Комета Чурюмова-Герасименко, об’єкт дослідження місії Розетта, пройшла найбільш близьку до Сонця точку своєї орбіти. Поверхня комети через близькість світила інтенсивно нагрівається, через що частини матеріалу ядра вибухають і випаровуються на поверхні небесного тіла, повідомляють в блозі проекту на сайті ESA.
Ближче до Сонця Розетта веде спостереження за кометою з відстані близько 250 кілометрів. Свіжі знімки показують, що у Чурюмова-Герасименко чітко сформувалися потоки газів і пилу, які становлять так званий хвіст комети.
Хвіст комети виявився складнішим, ніж передбачалося раніше. Відомості Розетти показали, що в ньому є зміна циклів дня і ночі, а також аналог зими і літа, які залежать від наближення чи віддалення від Сонця. При цьому змінюється хімічний склад хвоста через зміну температурних режимів.
Нагадаємо, дослідницький модуль Philae, який вперше в історії здійснив посадку на комету, “заснув” 15 листопада через розрядження батареї. Він спустився з зонда Розетта на поверхню комети Чурюмова-Герасименко, і потрапив в тінь, оскільки кілька разів відскочив від поверхні, відійшовши від області, обраної для посадки. Команда проекту розраховує, що Філи прокинеться навесні, ймовірно, в квітні-травні, після повороту комети іншою стороною до Сонця.
ФОТО ТИЖНЯ
