У кампанії Suffering In Silence (“Страждання у тиші”) взяли участь стали 11 молодих жителів Нью-Йорка, які хворі на ревматоїдний артрит, діабет, хворобу Крона, гемофілію, астму, ВІЛ, ендометріоз та інші недуги.
“Пацієнти з важко виліковними хворобами мусять переглянути для себе, що є нормальним. Їм треба слідкувати за часом, слідкувати за тим, щоби не перенапружитися або не потрапити в ситуацію, де їм може стати надто погано чи надто боляче. Такі випробування дуже впливають на особистість”, – сказала Еллі Кешел
“Я хочу показати людям, які живуть з хворобою, що вони не самотні. Вони не божевільні, не непотрібні чи ледачі. Вони неймовірно сильні та мужні і заслуговують на щастя та повагу, як ніхто інший”, – зазначила Лапіначчі.
“Щодня й намагаюся навчитися любити тіло, яке не контролюю. Непередбачуваність може бути найболіснішим аспектом цієї хвороби. Я стала боятися, що моє тіло не дасть мені жити тим життям, яке я собі уявляю, але також я вирішила, що не дам цьому страху мене стримати…”, – поділилася Еріка, хвора на системний червоний вовчак.
“Існує стереотип щодо ВІЛ, люди автоматично тебе інвалідизують та не думають, що ти ще на щось здатен. Лише тому, що зі мною щось таке, не означає, що я не можу кудись виходити та співати і робити речі, які хочу. Не означає, що я не можу ходити на побачення, що не можу кохати, не означає, що не можу робити нічого цього. Я все одно особистість, і все одно людина”, – сказав Тай, що є носієм вірусом імунодефіциту.
“Така проста річ, як дихання – це складно для людей, які живуть з астмою. І якщо твоя мета “сьогодні я хочу дихати”, це непросте досягнення, бо навіть спуск сходами, нью-йоркська підземка, пилок, смог, все перешкоджає твоєму диханню. Я чула такий вислів: “астматик – це наче риба без води”, і він дуже, дуже точний”, – зазначила Ріша, хвора на астму.
Джерело Українська правда.
ФОТО ТИЖНЯ
