Тати бувають різні — дотепні і понурі, чутливі й заклопотані, близькі й далекі, героїчні й не надто, але завжди – дуже-дуже важливі для дитини. Експерти з дитячого читання порталу БараБука зібрали для Fathers Club колекцію портретів різних тат із сучасних українських книжок для дітей.
Обравши одну з цих книжок для спільного читання, кожен батько матиме змогу відчути власний особливий зв’язок із донею чи сином.
ДОТЕПНИЙ ТАТО
Володимир ВАКУЛЕНКО-К. Татусева книга. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. – 32 с.
“Татусева книга” Володимира Вакуленка-К. з ілюстраціями Наталки Гайди – чи не найперше видання, яке спадає на думку, коли мова йде про тат у нашій дитячій літературі. Автор написав цю книжку для двох своїх синів, Віталіка та Влада, про що свідчить присвята й звернення у текстах. “Татусева книга” – це збірка дотепних віршів із оригінальними сюжетами для читачів від трьох-чотирьох років. Тут є про яскраву клумбу з квітів, які вирощує слоник Славко, про переповнену зупинку, де кумедний щур намагається сісти на автобус, про новосілля крота, про день народження кульбабки, про равлика-школярика, що, вийшовши з дому 1-го вересня, до листопада нарешті доповз до школи… Образ веселого і дотепного тата-оповідача об’єднує усі ці незвичні історії.
ВИНАХІДЛИВИЙ ТАТО
Анна ХРОМОВА, Анна САРВІРА. Монетка / A Coin. – Київ: Братське, 2015. – 24 с.
Усім батькам знайома ця бентежна мить, коли емоції переповнюють їхнього малюка, вуста сумно кривляться – і ось-ось почнеться голосний і розпачливий плач. Однак часом є кілька секунд, коли ще можна порятувати ситуацію. Лише найкмітливіші батьки вміють дуже доречно пожартувати чи швидко перетворити на гру неприємну дитині ситуацію. Саме цей майже неймовірний хід вдається татові Ромка з книжки “Монетка” Ані Хромової та Анни Сарвіри. Коли хлопчик виявляє, що через дірку в кишені загубив свою монетку, тато встигає завважити: “Ну, не засмучуйся. Подумай, як це весело – мати таку чарівну кишеню… Якщо у ній є дірка, то немає дна. Отже, у тебе бездонна кишеня!”. І згодом обидва герої вже ідуть пішки центром Києва, вигадуючи, що можна покласти в таку чарівну кишеню.
“Монетка” – книжка-картинка для читачів від чотирьох років, а оскільки це ще й книжка-білінгва, то англійський варіант її тексту стане в пригоді молодшим школярам.
ЧУТЛИВИЙ ТАТО
Галина ТКАЧУК, Оксана БУЛА. Гойдалка під кленом / The Swing under the Maple Tree.– Київ: Братське, 2016. – 24 с.
“Гойдалка під кленом” Галини Ткачук та Оксани Були – ще одна україно-англійська книжка-картинка від “Братського”. Тато в ній з’являється саме тієї миті, коли головній героїні, Ніні, вкрай необхідна підтримка, передовсім емоційна. “Увечері я крадуся в кімнату батьків. Мама вже спить, а тато, глянувши на мене, міцно пригортає”, – так Ніна оповідає про цю важливу мить. А наступного ранку Нінин тато відкладає всі справи, бо відчуває, як терміново його доньці треба знайти розсаду квітів, які та ненавмисне затоптала напередодні. Цей тато відчуває особливу важливість моменту – і небов би без зусиль рятує ситуацію, і на обличчі його доні з’являється усмішка. Що прикметно, Нінина мама приєднується до тата лиш на останньому етапі місії порятунку розтоптаної клумби.
«АВТОРИТЕТНИЙ» ТАТО
Іван АНДРУСЯК. Стефа і Чакалка: казково-пригодницькі повісті / Художник Ольга Кузнецова. — К.: Фонтан казок, 2016. — 240 с.
“Стефа та її чакалка”– відома казкова повість Івана Андрусяка, п’єсу за мотивами якої діти ставитимуть на уроках у четвертому класі. Саме історія про Чакалку відкрила цього письменника дитячій літературі. Мова в повісті здебільшого про пригоди Стефи в казковій школі, куди героїня потрапляє після того, як її викрадає таємнича чакалка. Однак ми не можемо оминути увагою книжку, яка починається отак: “Стефа – сміхотунчик. Точнісінько як тато. І мама, і сестричка, і навіть бабуся теж сміхотунчики. Але Стефа – татійка”. А далі йдеться про те, що тато має великий авторитет, себто живіт, на якому Стефа каталася, коли була маленькою. Зрештою, це іще один оригінальний спосіб пояснити, що таке батьківський авторитет.
ТАТО-ЗАХИСНИК
Галина КИРПА. Мій тато став зіркою / Ілюстрації Оксани Були. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 35 с.
Книжка “Мій тато став зіркою” Галини Кирпи з ілюстраціями Оксани Були – драматична й нелегка для читання. Головний герой оповіді – тато, який живе… у пам’яті. Історія оповідається від імені дівчинки, батько якої загинув на Майдані. Безперечно, перш ніж пропонувати цю книжку для читання синові чи доньці, батьки мають прочитаті її самі й вирішити, чи готова їхня дитина сприймати цей емоційно складний текст. Та хоч тема втрати батька дуже складна, дорослі не можуть її вічно замовчувати у суспільстві, в якому так багато дітей пережили таку трагедію на власному досвіді. Однак серед глибокого суму в книжці бринить світла нотка – “наш тато став зіркою і завжди нам світитиме”. Навіть той тато, який живе лише в пам’яті, підтримує і надихає свою дитину, світить їй і завжди світитиме.
САМОТНІЙ ТАТО
Оксана ЛУЩЕВСЬКА. Інший дім. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. – 128 с.
Як бачимо, інколи ситуації “книжок про тат” дуже складні. Одина із таких книжок – підліткова повістьОксани Лущевської “Інший дім”. Тут мова йде про розділену сім’ю. Мама, Анна, їде працювати в Америку, де знаходить собі інше життя, інший дім, іншого чоловіка. В Україні залишаються двоє її дітей-підлітків, Поліна та Артем. А також їхній батько, Віктор. Дуже специфічний і зовсім не ідеальний: “Батько хвилювався. Я пізнавав у його хаотичних рухах свої. Чим ми відрізняємося? Нічим… Іноді мені дуже не хочеться бути схожим на нього. Та часом я розумію, що це неможливо…” Підліткові проблеми й тривоги мають здатність швидко множитися, нашаровуватися й зав’язуватися у вузол. Однак тато, хоч би яким він був специфічним, врешті у свій спосіб дає раду складній ситуації.
ДЕКРЕТНИЙ ТАТО
Артем ЧАПАЙ. Тато в декреті. Про що не питають жінок. – Харків: Віват, 2016.
І наостанок – книжка, написана не лише протата, а й для тат. “Тато в декреті” Артема Чапая мотивує й надихає, проговорює проблеми батьківства, з якими зустрічається кожен тато, а також унікальний досвід декретної відпустки, яким може похвалитися у нашій країні мало який чоловік. “З людьми, які не розуміють, що таке декрет, часом важко спілкуватися через надто різні реальності”, – пише Чапай. Однак завдяки цій книжці кожен читач може хоч одним оком зазирнути у світ відповідального батьківства такого типу.
ФОТО ТИЖНЯ
