“Інколи ставте під сумнів те, що приходить вам у голову”: інтерв’ю з філософом Віталієм Надураком
Чому люди вірять маніпуляціям, як соціальні мережі впливають на мислення та чи можна навчитися критично оцінювати інформацію без постійного заперечення всього навколо? Про це в інтерв’ю “Галці” розповів доктор філософських наук, професор Університету Короля Данила, науковець і публіцист Віталій Надурак.
— Розкажіть коротко про свій шлях у науку та викладання.
— З дитинства мав сильну потребу пізнання. Постійно читав, цікавився новими знаннями. Пам’ятаю, як після першого класу за літо прочитав “Таємничий острів” Жуля Верна. Пізніше мене підтримала майбутня наукова керівниця Вікторія Ларіонова, яка побачила мою зацікавленість наукою. У той час для людей із високою потребою пізнання шлях був фактично один — наука.
— Як виникла ідея написати книгу “Критичне мислення по-доброму”?
— У 2016 році я почав глибше вивчати автоматичне мислення. Мене зацікавило, звідки беруться наші автоматичні висновки та оцінки. Виявилося, що існують певні закономірності, за якими працює наше несвідоме мислення. Згодом я почав досліджувати цю тему як науковець, публікуватися за кордоном і зрозумів, що можу пояснювати складні речі простою мовою. Так і виникла книга.
— Чому саме “по-доброму”?
— Через стереотип. Багато людей думають, що критичне мислення — це постійно когось виправляти або критикувати. Насправді всі люди помиляються. Я теж помиляюся. Тому мій підхід полягає не в пошуку чужих помилок, а в спільному прагненні їх зменшити. Це емпатійний підхід до критичного мислення.
— З якими труднощами зіткнулися під час написання книги?
— Найперше — блекаути взимку 2022 року. Писати доводилося без світла й тепла. Але найбільшим викликом став розділ про логіку. Логіка часто здається сухою та складною, а я хотів зробити книгу цікавою для широкого читача. Тому додавав життєві історії, приклади та навіть анекдоти.
— Що таке критичне мислення у вашому розумінні?
— Це вміння перевіряти власні думки на предмет раціональності. Час від часу варто ставити під сумнів свої висновки та запитувати себе: звідки вони взялися? Чому я так думаю? Але водночас потрібно бути чесним із собою й визнавати власні упередження та бажання.
— Чи можна бути критичним постійно?
— Ні. Це виснажує. Треба дозволяти собі інколи бути некритичним. Не завжди істина є найважливішою ціллю. Іноді важливішими можуть бути людські стосунки, дружба чи підтримка.
— Як протистояти інформаційним атакам під час війни?
— Найпростіша порада — читати два-три перевірені медіа. Не потрібно намагатися самостійно аналізувати десятки телеграм-каналів. Робота з інформацією — це професія. Обирайте якісні джерела і вже на їхній основі формуйте власні висновки.
— Як поводитися в соціальних мережах, щоб не піддаватися маніпуляціям?
— Мати стриманість. Якщо якась новина або допис викликають сильні емоції, не реагуйте одразу. Дослідження показують, що навіть кілька секунд паузи значно зменшують кількість імпульсивних реакцій та поширення сумнівного контенту.
— Чи впливають соцмережі на нашу здатність мислити?
— Так. Дослідження показують, що люди, які багато часу проводять у соцмережах, мають проблеми з концентрацією уваги та робочою пам’яттю. Ми звикаємо до коротких повідомлень і перестаємо тренувати здатність працювати з великими обсягами інформації.
— А як на це впливає штучний інтелект?
— Уже є дослідження, які свідчать, що надмірне використання штучного інтелекту також може послаблювати навички концентрації та роботи з інформацією. Коли відповідь завжди можна отримати миттєво, людина менше тренує власне мислення.
ФОТО ТИЖНЯ
