16 серпня у Франківську “Галка” ініціювала круглий стіл на тему “Робота з дезінформацією і фейками в інформаційному просторі Прикарпаття”. Учасники обговорили зростання впливу соціальних мереж, зокрема Telegram, на поширення фейкової інформації та російської пропаганди в Україні.
Впродовж восьми місяців редакція “Галки” займалася проєктом пов’язаним із розвінчування фейків. Шеф-редактор “Галки” Вадим Войтик виокремив кілька ключових проблем, які редакція зауважила під час роботи над проєктом. Найперше, що виявилось, що одним з найбільших джерел поширення фейків це є Telegram-канали.
“Дослідження “Опори” показало, що за три роки повномасштабної війни найбільшим джерелом медіаспоживання для українців є Telegram. Коли ми писали в рамках цього ж проєкту один великий матеріал, ми побачили те, що влада цей момент проґавила. Більше того, вона намагалася потім заскочити в цю історію, якимось чином регулювати або скажімо спробувати регулювати, або щось забороняти, та було пізно, бо вся влада вже була в телеграмі. І так сталося, що цей неконтрольований потік інформації не можна виключити так як, наприклад, виключити проросійський канали”, – ділиться Вадим Войтик.
Вадим Войтик зауважив, що інформаційна війна, що ведеться проти України, має регіональні відтінки, та загалом є загальні тенденції. Неочевидним фактом є те, що спростовуючи фейки, медіа можуть бути їх поширювачами:
“Може так статися що цей фейк був і не призначений сильний для української аудиторії, а його каналом первісного поширення стануть ті хто, їх спростовує і це велика небезпека”.
Засновник та керівник проєкту “БезБрехні” Олександр Гороховський підкреслив, що популярність Telegram зросла через його зручність, відсутність обмежень і можливість швидко поширювати інформацію, зокрема фейки та пропаганду. Він також відзначив, що на відміну від інших соціальних мереж, таких як Facebook чи Instagram, Telegram не вимагає верифікації користувачів і не змінює алгоритми поширення контенту, що робить його ідеальним середовищем для маніпуляцій і дезінформації.
“В Telegram практично немає обмежень при реєстрації та започаткуванні якогось каналу. Якщо, наприклад, у Facebook ти маєш пройти 100 верифікацій, грубо кажучи. В Telegram такого немає. Фактично, там немає обмежень. Ти як зареєструвався, так собі й заповнюєш стрічку”, – каже Гороховський.
Розвінчування фейків, на думку професора Університету Короля Данила Віталія Надурака, не можна назвати панацеєю, її ефективність можна буде простежити в перспективі, та в поєднанні із іншими заходами.
“Ми запам’ятаємо, що Сич купив квартиру, а правда чи неправда, хто сказав, з якого джерела – це забувається. Контекст забувається, плутається, переплутається. Тому дослідники говорять, що фактчекінг має побічний ефект і тому насправді його ефективність достатньо обмежена. Саме спростування має супроводжуватися ще чимось, наприклад, навчанням”, – каже Віталій Надурак.
Представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов висловився, що лишається також невідомість щодо володіння онлайн-медіа, оскільки реєстрація для них зараз на добровільній основі.
“Ми можемо сказати про будь-яку газету, хто за неї стоїть, хто керівник, де вона знаходиться. Контрольні примірники надсилаються до Національної ради й аналізуються відповідно до закону. Онлайн-медіа реєструються за добровільним принципом й відповідно ми не завжди знаємо, хто за ним стоїть. Я вважаю що це треба якось змінювати, тому що не може велика частина медіа бути фактично не контрольованою.
Станом на сьогодні, зареєстровано 356 сайтів в Україні, з них 21 в івано-франківській області, 47 YouTube-каналів в Україні і з них один в області, Facebook сторінок 38, одна в області. Також в області зареєстровано 22 канали у Telegram, 21 у Instagram, у tiktok – 7, мережа X – 7, WhatsApp – 3, Viber – 2, LinkedIn – 2, Twitch та Threads по одному”, – каже Ігор Маслов.
Читайте також: Як Франківськ використовує свої переваги і шанси: анонс дискусії від “Галки”
ФОТО ТИЖНЯ
