатково — гроші на зворотний квиток:

• 200 злотих для сусідніх країн,
• 500 злотих для інших країн ЄС,
• 2500 злотих для країн поза ЄС.

Втім ці вимоги стосуються не всіх. Не потрібно доводити фінансову спроможність, якщо ви:

• в’їжджаєте за робочою візою,
• маєте Карту поляка,
• або посвідку на проживання в Польщі.

Ці норми не нові, вони були ще до війни й застосовуються до всіх іноземців, а не тільки до українців. Інша річ, що під час масового напливу біженців 2022 року прикордонники часто не перевіряли їх на практиці. Зараз же тему підняли у медіа, тому може скластися враження, ніби це нове “жорстке правило”.

Прикордонники мають право запитати підтвердження наявності коштів або зворотного квитка. Якщо доказів нема — можлива відмова у в’їзді. Особливо це стосується тих, хто в’їжджає без спеціального дозволу (наприклад, для туризму).

Висновок

Фінансові вимоги для в’їзду в Польщу існували давно і діють для всіх іноземців. Новину подають так, ніби правила ухвалили “відтепер” і спеціально проти українців. Це створює образ, що Польща “закриває двері” для біженців або заробітчан, хоча насправді йдеться про стару норму.

Очевидна й мета: посіяти недовіру й напругу — мовляв, навіть сусіди вже “виставляють рахунок” українцям.