Доктор соціологічних наук, професор Луганського національного університету імені Т.Шевченка Ілля Кононов вважає, що війна в Україні знову найтісніше звела між собою її полярні регіони: Донбас і Галичину.
Читайте також: Чергове порушення «мінського перемир’я»: терористи відмовились обмінюватися полоненими
В Івано-Франківську на круглому столі під назвою «Схід і Захід України в умовах війни на Донбасі» науковець представив результати дослідження особливостей свідомості мешканців Галичини та Донбасу. Воно має назву “Життєві світи Сходу і Заходу України”. Дослідження тривало близько десяти років.
“Ми в своїх дослідженнях, розпочинаючи з 2005 року, схопили таку реальність, що в Донбасі і Галичині існують різні проекти розвитку України або націєбудівництва”, – повідомив Ілля Кононов.
За словами науковця, на Донбасі це – проект співгромадянства. Він передбачає, що етнічна, релігійна, мовна приналежність людини – це її особиста справа. Головним є політична лояльність. Хоча це не зовсім просто, оскільки в Донбасі переважає російсько-український білінгвізм.
В Галичині існує проект етнонації. Тобто, в основі формування нації – певний домінуючий етнос, а етнічні меншини приймають його правила гри.
Обидва проекти, на думку Кононова, є життєздатними, вони існують в Європі. Але там їх представляють окремі країни, а в Україні – окремі регіони.
“У нас це стало основою маніпулятивної політики, яку проводили практично всі владні угруповання за період незалежності”, – наголосив соціолог.
Він сказав, що першим це усвідомив Леонід Кучма і почав добиватися прихильності, то орієнтуючись на сподівання Сходу, то орієнтуючись на сподівання Заходу. Відтак це стало технологією панування в країні правлячого класу.
«Ми дійшли до висновку, що досягнення історичного компромісу між Донбасом і Галичиною є умовою життєздатності країни. Україні потрібна вісь між Донбасом і Галичиною, щоб вона стабільно розвивалася», – вважає Ілля Кононов.
Також він зауважив, що в країні не переймаються тим, що йде війна:
«Коли ми з дружиною виїжджали з Луганська мене не настільки вразило те, що неподалік розриваються снаряди і підіймається пил, розтрощений бетон, ми до цього вже звикли у Луганську. Я був вражений, коли ми приїхали до Києва. У столиці це нікому не було цікаво, цей досвід війни. Київ жив життям вічного свята у період найгострішого етапу цієї гібридної війни”.
“В Києві я ще помітив тенденцію стигматизувати Донбас. Тобто, навісити тавро, сказати: “вони такі, тому вони це заслужили, а нас це не обходить”. Це спроба створити дистанцію між собою і проблемами через стигматизацію мешканців певного регіону”, – додав Ілля Кононов.
ФОТО ТИЖНЯ
