Калуш розкопують: історики шукають масові захоронення жертв репресій (ФОТО)
07 Кві, 2016 22:45
У Калуші стартували пошукові роботи, мета яких — виявити місця масових захоронень жертв репресій. Для цього із міського бюджету було виділено близько 7 000 гривень. До пошуків залучили спеціалізоване обласне комунальне підприємство «Пам’ять».
Усім відомо, що у підвалі нинішнього Центру технічної творчості були камери для ув’язнених та проводилися катування. У приміщенні нинішньої музичної школи на вулиці Степана Бандери також розташовувалися силові органи часів СРСР: НКВС і КДБ.
Сюди привозили повстанців, у тому числі поранених і вбитих. Їх викладали на подвір’ї тюрми.
Старший науковий співробітник меморіального музею “Калуська в’язниця” Богдан Яневичвважає: у Калуші не виявлено місць масових захоронень, бо досі не було випадкових знахідок — як це свого часу відбулося у Войнилові. Там під час прокладання інженерних мереж майбутньої школи виявили понад дві сотні останків людських тіл, інформують ”Вікна”.
У Калуші, свідчать очевидці, такі страшні знахідки також можливі.
На території Центру науково-технічної творчості та навколишніх територіях, припускають музейники, нашаровуються дві історичні епохи: страшні часи тоталітарного режиму та — давня історія заснування міста, точніше — легендарного калуського замку.
Як повідомляли «Вікна», торік на вул. Грушевського у котловані, який будівельники вирили під майбутню новобудову, виявили цікаві історичні артефакти.
— Під час минулорічних розкопок ми натрапили на фрагмент біля нижнього валу калуського замку. Скільки можна було, стільки копали — бо там частина території була залита бетоном. Десь до XVIII століття ми дійшли. Далі вже було небезпечно і для тієї будови, і для людей, які там працювали, — розповідає «Вікнам» директор музейно-виставкового центру Уляна Паньо. — Але ми цілу зиму працювали з інформацією, яка би підтверджувала різного роду гіпотези про існування замку та орієнтувала про місця його розташування.
На проведення археологічних розкопок у міському бюджеті передбачено 20 тис. гривень. Проте швидких темпів досліджень калуські музейники не обіцяють.