«Мрію, щоб Івано-Франківськ став містом нових можливостей», – говорить Микола Іванович Макар, представник урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Івано-Франківській обласній адміністрації.
Читайте також: В ІФНМУ облаштують безбар’єрний простір для людей з інвалідністю (ФОТО)
Нещодавно компанія VAMBUD запросила Миколу Івановича для оцінки функціональності свого житлового комплексу з акцентом на інклюзивність. Як громадський діяч у сфері захисту прав людей з інвалідністю, він підтримує впровадження стандартів інклюзивності у новобудовах. Компанія мала можливість перевірити, наскільки сучасні житлові комплекси відповідають потребам усіх мешканців. Це рішення має на меті забезпечити комфорт і рівність для всіх мешканців.
Концепція маломобільності виходить за межі лише людей з обмеженими можливостями. Кожен з нас може зіштовхуватися з необхідністю безбар’єрного простору — будь то важка валіза, дитячий візочок чи тимчасові обмеження руху через травму. За даними, в Україні налічується понад 3 мільйони людей з обмеженими фізичними можливостями, що робить нашу країну однією з найбільших за цим показником в Європі. В умовах війни ця цифра може зрости, що підкреслює важливість створення доступного середовища.
Яким функціональним зонам VAMBUD поставив найвищий пріоритет?
У житлових комплексах VAMBUD вхід до під’їзду спроєктовано на рівні однієї сходинки, що робить його зручним для всіх категорій мешканців. Встановлені пандуси відповідають ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність для маломобільних груп населення». Навіть у 4-поверхових будинках передбачені швидкісні ліфти, широкі зони загального користування та тротуари на рівні з дорогою.
Досвід інклюзивності у ЄС
Архітектор Рональд Мейс, який усе своє життя провів на інвалідному візку, заклав основи концепції інклюзивності, підкреслюючи необхідність створення комфортних умов для всіх. За результатами дослідження Центру соціальних змін та поведінкової економіки, 32% громадян вважають, що в подоланні бар’єрів слід зосередитися на створенні адаптованого середовища. Нові державні будівельні норми в Україні вже включають близько 100 нововведень, які спрямовані на забезпечення безпеки та комфорту для осіб з обмеженими можливостями.
У ЄС, зокрема у Латвії, діє комплексний підхід до інклюзивності: нові будівлі проєктуються з урахуванням безбар’єрності, а при реконструкції старих будівель проводиться модернізація. Це забезпечує стандартні рішення для всіх об’єктів, зокрема пандуси, ліфти та ширина дверей не менше 90 см, що відповідає нормам ЄС.
Після Другої світової війни у Латвії багато ветеранів, які повернулися з інвалідністю, опинилися у власних оселях без належного доступу до міського середовища, адже держава ще не була готова до масштабних реформ. Сьогодні Україна стикається з подібною потребою у створенні доступних просторів, і важливо розпочати зміни вже тепер, не чекаючи завершення війни.
Безбар’єрність як частина національної стратегії
У квітні 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив “Національну стратегію створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року”, метою якої є забезпечення рівних можливостей для всіх громадян. VAMBUD підтримує цей напрям, прагнучи забезпечити комфортне середовище у своїх житлових просторах. Співпраця з експертами дозволяє компанії отримати об’єктивну оцінку доступності та врахувати досвід людей, які безпосередньо користуються інфраструктурою. Адже інклюзивним є суспільство, в якому почуті всі голоси.
Читайте також: Як VAMBUD у Івано-Франківську долучається до збереження архітектурної спадщини України
*реклама
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
