22 березня відзначають День патологоанатома. Працівники кафедри патоморфології та судової медицини ІФНМУ розповіли про виняткову важливість цієї царини медицини.
Читайте також: Франківський науковець видав монографію з інформацією, яку досі не публікували в Україні
За словами завідувача кафедри Івана Михайлюка, патологоанатом відіграє значну роль у медицині, особливо, якщо говорити про прижиттєву морфологічну діагностику різноманітних хвороб – біопсію. Більша частина роботи лікаря-патологоанатома – це робота саме з біопсійно-операційним матеріалом.
«Рентген, УЗД, аналіз крові та багато інших методів діагностики ніколи не зможуть дати такої точної інформації про стан пацієнта, як це зробить біопсія, – пояснює науковець. – Використовуючи цей метод, можна відстежити найменші зміни у клітинах і тканинах, а відтак поставити точний діагноз, що вже є суттєвим кроком на шляху до одужання пацієнта».
«Є велика кількість захворювань, лікування яких неможливе без морфологічної верифікації діагнозу, – додає доцент кафедри Микола Багрій. – Звісно, чимало недуг можна лікувати високими дозами кортикостероїдів і цитостатиків, але тоді зіштовхнемося з багатьма побічними наслідками».
Саме завдяки біопсії вдалося досягнути позитивних результатів у гастроентерології, лікуванні гінекологічних недуг, хвороб нирок, печінки, бронхо-легеневої системи і т.д.
Посмертна діагностика, яку також виконує патологоанатом, є не менш важливою. Наприклад, результати аутопсії (розтину) виконують повчальну функцію для лікарів. Окрім цього, аутопсія інфекційних хворих впливає на низку епідеміологічних заходів, як зауважує Микола Багрій.
ФОТО ТИЖНЯ
