Коли родимка стає небезпечною: пояснює франківська дерматологиня Надія Дуда

Коли родимка стає небезпечною: пояснює франківська дерматологиня Надія Дуда

Родимки є у більшості людей, і більшість із них — цілком безпечні. Проте іноді звичне пігментне утворення може приховувати серйозну небезпеку, адже саме з родимок найчастіше розвивається меланома — один із найагресивніших видів раку шкіри.

Про те, чому з’являються родимки, як зрозуміти, коли вони становлять загрозу, які фактори можуть провокувати зміни у невусах та які методи діагностики є найефективнішими, для читачів “Галки” розповіла лікарка-дерматологиня Надія Дуда з лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант”.

– Чому одні люди мають багато родимок, а інші — лише кілька? Від чого це залежить?

– Кількість меланоцитарних невусів у людини — це генетично детермінована ознака, на яку додатково впливають ультрафіолетове випромінювання та гормональні чинники.

У родинах, де є множинні або диспластичні невуси, спостерігається підвищена ймовірність появи такої ж особливості у нащадків.

Люди зі світлою шкірою, волоссям і очима (фототип I-II за Фіцпатріком) генетично мають активнішу меланоцитарну систему, тому невусів у них зазвичай більше.

​​Надмірний вплив променів UVB і UVA, особливо в дитячому віці, викликає мутації у меланоцитах (клітинах, що виробляють пігмент), і стимулює їхню проліферацію (розмноження).

Доведено: люди, які часто зазнавали сонячних опіків у дитинстві, мають у середньому на 50–70% більше невусів у дорослому віці.

– Які бувають види родимок і чи всі вони потенційно небезпечні?

– Усі пігментовані утворення шкіри поділяють на доброякісні, злоякісні та пограничні — тобто ті, що мають високий ризик до змін — проліферації та малігнізації.

Доброякісні невуси — це широкий спектр утворень, який включає пігментні невуси (найпоширеніші родимки), судинні невуси (гемангіоми та ангіоми), сині невуси та папіломатозні невуси. До інших доброякісних новоутворень шкіри належать також аденоми, ксантоми, фіброми, папіломи.

Найпоширеніші злоякісні новоутворення — плоскоклітинний рак шкіри, базальноклітинна карцинома, меланома та саркома Капоші.

– Які фактори найчастіше провокують зміни у родимках — гормональні, травматичні, ультрафіолетові?

Ультрафіолетове випромінювання (UV) — головний тригер. Сонячне та штучне УФ-проміння викликає мутації в ДНК меланоцитів, стимулює їхню проліферацію й може стати пусковим механізмом малігнізації, особливо за частих опіків у дитинстві.

Гормональні коливання — пубертат, вагітність, менопауза чи гормональна терапія — активують меланоцитостимулювальний гормон (α-MSH), що може призводити до потемніння або збільшення невусів.

Хронічна травматизація — тертя, подряпини, спроби самостійного видалення чи пошкодження бритвою — може провокувати запальний процес і, в окремих випадках, атипові клітинні зміни.

Тому всі родимки, які зазнають регулярного УФ-впливу чи механічного подразнення, потребують профілактичного спостереження дерматолога.

– За якими ознаками людина може самостійно запідозрити, що родимка потребує уваги дерматолога?

– Перше — це будь-які зміни у невусі, який давно у вас спостерігається: зміна кольору, розміру чи форми.

Друге — симптом “гадкого каченяти”, коли якась родимка відрізняється від інших наявних.

Третє — симптом “червоної шапочки”. Його часто плутають із дерматитами, псоріазом чи екземою, які тривалий час не піддаються лікуванню, не зникають, а навпаки — ростуть.

Також це може бути “прищик”, який довго не заживає, лущиться або кровоточить.

– Як часто потрібно проходити профілактичний огляд родимок?

– В основному — один раз на рік, але в окремих випадках лікар може призначати спостереження раз на шість або три місяці. 

– Які методи діагностики використовуються сьогодні у клініці “Мед-Атлант”?

– Первинний “золотий стандарт” діагностики — дерматоскопія. У разі підозри рекомендується проведення панч- або ексцизійної біопсії шкіри, після чого патогістологічна лабораторія підтверджує або спростовує діагноз.

– Які методи видалення родимок є найсучаснішими та найбезпечнішими?

– Найсучаснішим і найбезпечнішим методом є хірургічне видалення та Mohs-хірургія. У разі доброякісних утворень (себорейних кератом, папілом) можливе застосування радіохвильового методу. 

– Що б ви порадили людям, які помітили зміни у своїх родимках, але відкладають візит до дерматолога?

1. Не намагайтеся видаляти родимку самостійно — травма може ускладнити подальшу діагностику.

2. Запишіться на дерматоскопічний огляд — це швидко, безболісно й дає змогу оцінити структуру меланоцитів без хірургічного втручання.

3. Якщо з’явилися підозрілі ознаки (асиметрія, зміна кольору, кровоточивість, свербіж, швидке зростання) — не чекайте, а терміново звертайтеся до лікаря.

Рання діагностика — найнадійніший спосіб запобігти розвитку злоякісних процесів.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:

+38 (095) 00 38 452

+38 (097) 41 13 133

м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),

м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Офіційний сайт і соцмережі:

Реклама