Презентація книги Володимира Чистуха «Завалівське коріння Блаженнійшого Любомира Гузара» відбудеться 23-го липня о 12:00 в Архикатедральному Соборі Воскресіння Христового Катехетичний Центр Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ (площа Шептицького, 22а).
Читайте також: Патріотизм - це любити своє і поважати чуже. Найяскравіші цитати Любомира Гузара
Запропонована читачам книга є своєрідним продовженням висвітлення історії села Завалова, що на Підгаєччині, розповідей про визначних людей, розкритих автором у попередніх роботах. У виданні представлена коротка історія родини Дмитра Гузара, який більше ніж півстоліття був парохом села і покоїться разом зі своєю дружиною у завалівській землі та правнуком якого є Блаженніший Любомир Гузар. Книга призначена передусім тим, хто цікавиться історією рідного краю, хто хоче дізнатися про родовід владики Любомира, представники якого відзначилися активною діяльністю для блага суспільства, та бути гідним взірцем для наслідування як у своїй епосі, так і в наші дні.
У передмові Бл. Любомир розкриває перед нами мету, з якою автор працював над цією книгою:
«Учитель Завалівської школи, що на Підгаєччині, Володимир Чистух, завдав собі труду зібрати спогади про колишнього пароха греко-католицької громади в Завалові − отця Дмитра Гузара.
Саме цей священик, який довгі роки був душпастирем Завалова (1856−1908), і то дуже шанованим та улюбленим, є моїм прадідом. Він і його дружина Кароліна були батьками Лева, який мав сина Ярослава. Останній був моїм батьком. Власне, назва цієї книжечки говорить про мої корені, про моє походження.
Проте розгляд цієї книжки як історії одної людини був би обмеженим. Читач повинен собі усвідомити, що за допомогою зібраного матеріалу пізнає певну епоху в житті нашого народу, особливо те, яким було життя українського суспільства у ХІХ столітті, щонайменше в одній частині України – її західних областях. Таке знання дуже важливе, щоб зрозуміти розвиток нашого національного побуту в той період.
Історія родини Гузарів, представлена у спогадах, – це не є щось виняткове, а радше типовий образ життя в другій половині ХІХ століття, у десятиліття, які становили період підготовки до важливих подій в житті нашого народу наступного століття і, може, наших часів.
Читайте також: Патріотизм – це любити своє і поважати чуже. Найяскравіші цитати Любомира Гузара
Тому ласкаво прошу читачів під час ознайомлення із цими спогадами думати не тільки про моє минуле, а й навчатися чогось із прикладу наших предків. Сердечно дякую панові Володимирові Чистухові за його віддану працю. Дякую від імені моїх рідних і від усіх громадян, які, сподіваюся, збагатять свій внутрішній світ».
Ця книга навчає нас шанувати працю наших предків і вчитися в них служінню своїй церкві і Богу.
Марія Рипан – сестра Блаженнішого та його похресниця. Донька його сестри Марти і Зенона Василькевича. Має трьох братів з родинами: Петра, Павла і Романа. Живе з чоловіком Євгеном Рипаном в Торонто, Канада.
Марія – відома мисткиння жіночих прикрас із бісеру, інструктор по їх виготовленню, автор друкованих книг-інструкцій, а також навчальних програм і брендових матеріалів з бісероплетіння, в яких навчає, як крок за кроком зробити самим вибрані зразки. Дослідниця українського народного мистецтва. Багатий зібраний матеріал висвітлює в культурно-мистецьких установах, музеях, товариствах, професійних спілках і в культурних центрах Канади, США та України
Джерело: Інформаційний центр ІФДС
ФОТО ТИЖНЯ
