Біткойн падає, а ви досі не зрозуміли, що воно таке? Ми теж. Тому вирішили розпитати про все у майнера криптовалюти з Івано-Франківська.
В інтерв’ю Galka.if.ua він анонімно розповів про те, чи багато у місті ферм, де добувають біткойни. А також – чому до Франківська не доїжджають вантажівки з відеокартами та чого бояться майнери.
Велика ідея
– Що таке біткойн? Якщо пояснювати це доступною мовою.
– Біткойн – це динозавр, найперша криптовалюта (вид цифрової валюти – Ред.) Вона з’явилася 2008-ого року. Хто написав код, дотепер невідомо. Автор має псевдонім Сатоші Накамото, що японською означає «освічений у системі».
Це зовсім не дурний чоловік. Тямить, як працює банківська сфера і розуміє, що централізовані системи не зможуть довго існувати. Розбирається в асинхронній криптографії, ну і, звичайно, він класний кодер. Це все об’єдналося в одній людині.
– Пишуть, що це може бути і кілька людей.
– Це може бути група людей. Кажуть, що це може бути навіть Ілон Маск. Цього ніхто не знає. Коли Сатосі Накамото написав цей код, то надав його у загальний доступ. А права і можливість підтримувати цю систему передав конкретній людині, яка,мабуть, знає, ким він є. А може і ні, просто йому довіряє.
Біткойн – це валюта, яка мала забезпечити анонімність користувачів та зробити систему децентралізованою. Біткойн було створено для того, щоб бути інтернет-валютою, вона ніколи не претендуватиме на місце звичних фіатних валют (гроші, вартість яких встановлює держава -Ред.)
– То що саме являє собою біткойн?
– Біткойн побудований на технології блокчейн. Це – ланцюжок транзакцій, які відбулися у цій мережі. Все почалось з першої транзакції.
Транзакція, якщо по-простому, – це публічний хеш ключ одного користувача, хеш ключ іншого і сума, яка передається. Один чувак перекидає іншому певну суму. Ця транзакція додається у блок. А блок додається у блокчейн. Виходить ланцюжок з блоків. Він неймовірно довгий, але можна прослідкувати аж до самого першого. Це як великий регістр.
Блокчейн можна порівняти із книгою, де блок – одна сторінка. А транзакція – запис на цій сторінці. Тобто сам блок може вміщувати у собі кілька транзакцій.
Але блокчейн біткойна зроблений з принципом «Proof of work». Це означає, що він скінченний. Тобто загальна кількість всіх біткойнів, яка буде видобута до 2140 року, – це 21 мільйон. Зараз видобуто близько 15 мільйонів. Майнити біткойн ще можна буде, напевно, до 2050 року, далі буде невигідно.
Практично усі криптовалюти – а їх є дуже багато і серед них є крутіші та технологічніші за “біток” – побудовані на технології блокчейн.
У блокчейні немає такого поняття як прізвище чи ім’я. Є твій публічний і приватний ключ. Вони є у кожного користувача. Приватний ключ створений для доступу до гаманця.
Біткойн – це сервіс, комп’ютерна програма, яка дозволяє створити свій гаманець, дає користувачеві публічний і приватний ключ, керує системою і блокчейном, тобто записує всі транзакції. Біткойн – це просто програма, яка це все хендлить.
– Чому біткойн популярніший за інші криптовалюти?
Біткойн найстаріший, тому він у всіх на слуху і для нього є найбільше сервісів. Його найпростіше купити, продати, найлегше знайти для нього гаманець. Але як валюта він архаїчний і повільний, навіть іноді примітивний, порівняно, наприклад, з деякими менш відомими валютами.
Головне – вірити
– Чому біткойни можна використовувати як гроші?
– Часто люди собі думають: «Що це, як це використовувати – циферки, нулики? Чого його ціна росте чи падає?» Ми звикли до золота – його є обмежена кількість, вартість стабільна. У біткойна теж кількість обмежена і завдяки цьому він має певну цінність. Але в загальному він популярний тому, що на початку люди в цю технологію повірили і побачили, що за цим майбутнє і почали вкладати в це свої гроші.
Це те ж саме, що й у фіатній валюті. Фіатна валюта – будь-яка, якою ми користуємося – у теперішній час практично нічим не підкріплена. Якщо хтось каже, що вона підкріплена землею, золотом, ВВП, то це лише на якихось 30%. Це папірці, які нічого не варті.
Той самий долар. Його в обігу є, можливо, 10% живих грошей. Решта – циферки, нулі, одинички, в банку на якомусь рахунку. Радники королів колись вигадали фіат на заміну золота. І переконали людей, що це те саме. Ця архаїчна система працює і досі. Хоча скоро вона має відійти. Потрібно рухатися вперед, робити щось децентралізоване і незалежне від кількох людей, які мають вплив на економіку й геополітику.
Люди повірили у фіатну валюту, що вона щось вартує. Так само біткойн – якщо люди в нього не віритимуть і не користуватимуться, то він зразу обвалиться і стане нікому не потрібним. В цьому немає ніякої магії.
Люди потрохи почали вникати у цю технологію, як вона працює, бачити, що це може замінити нам інтернет-платежі, Webmoney чи Paypal. Оскільки біткойни почали купувати, збільшилася капіталізація крипторинку. Поки що вона недостатня, щоб бути стабільною.
Плюс криптовалюти у тому, що ніхто не знає, хто ти і скільки в тебе грошей. Тоді як у банку знають твої дані, і банк може розпоряджатися твоїми грошима, як хоче. Хіба що в деяких випадках на біржах криптовалюти і гаманцях треба вказувати свої документи, щоб у разі втрати доступу до гаманця можна було відновити його.
Біткойни добувають на фермі, а не в шахті
– Як виглядає процес видобування – майнінгу – біткойнів?
– Ти збираєш комп’ютер, не зовсім стандартий. Основне, що майнить – у біткойні і кількох інших криптовалютах – антмайтер, в більшості інших це – відеокарта. Чим більше ти маєш желіза і чим воно потужніше, тим більше ти матимеш виручки від процесу.
Комп’ютер отримує від мережі досить банальне завдання, яке має виконати.
Наприклад, є Х, який треба знайти. Нам дається задачка. Якщо дуже спростити: є один хешключ та інший хешключ.
Це вихідні дані, які надає сама система. Наприклад, цифри і букви, яких є двадцять штук. І ще один набір цифр і літер. Плюс оцей Х.
І потрібно знайти Х, який був би, наприклад, меншим двійки. І обладнання методом підбору підставляє різні числа замість Х, щоб виконалась умова.
– Тобто, це можна назвати рівнянням, яке ми не розв’язуємо, а просто підбираємо правильне значення?
– Так. І коли ти вирішиш це «рівняння», сама система винагороджує тебе. Зараз це, якщо не помиляюсь, 25 біткойнів.
Але система дає тільки десять хвилин, щоб розв’язати завдання. І тому, хто вкладеться в цей час, вона і дає винагороду.
За теорією ймовірності, цю задачу може вирішити і процесор на мобільному телефоні. Але фактично він не знайде рішення ніколи. Бо та кількість операцій, яку він проводить, неспівмірна з тією, яку виконує в тисячі разів потужніше обладнання. Вона вимірюється мільярдами мільярдів операцій в секунду. Вираховується переважно у мегахешах в секунду. Чим більше їх у тебе, тим більша ймовірність, що ти знайдеш розв’язок.
Але рівняння зараз настільки складне, що, аби його розв’язати, задіяні мільйони юзерів по цілому світу.
Користувачі об’єднуються в пули. Пул – сервіс в інтернеті, на який надходить завдання. До нього підключені тисячі юзерів, і вони ділять між собою розв’язок цього рівняння. Наприклад, в когось є сто відеокарт, в когось – три, в когось – десять.
Кожному дається сектор, який вони мають вирахувати, й вони працюють над цим. Якщо вони вирішать завдання й отримають біткойни, то ділять їх між собою пропорційно до тієї потужності, яку кожен з них надав.
– А що таке «біткойн-ферма»?
– Ферма – це і є той комп’ютер, спеціально заточений для майнінгу. Зі спеціальними драйверами, конекторами, спеціально перепрошитий. Кожен майнер має такий комп’ютер в себе вдома, гаражі чи офісі. Він день і ніч працює, вираховуючи конкретну задачу.
– Тому для майнінгу потрібно багато електрики?
– Ну як багато? Якщо порахувати від загальної кількості прибутку, то на електрику, в найгіршому випадку, йде напевно 10%.
– А люди, котрі не розбираються у програмуванні, можуть майнити криптовалюту?
– Звичайно, можуть.
Ну наприклад, в мене є спеціальний комп’ютер – ферма. Де мені шукати це завдання, щоб добути криптовалюту?
Один з варіантів – отримати через пул. Щоб працювати над вирішенням рівняння, потрібно завантажити всю історію транзакцій – може 150-200 гігабайт. Коли в тебе є весь блокчейн, тільки тоді ти можеш отримати завдання.
Коли хтось комусь перекидає гроші, ця транзакція має бути записана у блок, а він доданий у блокчейн. У біткойні транзакція проходить приблизно 10 хвилин. Майнери якраз і займаються тим, що валідують транзакції.
Щоб це сталося, їм і дається це «рівняння». А воно складається на основі того, хто й кому перекидає валюту. Майнери розв’язують «рівняння», дістають винагороду, а транзакція потрапляє у блокчейн.
– Можеш розповісти трохи про себе? Чому ти зацікавився криптовалютою? І чим взагалі займаєшся?
– Я почав майнити ще шість років тому. Якраз у той період, коли можна було це робити на звичайному ноутбучному процесорі. Складність системи була невелика, тоді ніхто практично про майнінг і крипту не знав.
Випадково на це натрапив і вирішив спробувати. Всього за годину я накопав 0,2 біткойна. Але тоді він коштував щось по баксу чи півбакса. Подумав, що мені електрики на це більше піде, і лишив цю справу.
Зацікавився цим, бо це було чимось новим і свіжим. Я не довіряю банкам, вважаю, що фіатні гроші – це архаїчна система, вона доживає своє, це всі розуміють, навіть самі банкіри. Мені сподобався нікнейм творця біткойна, захопила його ідея, децентралізація, криптування і все інше.
Не можу сказати, що я особливо вникнув, навіть на код не дивився. Але програма біткойна, як і більшості криптовалют, відкрита. Якщо ти програміст, розбираєшся в асинхронному криптуванні – бери читай, і тобі буде ясно.
Взагалі-то, після закінчення навчання багато де себе пробував: в архітектурі, анімації, 3D-моделюванні, VFX. Пізніше захотів написати невеличку комп’ютерну гру, але зрозумів, що без знання коду нічого не вийде. Почав самостійно вивчати мову і з першого дня влюбився у програмування.
Криптовалютна лихоманка в Івано-Франківську
– Скільки ферм є у Франківську?
– Дуже багато. В нас є люди, відомі серед майнерів, які мають по сто-двісті ферм. Вкладено туди шалено. І прибутки шалені.
– Скільки приблизно коштів потрібно, щоб зібрати ферму?
Зараз через шалений попит все підросло в ціні. Думаю, потужний комп’ютер на шість відеокарт може коштувати 4 тисячі доларів. Ще місяць тому це обійшлося б у 3 тисячі. А місяць перед тим 2,5 тисячі. Переважно люди вкладають на початок від 2 до 4 тисяч доларів.
Це обладнання зараз продається на раз-два. Торговці відеокартами можуть продавати по 200-300 штук на день.
Це якийсь бум, манія В нас нереально знайти відеокарти, в Польщі вже всі викупили, везуть з Німеччини, з Чехії. Буває, везуть фуру з відеокартами у Франківськ, а її зупиняють у Львові і кажуть: «Чуваки, ми у вас купимо дорожче». І тисячу відеокарт купують десь на дорозі.
Насправді трохи дивно. І деколи страх бере: що далі з цього буде? Якесь суцільне помішання на цьому.
Всі туди кинулися, бо можна мати пасивний дохід, і це людей стимулює. Ну посидів тиждень, розібрався, налаштував усе, запустив, а далі воно без твого втручання заробляє тобі гроші.
Хтось каже, що майнінг невигідний. Зараз, справді, менш вигідний. Найвигіднішим був до Нового року.
Кити, що розгойдують ринок
– Тоді коли біткойн був по 20 тисяч доларів?
Так. Але у Франківську практично ніхто не майнить біткойн. Я теж цього не роблю.
Для нього потрібний специфічний комп’ютер так званий «антмайнер». Це не звичайний комп’ютер, який кожна людина може собі скласти.
Зараз для цього використовують створене на заводах обладнання, яке називають «Asic». Це такий невеликий блочок, з охолодженням, заточений вузько під алгоритм біткойна. Вони дуже дорогі. Одна така штучка може коштувати від 2 до 15 тисяч доларів, залежно від потужності.
– То в Івано-Франківську загалом майнять інші криптовалюти?
– Так, багато різних криптовалют. Біткойном,напевно, лише 20% займаються.
Просто його рівень складності дуже зріс. Раніше можна було майнити на процесорі ноутбука. Але складність весь час зростає, винагорода, яку тобі дає система постійно зменшується, тому, аби щось заробити, треба постійно збільшувати потужності.
Років шість тому, якщо б покопати біткойни протягом одного місяця на потужному обладнанні і залишити їх, то зараз можна було б стати мільярдером. І людей, які так зробили і мають по декілька тисяч монет, багато.
У світі є кілька основних гравців на ринку біткойна, їх називають китами. 85% валюти належать 3% людей.
– Тоді виходить,що розподіл такий, як і з іншими багатствами у світі?
– Практично, так. Все задумувалося, як велика ідея. Але перетворилося в щось дуже маніпульоване. Ці люди можуть крутити ринком, як хочуть.
Є дядьки,які зібралися і сказали: «Давайте прокачаємо цю валюту, а потім скинемо, все обвалиться, а далі назад все купимо і заробимо непогані гроші. Потім ще раз скинемо, знову скупимо, воно знову підросте догори».
Зараз й інші можуть нормально заробити в цій сфері, але люди не знають, чого очікувати. Саме ця технологія не помре ніколи. Це ніяка не бульбашка. Але ажіотаж і ціни можуть сильно впасти.
– Якось було у новинах, що Стів Возняк продав усі свої біткойни. Він може бути одним з тих людей, про яких ти розказуєш?
– Такі новини теж дуже сильно хитають ринком. Ворен Баффет сказав, що не вірить у криптовалюту, Південна Корея сказала, що регулюватиме рух крипторинку, Китай хоче заборонити майнінг. Люди звертають увагу на такі новини і виводять гроші.
Є такі нові криптовалюти, які не дозволяють майнінг. Тому що майнери, які видобули раніше багато криптовалюти, або ті, хто закупився нею, можуть маніпулювати ринком. Валюти без майнінгу більш стабільні. Це нова технологія – “Proof of Stake”.
Багато криптовалют переводять або відразу випускають з таким підходом. Навіть ті, які більшість майнить, можуть згодом перейти на PoS. Тоді, щоб желізо не пропадало, треба буде переходити на валюти, в яких “Proof of Work” залишився.
Підчепити майнінг через вірус
– Чи можна використовувати для майнінгу чужий комп’ютер без відома його власника?
– Можна. І дуже часто це роблять. Навіть в ІТ-компаніях, де багато компів, часто бувають випадки, коли сисадмін ввечері після роботи може запустити скріптик на багатьох компютерах і майнити криптовалюту на свій гаманець. Якщо є ІТ-компанія, де 5 тисяч комп’ютерів, то гріх таким не користуватися 😀
– А може хтось проникнути на мій комп’ютер в інтернеті, щоб використовувати його для майнінгу?
– Можна, але це складно зробити, треба зламувати кожен комп’ютер окремо. Хіба що написати свій алгоритм, запустити хробака. Не факт, що в тебе зараз нема такого вірусу на комп’ютері. Але антивіруси з цим борються.
2018-ий – переломний рік для криптовалюти
– Зараз у Нацбанку України не визначилися з легальністю біткойна. Водночас були випадки, коли в Києві правоохоронці припинили діяльність ферми, а в Одесі СБУ вилучила криптовалюту у засновника блогу про блокчейн. Що ти думаєш про це? Чи такі дії державних структур є причиною, чому майнери зберігають анонімність?
Напевно, можновладців вкидає в жар від того, чого вони не розуміють. Оскільки немає закону щодо криптовалюти, вона ніби і в системі, і – ні. Ніхто тебе не може засудити за неї, ніхто не може з тебе зняти якісь податки. Це їх дратує. Їм, напевно, треба розібратися. Може, дійде до того, що буде така професія, як майнер, з якої зніматимуть податок, і все буде окей.
А зараз люди ховаються, не хочуть признаватися, що вони займаються майнінгом. Саме обладнання дороге, його можуть прийти забрати. Недурні люди ніколи не тримають обладнання вдома.
Чув, що в Росії почали писати програму, яка дозволяє визначати розташування майнерів. Насправді, якщо захотіти, всіх майнерів можна знайти за тим, хто скільки споживає електроенергії – якщо раптом споживання виросло в три рази.
– А що зараз в нас можна купити за криптовалюту?
– Знаю тільки, що на «Розетці» раніше приймали біткойн. А зараз люди переважно переводять криптовалюту у гривні через біржу і тоді щось купують.
– Яке, думаєш, майбутнє у криптовалюти?
– Не знаю. У мене є недурний друг-криптоаналітик, на його думку, якщо криптовалюта (або основні з них) переживе цей рік, то вже не вмре ніколи. 2018-ий буде переломним моментом, який здатен обвалити ринок, але він може й знову зрости.
Коли є така ситуація, як зараз, – всі майнять, вкладаються, купують,у всіх на слуху біткойн, всі про нього думають, хоч не знають до кінця, що це, – то це і справді може спрацювати певною мірою, як бульбашка. Насправді, криптовалюти переоцінені, вони мають бути у кілька разів дешевші.
Може впасти дуже довіра до цілого крипторинку через сильні маніпуляції, які тільки попереду, але сама технологія ніколи не помре і буде тільки розвиватись, вдосконалюватись і змінюватись. Це прогрес, який не спинити. Призупинити – можливо, але не спинити, це точно.
Ми живемо в неймовірно цікавий і переломний час: нейронні мережі, бігдата, блокчейн і смарт-контракти – наше все 😀 Перестаньте вже слухати ці дурні порівняння із бульбашкою та МММ. Розберіться хоч трошки і, мабуть, зміните свою думку.
Текст - Людмила Баран
ФОТО ТИЖНЯ
