Франківськ перетворюється на “розпечену сковорідку”: архітектор пояснив, як забудова впливає на спеку в місті (ВІДЕО)
Івано-Франківськ влітку дедалі сильніше потерпає від спеки. Архітектор Остап Дольний вважає, що на мікроклімат міста впливають не лише погодні умови, а й щільна висотна забудова, нестача великих зелених зон та перекриття природних шляхів руху повітря.
Про це архітектор розповів у своєму дописі, пояснюючи, чому в окремих районах міста спека відчувається особливо сильно, пише “Галка”.
За словами Дольного, географічне розташування Івано-Франківська також впливає на рух повітря. Центральна частина міста розташована на висоті близько 240–250 метрів над рівнем моря. Навколо є пагорби висотою до 350 метрів.
«Так склалося, що наше місто географічно розташоване у низовині. Тут гаряче повітря схильне до застою та інверсії», – пояснює архітектор.
Він зазначає, що раніше у Франківську було відчутно прохолодніше та вітряніше. На його думку, ситуацію погіршує щільна висотна забудова.
«Останні роки тотально безконтрольна забудова створює більше проблем для природного охолодження міста та кварталів», – каже Дольний.
Висотки можуть блокувати рух повітря
За словами архітектора, переважаючий напрямок вітру у Франківську — північно-західний. Частина повітряних потоків проходить через територію річки Бистриці. Там повітря може насичуватися вологою та прохолодою. Далі воно поширюється містом.
Щільна забудова може змінювати цей процес.
«Проблема не в одиноких висотках, а саме в щільній висотній забудові. Вона працює як дамба, яка не дає повітрю пробувати територію, яка знаходиться за нею», – говорить Дольний.
Він наводить приклад будинку заввишки близько 30 метрів. За його словами, зона застою повітря за такою будівлею може простягатися на сотні метрів.
«Вітер йде над дахами і не опускається вниз, не даючи природній вентиляції території», – пояснює архітектор.
На його думку, особливо складна ситуація виникає у дворах, оточених висотними будинками.
«Тепле повітря просто крутиться всередині»
Ще однією проблемою Дольний називає температурну інверсію. За його словами, через географічне розташування міста тепле повітря може затримуватися над Франківськом.
«У нас стоїть через котловину кришка сухого теплого повітря. Через те, що знизу немає припливу холодного свіжого повітря, яке мало б виштовхувати це гаряче повітря назовні, створюється ось така зона спеки», – каже архітектор.
Особливо це помітно у дворах із щільною забудовою. Дольний зазначає, що без правильної організації простору повітряні потоки можуть утворювати вихори.
«Тепле повітря перетворюється в роторні вихори. Воно просто крутиться всередині, не маючи можливості вийти назовні», – пояснює він.
Підземні паркінги забирають місце для великих дерев
Окремо архітектор звертає увагу на озеленення. Він вважає, що підземні паркінги під дворами обмежують можливість висаджувати великі дерева.
Йдеться, зокрема, про дуби, липи та клени. За словами Дольного, такі дерева завдяки випаровуванню води можуть знижувати температуру навколишнього середовища на кілька градусів.
«Через підземні паркінги саме під дворами немає можливості висадити дерева першої категорії», – говорить він.
Невеликі газони також не можуть повноцінно компенсувати нестачу зелені. Через малий шар ґрунту вода швидше висихає. Натомість значна частина тепла накопичується у бруківці та стінах будинків.
Ще один фактор — кількість відкритого неба між будинками.
«Чим менше ми бачимо неба між будинками, тим гірша історія з теплообміном з атмосферою», – зазначає архітектор.
Дольний закликає залишати аераційні коридори
На думку архітектора, місту потрібна адаптація до зміни клімату. Серед необхідних рішень він називає збереження аераційних коридорів, великі зелені насадження та достатні розриви між будинками.
«Адаптація міста до змін клімату вимагає повернення аераційних коридорів, повернення великих зелених насаджень до дворів та розривів у забудові», – наголошує Дольний.
Він виступає за каскадну забудову замість суцільних стін із 10–16-поверхових будинків.
«Не забудова суцільними стінами з 10–16 поверхів, а каскадність, яка додає ще й композиційного рішення в архітектуру та створює умови для природної вентиляції дворів і цілого міста», – пояснює архітектор.
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
