Тільки вживання понад 2,5 літра на добу здатне зменшити ризик утворення каменів у нирках будь-якого складу. Але як правильно обрати воду?
Питна вода крім молекул води повинна ще містити солі. Особливо важливо для пацієнтів з сечокам’яною хворобою, щоб у воді в достатній кількості був: магній, бікарбонат (регулює рН) та кальцій розповіла уролог Дарина Чернишова.
Хоча більшість каменів мають в своєму складі кальцій, вживання цього мінералу з їжею і водою несе в собі не ризик утворення каменів, як більшість думає, а навпаки – захист. Він також подбає про зміцнення ваших зубів, нігтів, м’язової тканини, а також поліпшить процес утворення клітин крові, підвищить опірність організму до токсинів і інфекцій.
Магній перешкоджає утворенню кристалів в сечі. Та допоможе в боротьбі зі стресом і надасть протиалергічну та протизапальну дію.
Натрій підтримає в нормі осмотичний тиск і поліпшить процес утворення протоплазми. Якщо у воді багато натрію, то вона легше втамовує спрагу. При цьому навантаження на серце в спеку знижується.
Калій допомагає контролювати наявність рідини в організмі, видаляючи надлишки води при необхідності. Солі калію виконують протисклеротичну дію.
Найбільш корисні лужні води, їхня інша назва – гідрокарбонатні натрієві води. Така вода олужнює організм. Відбувається компенсація карбонатів у крові, за рахунок чого підвищується її лужний резерв.
Вода, добута зі свердловин на певній глибині, зазвичай насичена хімічними елементами. Цю воду ми і називаємо мінеральної. Однак у продажу є і, так звана, мінералізована вода. У таку воду хімічні елементи були додані штучним шляхом.