Страх, сором та толерантність до насильства заважають постраждалим піти від кривдників. Та є жінки й рідше чоловіки, які тікають, говорять про проблему та застерігають від цього інших.
Читайте також: У 2021 в області зафіксували майже 350 випадків домашнього насильства, найбільше страждають жінки
Що таке домашнє насильство, до кого звертатися за допомогою та чому не треба зволікати з втечею дізнавалася “Галка”. Також читайте історію матері й сина, які 15 років жили у “пеклі”, втекли у невідомість і з допомогою небайдужих розпочали нове життя.
Нове життя після 15 років жаху
У грудні до засновниці благодійної організації “Час добра та милосердя” Валерії Кушніренко зателефонувала жінка, яка шукала прихистку. Вона з сином три дні перебивалися на франківському вокзалі, бо втекли від чоловіка-тирана. Волонтери запросили їх на розмову. Побаченим та почутим були ошелешені.
Наталія з сином Іваном втекли від домашнього насильства. На початку стосунків чоловік був турботливим, разом господарювали. Все змінилося 15 років тому після народження дитини. Почалися приниження, заборони, скандали та побиття.
“Кусок ковбаси треба швидко з’їсти під ковдрою – поки не побачили. Мусиш бути обачним, бо можуть тицьнути обличчям у каструлю з супом, відлупцювати за те, що горня стоїть якось не так, можуть навіть штрикнути ножем або ганятися за тобою з сокирою”,- розповіла жінка волонтерам.
Останньою краплею стало побиття дружини, у якої вкрали телефон, а потім й сина, який заступився за маму. Поки чоловік спав, вони взяли необхідні речі та пішли. Наталя продала густе довге волосся, щоб мати кошти на перший час. Спершу добралися до Коломиї, потім у Франківськ. На вокзалі небайдужі дали їм номер телефону волонтерів.
“Ми побачили зневірених, змучених людей, з промоклими ногами та в брудному одязі. Повна безпорадність і розгубленість. Вирішили надати їм прихисток і все необхідне для початку їхнього нового життя”, – пригадує Валерія.
Підтримувати сім’ю будуть до часу, поки вона не зможе сама себе забезпечувати. Зараз орендують квартиру, допомогли з продуктами та одягом. Тим часом Наталя влаштувалася на роботу прибиральницею, а син вчиться в училищі на кулінара. Про обох гарні відгуки. У помешканні завжди чисто, їсти наварено. Почалося спокійніше життя. До слова, всі охочі можуть підтримати цю сім’ю та інших жінок – жертв домашнього насильства, яким допомагають благодійники (карта ПриватБанку 5169330522151635 Валерія Кушніренко).
У коментарі “Галці” Наталя сказала, що вже виснажена розпитуваннями про її колишнє життя. Свою історію раніше розповіла, щоб надихнути інших жертв домашнього насилля не терпіти, бо добрі люди допоможуть знайти вихід і з безвиході.
Поліція на сторожі
Звернень щодо домашнього насильства чимало. За 2021 рік зафіксовано 1831 виклик щодо вчинення домашнього насильства, з них підтвердилося 752 випадків. Постраждали 660 жінок, 127 чоловіків та 50 дітей. Тільки у січні 2022 року зареєстрували 56 звернень (постраждали 55 жінок та один чоловік). Загалом на обліку знаходиться близько 600 кривдників. Ця цифра часто змінюється: якщо впродовж року людина не вчиняє протиправних дій, то її знімають з обліку, чи хтось додається. Про це “Галці” розповів виконувач обов’язків начальника сектору протидії домашньому насильству Івано-Франківського районного управління поліції Дмитро Мах.
“Кількість викликів збільшилася на початку карантину. Всі члени сім’ї проводять довший час разом, тому почастішали побутові конфлікти. Також більше викликів на свята, цьому сприяє алкоголь”, – зауважив поліціянт.
До слова, домашнє насильство вчиняють не тільки щодо дружини чи чоловіка, а й до інших членів сім’ї. Прикладами є також недогляд за хворими літніми родичами.
Мобільні групи з реагування на факти вчинення домашнього насильства у Франківську діють з 2019 року. Зараз на виклики про побутові конфлікти позмінно виїздять 8 поліціянтів. Вони документують випадки домашнього насильства, допомагають постраждалим, при потребі викликають швидку та супроводжують у медичний заклад. Кривдника втихомирюють, а потерпілих скеровують у кризовий центр, якщо ті не мають де жити. Також співпрацюють з іншими структурами, які протидіють домашньому насильству. Створюються мобільні групи, які у визначений час перевіряють сім’ї, у яких раніше вчиняли насильство. Працюють зі зверненнями громадян. На такі виклики виїжджають і патрульні поліціянти.
Якщо є загроза життю та здоров’ю людини, то на кривдника складають терміновий заборонний припис. Тоді порушник має залишити місце перебування жертви та припинити будь-які контакти. Припис діє до 10 діб. За цей час потерпілі можуть звернутися до суду, який вирішить, чи давати обмежувальний припис – він діє до шести місяців. У цьому випадку порушнику теж заборонено наближатися до жертви та спілкуватися з ним чи нею.
Заступник директора міського департаменту молодіжної політики та спорту Назарій Куземка зауважив, що до кривдників в Україні законодавство невиправдано лояльне.
“Важко притягнути людину до відповідальності, щоб вона усвідомила міру відповідальності та в майбутньому не вчиняла такі дії. На неї складають протокол. Штрафи від 170 до 340 гривень за перший раз, до 680 гривень – за другий, кримінальна відповідальність – за третій, вони людину не мотивують втихомирюватися”, – сказав посадовець.
У Франківську для людей, які постраждали від домашнього насильства, з 2021 року працює притулок. З людиною працюють психологи, є де поїсти та помитися. Там можна перебувати до 90 днів. За цей час соцслужби мають допомогти розв’язати соціально-побутові проблеми. Наприклад, якщо жінка не хоче жити з чоловіком, їй допомагають скласти позовну заяву, розірвати шлюб, визначити місце проживання дітей тощо.
Також очікується відкриття в Івано-Франківську ще одного притулку.
КрашКава та інші заходи
Врегулювання проблеми домашнього насильства потребує комплексного підходу. Над цим працюють поліція, соціальні служби, міська влада, психологи, юристи та благодійники.
Допомагає потерпілим громадська організація “Д.О.М.48.24”, яка облаштувала денну кризову кімнату. Сюди поліція направляє тих, хто немає куди піти від кривдника. Тут надають психологічну, юридичну допомогу, забезпечують соціальний супровід. Також активісти проводять тематичні тренінги, лекції для педагогів, поліції та мешканців громад.
Показовим є проєкт “КрашКава”, який тривав 1,5 місяці. На стаканчиках для кави надрукували фрази “А хто тобі пише?”, “А хто це тобі телефонував?”, “А кому це ти лайкаєш фотки?”, а також QR-код з посиланням на сторінку, де розповідають про ознаки аб’юзивних (насильницьких) стосунків. Стаканчики роздали у міські кав’ярні, а вони – молодим клієнткам. Мета проєкту – допомогти дівчатам розпізнати токсичні стосунки, щоб не страждати у майбутньому. Після акції мінімум одна франківка розірвала стосунки з аб’юзером й тепер працює з психологом.
Акції та круглі столи для запобігання протиправним діям щодо членів сім’ї ініціює міська влада. У листопаді-грудні щороку долучаються до всеукраїнської кампанії “16 днів проти насильства”, однак порушують це питання й в інший час. Проводять інформаційні кампанії, тренінги для соціальних працівників, розміщують тематичні листівки також патрульні поліціянти.
Коло насильства, яке треба розірвати
В Івано-Франківську проводять заходи, де пояснюють, що таке домашнє насильство, які є його види та куди звернутися за допомогою.
“Багато людей не можуть ідентифікувати себе постраждалою особою. Звикли вважати побутові конфлікти звичною побутовою справою. Замовчують, знаходять аргументи, щоб не виносити сміття з хати. Страждають і вирішують терпіти заради дітей і сім’ї.
Однак превентивні акції все ж сприяють збільшенню кількості звернень до правоохоронців, органів місцевого самоврядування та соцслужб”, – коментує заступник директора міського департаменту молодіжної політики та спорту Назарій Куземка.
Домашнє насильство – це не тільки побиття, як часто думають люди. Воно є кількох видів:
- фізичне – коли б’ють, штовхають, шарпають, не допомагають під час хвороби, є загроза життю;
- психологічне – коли людину шантажують, залякують, обмежують у спілкуванні;
- економічне – контролюють чи обмежують у коштах, забороняють працювати;
- сексуальне – змушують до небажаних статевих стосунків, торкаються інтимних частин тіла без згоди тощо.
Соціальна працівниця Д.О.М.48.24 Юлія Князюк підкреслила, що потерпілі від домашнього насильства типово почуваються пригніченими. Адже в їх житті образи та приниження стають буденністю. Через невпевненість, низьку самооцінку та відсутність фінансової подушки людина не наважується покинути кривдника.
“Психологами доведено, що коло насильства важко розірвати. Для цього потрібні 6-8 років. Ми маємо розуміти стан жінки, інколи їй важко написати заяву на кривдника і до цього не треба змушувати чи засуджувати. Треба працювати над собою, міняти моделі поведінки. Все може налагодитися, можна жити без конфліктів, тільки треба наважитися і зробити перший крок”, – коментує Юлія Князюк.
Начальниця відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції в області Олександра Бабецька теж заохочує мешканців повідомляти поліцію про домашнє насильство.
“Бездіяльність і байдужість інколи вартують життя людей. У жодному разі не потрібно мовчати. Якщо сусіди бояться, соромляться, то можуть не повідомляти про себе, дзвінок може бути анонімним. Байдужість вбиває. Жертвам домашнього насильства не треба боятися, соромитися, закриватися у собі, бо так проблеми накопичуються. Треба шукати допомоги. Добрих людей багато”, – наголосила патрульна.
ЗВЕРНУТИСЯ ПО ДОПОМОГУ можна за телефонами:
Поліція
102
Міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
м. Івано-Франківськ, вул. Симоненка, 3Б
тел. 77-20-62, 71-20-70
Безкоштовна національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства
0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116123 (з мобільного)
Національна дитяча «гаряча» лінія
0 800 500 225, 116111
Гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства
15-47
Благодійна організація “Час добра та милосердя” – https://www.facebook.com/chasdobra/
Авторка тексту: Марія Гурецька
головне фото “Depositphotos” https://ua.depositphotos.com/
ФОТО ТИЖНЯ
