Хто такі квадробери? Це небезпечно? Як реагувати батькам? – розбір Галки

Чому діти поводяться як звірі, пересуваються на чотирьох “лапах”, носять маски тварин? Звідки взялася ця субкультура? Чи варто батькам бити на сполох і як взагалі на це реагувати?

“Галка” за допомогою штучного інтелекту вирішила в цьому розібратися.

1. Звідки це взялося?

Точний момент появи квадроберів як окремої субкультури визначити складно. Цей феномен виникав поступово, зливаючись з іншими молодіжними рухами та інтернет-мемами.

Що ми знаємо напевно:

• Коріння в Японії: Термін “квадробіка” (квадропедічна аеробіка) походить з Японії, де цей вид активності був спочатку спортивною практикою.
• Інтернет-меми та соціальні мережі: Поширення квадроберів значною мірою пов’язане з вірусними відео та мемами в Інтернеті, які підхопили підлітки та молодь.
• Бажання виділитися: Як і багато інших субкультур, квадробери виникли з бажання молодих людей заявити про себе, бути іншими, виразити свою індивідуальність.
• Елемент гри та виклику: Пересування на чотирьох кінцівках може бути сприйнято як виклик, гра, а також як форма самовираження.

Хто вигадав квадроберів? Швидше за все, не існує однієї конкретної людини, яку можна назвати “винахідником” квадроберів. Це скоріше результат колективного несвідомого та бажання молоді експериментувати.

Втім, у мережі можна знайти історію хлопця на ім’я Кенічі Іто з Токіо. У дитинстві він зовні був схожий на мавпочку, через це часто вислуховував глузування від однолітків, але не ображався.

Вже дорослим, Іто в зоопарку побачив мавпу, яка бігала по вольєру з неймовірною швидкістю. Відтоді Іто почав вивчати особливості опорно-рухового апарату мавпи і намагатися адаптувати наявні функції під організм людини. На це пішло дев’ять років.

Звісно, Іто не залишився непоміченим – на дорослого чоловіка, який бігає Токіо навкарачки, не раз звертала увагу поліція, але, все ж, бажаних результатів новатор досяг:

• 2008 року він пробіг стометрівку навкарачки за 18,58 секунди;
• у 2013 році – за 16,87 секунди;
• у 2015 році – за 15,71 секунди.

Кенічі Іто. Фото з сайту Книга рекордів Гіннеса

Іто став рекордсменом, а до нової техніки бігу стали придивлятися американські фітнес-тренери, саме тому в США з’явився вид тренувань під назвою “animal flow” – “вільні рухи в стилі тварини”, що поєднують йогу, пілатес, стретчинг, капоейру і брейк-данс. Простіше кажучи, спочатку квадробіка справді була тільки видом фізичних вправ, а не субкультурою.

2. Хто такі квадробери зараз?

Сама назва “квадробіка” – це латинське “quattuor” (чотири) і англійське “aerobics” (аеробіка). Однак у сучасному світі, найчастіше, квадробери – це люди (зокрема діти), які стали учасниками нестандартної субкультури, яка вже нічого спільного не має зі спортом.

Нині діти, які беруть участь у тренді, пересуваються навкарачки, використовуючи тематичний реквізит – маски та накладні хвости. Для них квадробіка – це не про фізичну активність, а про спільність і приналежність до трендів.

Навіщо?

• Самоідентифікація: Для багатьох квадробери – це спосіб знайти своє місце в світі, відчути приналежність до певної групи.
• Виклик суспільству: Деякі молоді люди бачать у квадроберстві спосіб спростувати стереотипи, шокувати оточуючих.
• Фізична активність: Квадробіка – це нестандартний вид фізичних вправ, який може бути цікавим для молоді.
• Інтернет-слава: Для деяких квадроберів це спосіб здобути популярність в Інтернеті, стати блогерами або інфлюенсерами.

3. Чи квадробери небезпечна субкультура?

Це складне питання, на яке однозначно відповісти складно. Як і будь-яка інша субкультура, квадробери мають свої позитивні та негативні сторони.

Чому можуть виникати побоювання:

• Фізична небезпека: Імітуючи поведінку тварин, квадробери можуть потрапити в небезпечні ситуації, особливо під час пересування у незвичних позах або в невідповідних місцях.
• Психологічні ризики: Захоплення квадробікою може бути симптомом глибших психологічних проблем, таких як розлади особистості або соціальна ізоляція. У деяких випадках, це може призвести до відриву від реального світу та труднощів у спілкуванні з іншими людьми.
• Соціальна стигматизація: Квадробери часто стикаються з непорозумінням і осудом з боку суспільства. Це може призвести до розвитку комплексів неповноцінності та соціальної ізоляції.

Однак, не варто забувати і про позитивні аспекти:

• Самовираження: Квадробери дозволяють молодим людям виразити свою індивідуальність і відрізнятися від інших.
• Фізична активність: Квадробіка може бути формою фізичної активності, що сприяє зміцненню здоров’я.
• Створення спільноти: Квадробери можуть знайти підтримку і розуміння серед однодумців, що особливо важливо для тих, хто відчуває себе самотнім.

Сприйняття явища погіршилось після новини про те, що квадроберка покусала людину. Щоправда, підтвердження цієї історії з Одеси так і не надійшло.

Тим часом свій внесок в демонізацію явища зробила російська пропаганда. Зокрема, кремлівські чиновники почали коментувати захоплення дітей фразами на кшталт “здичавіли зовсім”, “ще трохи – й США будуть перейменовані на Божевільні Штати Америки”. Квадроберами публічно цікавився навіть міністр закордонних справ держави-агресорки Лавров.

Фото УНІАН

4. А що кажуть психологи?

Феномен квадроберів є досить новим і не до кінця вивченим, тому однозначної відповіді на це питання немає. Однак, психологи та соціологи висувають декілька гіпотез, які можуть пояснити, чому молоді люди обирають такий незвичний спосіб самовираження.

Основні психологічні причини:

• Пошук ідентичності: Підлітковий вік – це період активного формування особистості. Багато молодих людей прагнуть виділитися з натовпу, знайти свою унікальність. Квадробери, таким чином, можуть виражати свою індивідуальність і відрізнятися від інших.
• Бажання бути частиною групи: Як і будь-яка субкультура, рух квадроберів пропонує своїм учасникам відчуття приналежності до спільноти, де їх розуміють і приймають такими, якими вони є. Це особливо важливо для тих, хто відчуває себе відторгнутим або самотнім у звичайному соціальному оточенні.
• Протест проти суспільства: Деякі молоді люди можуть бачити в квадроберстві форму протесту проти загальноприйнятих норм і цінностей. Таким чином, вони намагаються шокувати суспільство і привернути до себе увагу.
• Ескапізм: Перевтілення в тварину може бути формою ескапізму, дозволяючи відволіктися від проблем реального життя і поринути у власний фантазійний світ.
• Експериментування: Молодість – це час експериментів і пошуку себе. Квадробери можуть розглядати свою поведінку як один із способів дослідити власні можливості і межі.
• Психологічні проблеми: У деяких випадках, захоплення квадробікою може бути симптомом більш глибоких психологічних проблем, таких як розлади особистості або соціальна тривожність.

В українській психологічній спільноті ще немає великої кількості публікацій, присвячених саме явищу квадроберів. Проте, окремі психологи висловлюють свої думки з цього приводу.

Наприклад, Діана Бершадська, український психолог, у своїй статті “Квадробери — нова субкультура чи психічний розлад? Психологія квадроберів” наголошує на важливості індивідуального підходу до кожного випадку і застерігає від узагальнень.

Психолог Віталій Сторчеусов зауважує, що дитина має ідентифікувати себе в соціальній ієрархії, визначитися, як вона має поводитися, спілкуватися, зрозуміти, що може отримувати там ресурси – прийняття, захоплення чи навпаки – покарання.

Якщо дитина цього не робить, а захоплюється таким хобі в спотвореному вигляді, то є ймовірність неправильної соціалізації – вона може почати ідентифікувати себе, як тварина.

5. Чи варто батькам бити на сполох?

Якщо ви помітили, що ваш підліток захоплюється квадробікою і це викликає у вас тривогу, варто звернутися до психолога. Спеціаліст зможе провести більш детальну діагностику і визначити, чи є у підлітка якісь психологічні проблеми.

Дитяча психологиня, консультантка з виховання Наталія Іванілова наголошує, що інтерес до субкультур – це цілком природна частина розвитку дитини, особливо підліткового віку.

Водночас наголошує, що дуже важливо, аби діти відчували підтримку дорослих і були здатні критично осмислювати свій досвід. Адже надмірне занурення у будь-яку субкультуру може стати проблемою.

Наталія Іванілова вважає, що бити на сполох батьки мають лиш тоді, коли захоплення дитини призводить до її ізоляції від реальності або втрати здатності адаптуватися до соціальних норм.

Важливо стежити за тим, чи підліток зберігає здоровий баланс між власними захопленнями і щоденними обов’язками, а також чи не втрачає соціальних навичок і зв’язку з реальним світом. Якщо дитина починає відмовлятися від навчання, спілкування з друзями або близькими, це може бути тривожним сигналом, – наголошує психологиня.

Поява в родині квадробера може викликати у батьків широкий спектр емоцій – від здивування та занепокоєння до роздратування. Однак, важливо пам’ятати, що найкраща реакція – це спокійна та розуміюча.

Чому важливо зберігати спокій?

• Стрес: Занадто емоційна реакція може лише посилити напругу в стосунках з дитиною.
• Протест: Заборони та критика можуть призвести до того, що дитина замкнеться в собі або ще більше захоче довести свою точку зору.
• Непорозуміння: Якщо батьки не розуміють мотивів дитини, вони можуть прийняти неправильні рішення.

Як діяти:

1. Спробуйте зрозуміти:
   • Поговоріть з дитиною відкрито і щиро. Поцікавтеся, що її приваблює в квадробіці, які емоції вона відчуває, займаючись цим.
   • Пошукайте інформацію про квадроберів. Це допоможе вам краще зрозуміти це явище і знайти спільну мову з дитиною.
2. Виявіть розуміння:
   • Навіть якщо ви не поділяєте захоплення дитини, спробуйте поставити себе на її місце і зрозуміти, що вона відчуває.
   • Покажіть дитині, що ви її любите і приймаєте такою, яка вона є, навіть якщо не схвалюєте всі її вчинки.
3. Обговоріть ризики:
   • Спокійно і аргументовано поясніть дитині, які ризики пов’язані з квадробікою (наприклад, фізичні травми, соціальна ізоляція).
   • Дайте зрозуміти, що ви турбуєтеся про її безпеку і благополуччя.
4. Пропонуйте альтернативи:
   • Запропонуйте дитині інші види діяльності, які могли б її зацікавити. Можливо, це будуть якісь спортивні секції, творчі заняття або волонтерська робота.
5. Співпрацюйте:
   • Спробуйте знайти компроміс. Наприклад, дозвольте дитині займатися квадробікою в певних межах (наприклад, вдома або на спеціальних майданчиках).
6. Зверніться до фахівця:
   • Якщо ви помітили, що квадробіка негативно впливає на поведінку дитини або її стосунки з оточуючими, зверніться до психолога.

Чого не варто робити:

• Забороняти: Категоричні заборони можуть лише посилити інтерес дитини до забороненого.
• Сміятися: Висміювання може завдати дитині емоційної травми і погіршити ваші стосунки.
• Ігнорувати: Ігнорування проблеми не вирішить її.
• Порівнювати: Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми.
• Тиснути: Не намагайтеся силою змінити думку дитини.