Франківці розповіли дивовижні історії про своїх домашніх улюбленців (ФОТО)

ТРК “Вежа” захотілось розповісти про людей, котрі не пошкодували ні сил, ні власного часу для порятунку тварин.

Кожна така історія, безсумнівно, принесла краплю доброти у цей світ. Тому на сторінці телерадіокомпанії поділились кількома такими історіями.

Михайло та його кішка Капітан Роджер

Повертаючись пізно додому Михайло знайшов кішку біля під’їзду свого будинку. У тварини була перебита лапа, тому хлопець вирішив забрати її додому – хоча б погодувати.

У той же вечір стало зрозуміло, що кішка зовсім не користується перебитою кінцівкою.

“Таке було враження, що лапу хтось переїхав або погриз”, – зазначив Михайло.

Наступного дня Михайло поїхав у клінку для тварин, де йому сказали, що або він залишає кішку у себе і лікує, або її доведеться усипити.

Другий варіант навіть не розглядався. Під час лікування довелось ампутувати одну із передніх кінцівок, але кішка надзвичайно активна і життєрадісна.

Тільки з часом Михайло з’ясував, що тварину просто викинули у його мікрорайоні.

Оксана та її кішка Бася

Наступна історія не зовсім про врятовану тварину, але пропускати її не варто.

Почнемо історію з того, що кішку Оксана отримала, коли їй було 8 років. Зараз тварині уже 19 років.

У домашньому довіднику для власників кішок існує таблиця, що порівнює вік кішки та людини. Глянувши в цю таблицю, можна побачити наступні дані: один рік кішки дорівнює 15-ти рокам людини, але коефіцієт із рокам зменшується, тому Басі зараз близько ста років.

Сама Оксана розповідає:

“Довголіття котів – це заслуга хорошого ставлення до них, любові та ласки. Хоча в такому віці у них з’являються проблеми із здоров’ям, кішки все ж залишаються повноцінним членами сім’ї”.

Віра та її собака Бонго

Сім років тому, повертаючись додому у страшенний мороз, Віра почула писк на зупинці. Підійшовши туди, дівчина побачила наступну картину: багато цуценят, які одразу розбіглись геть. Крім одного, яке примерзло до дороги.

Рішення було прийняте зразу – забрати бідолаху додому.

Віра пригадує:

“Коли я прийшла додому, то побачила, що у собаки купа блох, просто жах”.

Після порятнуку Бонго уже сьомий рік щасливо мешкає у Віри.