Франківські науковці-медики поділилися рецептами здоров’я

Інформують на сайті медуніверситету.

Декан медичного факультету Роман Яцишин основу міцного здоров’я вбачає у постійному русі, що є первинною профілактикою захворювань серця, опорно-рухового апарату та багатьох інших недуг, і навіть допомагає при депресії. Одним із найкорисніших видів руху медик вважає ходьбу.

«У мене навіть є спеціальна програма в мобільному телефоні, що показує кілометраж, який я пройшов протягом дня, – розповідає Роман Яцишин. – Якщо це менше 3-4 км, то вважаю, що день минув намарно». Як наголошує декан, в середньому людина мала би щодня проходити 5-7 км.

Завідувач кафедри неврології та нейрохірургії Вікторія Гриб радить, окрім дотримання основних правил здорового пособу життя, також щодня з’їдати сім волоських горіхів – для ефективної роботи мозку, запобігання утворенню атеросклеротичних бляшок, покращення енергетичних сил організму. «Природа сама навіть це підказує, адже волоський горіх нагадує саме людський мозок», – додає лікар.

Завідувач кафедри травматології і ортопедії Вадим Сулима наголошує на цінності вітаміну D.

«Для нормального росту кістяка людини й мінералізації кісток необхідні адекватне споживання вітаміну D, позитивний баланс кальцію, фізична активність на свіжому повітрі», – каже медик.

Вітамін D в організмі людини синтезується в шкірі переважним чином після перебування на сонці під впливом ультрафіолетових променів. Сонцезахисні креми, які широко використовують протягом літа, можуть зменшити його синтез у шкірі на 90-95%. В Україні погодні умови і кут сонячних променів є сприятливими для синтезу вітаміну D з кінця квітня до початку вересня, а з жовтня до березня його синтез у шкірі припиняється. Для отримання необхідної кількості вітаміну D людині достатньо перебувати на сонці без сонцезахисного крему протягом приблизно 15 хвилин на день в період з 10 до 15 години двічі або тричі на тиждень з оголеними 18% поверхні тіла (тобто передпліччя й частково ноги).

Декан стоматологічного факультету Олександр Бугерчук акцентує на важливості стоматологічного здоров’я, а також на тому, що за станом зубо-щелепної системи і органів ротової порожнини можна деякою мірою судити про стан інших систем організму. З профілактичною метою Олександр Бугерчук рекомендує відвідувати стоматолога принаймні двічі на рік.

Завідувач кафедри онкології Анна Крижанівська зауважує, що після ретельних досліджень одного із провідних американських науково-дослідних інститутів, виявилося, що 60% усіх випадків онкозахворювань можна попередити, якщо дотримуватися здорового способу життя. Протягом власного 15-літнього досвіду лікування онкохворих Анна Крижанівська дійшла висновку, що важливим рушієм одужання і міцного здоров’я є позитивне мислення, уникнення хронічних стресів, які приводять до імунодепресії, вміння прощати і не гніватися.

Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології з курсом хірургії голови та шиї Василь Попович основною умовою міцного здоров’я вважає займатися улюбленою роботою, бути оточеним людьми, яких любиш і розумно самообмежуватися у власних бажаннях.

Завідувач кафедри медичної біології та генетики Лариса Ковальчук теж важливу роль відводить морально-духовному стану.

«З позиції квантової фізики людина самим лише поглядом впливає і змінює певний предмет. Тому необхідно дивитися на навколишній світ із любов’ю. Якщо б на планеті хоча б третина людства дотримувалася такого принципу, світ був би значно кращим», – каже Лариса Ковальчук.

Завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Михайло Винник переконаний – аби бути здоровим, треба навчитися насолоджуватися життям, бути щасливим і радіти кожній миті. При чому батьки повинні прививати це вміння своїй малечі ще з самого дитинства.

А завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Іван Тітов, аби почуватися добре, радить один зі своїх життєвих принципів – дотримуватися помірності у всьому.