“Кожен може врятувати життя”: франківський тренер Олег Воробій про першу домедичну допомогу
Домедична допомога — це не лише про війну чи надзвичайні ситуації, а про щоденну безпеку кожного з нас. Адже критичні стани можуть трапитися будь-де — на роботі, вдома, у транспорті чи просто на вулиці. Від того, чи знає людина, як діяти в перші хвилини, часто залежить чиєсь життя.
Про важливість базових навичок домедичної допомоги, типові помилки під час надання допомоги, а також про те, як змінюється поведінка після проходження навчань, для читачів “Галки” розповів Олег Воробій, тренер з надання першої домедичної допомоги клініки “Мед-Атлант”, а також парамедик екстреної (швидкої) медичної допомоги.
– В умовах війни базові знання з домедичної допомоги надзвичайно важливі. Які ще є аспекти, чому людина має володіти цими навичками?
– Так, воєнний час – це період, коли такі знання особливо потрібні. Але насправді вони необхідні і в мирний період. Бо критичні ситуації трапляються завжди: аварії, травми, раптові втрати свідомості. І людина має знати, як діяти правильно до приїзду медиків.
Це повинна вміти кожна свідома людина, яка розуміє цінність життя і прагне до розвитку. Бо, на мою думку, немає нічого страшнішого й більші стресового, ніж момент, коли щось трапляється з твоїми близькими, а ти стоїш поруч, панікуєш і не знаєш, як допомогти.
Тому такі знання потрібні не лише в умовах війни — вони мають бути в голові постійно, як елементарна навичка виживання і людяності.
– Які навички є найважливішими, ті, що можуть реально врятувати життя у перші хвилини після події?
– Найперше — це допомога при критичних кровотечах. Швидка не може приїхати за дві-три хвилини, а людина при артеріальній масивній кровотечі може померти вже за 1,5–2 хвилини. Якщо кровотеча масивна венозна — це 3–5 хвилин. Тож зупинити її можуть лише ті, хто перебуває поруч у момент події. Саме тому кожен має знати, як накласти турнікет або притиснути рану, щоб зупинити кровотечу ще до приїзду медиків.
Друга критично важлива навичка — усунення стороннього тіла з дихальних шляхів. Такі випадки трапляються найчастіше під час прийому їжі. Людина, яка фізично не може вдихнути повітря непритомніє 1–2 хвилини, тому діяти потрібно миттєво.
Також допомогу потрібно надавати вчасно і швидко при раптовій зупинці дихання та кровообігу, щоб забезпечити базову підтримку життя виконуючи натискання на грудну клітку та штучне дихання, щоб мозок та внутрішні органи отримували кисень та необхідними поживними речовинами.
Крім того, важливо знати, як діяти при непритомності, щоб запобігти ускладненням, при судомах, які часто виглядають лякаюче, але вимагають спокійних і правильних дій, а також при анафілаксії — важких алергічних реакціях, які можуть призвести до смерті за лічені хвилини.
Загалом будь-які знання, що допомагають правильно діяти в перші хвилини після травми чи погіршення стану.
– Як змінюється поведінка людини після проходження тренінгу з домедичної допомоги? Чи справді з’являється впевненість у власних силах?
– Так, безперечно. Ці знання дають відчуття контролю та впевненості, що ти не розгубишся в критичній ситуації. Бо коли стається щось екстрене, мозок не завжди встигає аналізувати — але тіло починає діяти автоматично, згадуючи відпрацьовані алгоритми.
Іноді достатньо навіть того, що людина колись чула це на тренінгу — і в момент стресу “вмикається” пам’ять: “Я знаю, що треба робити”.
Я пам’ятаю, як сам починав навчатися: перші тренінги давалися непросто, бо в момент паніки губишся. Але з кожним новим заняттям з’являється все більше впевненості, і сьогодні більшість дій у таких ситуаціях уже відпрацьовані до автоматизму.
– Які найпоширеніші помилки роблять люди, намагаючись допомогти постраждалому до приїзду медиків?
– Можна насправді скласти цілий список. Наведу ТОП-5 найчастіших помилок.
Перша і головна помилка — це те, що люди взагалі не готуються до критичних ситуацій. Вони думають: “Зі мною чи з моїми близькими такого не станеться”. І тому не вчаться навіть базових речей.
Але ж критичні ситуації — це те, що трапляється раптово. І якщо ти не знаєш, як діяти, — часу “погуглити” вже не буде. Тому я завжди кажу, що бути озброєним знаннями треба до того, як стається біда.
Друга помилка — це дії під час судом. Люди дуже лякаються, коли бачать судоми, і часто роблять неправильно: намагаються розтиснути щелепи, вставляють у рот ложку, пальці, ножі чи інші предмети.
Це робити категорично не можна. Людина під час судом не ковтає язик — це міф. А спроби вставити щось у рот можуть призвести до травм, вибитих зубів або навіть прикушених пальців.
Був випадок, коли чоловік, намагаючись “допомогти” своїй дружині під час судом, просто виламав їй два передні зуби.
Третя помилка — допомога при непритомності. Часто люди не знають, що робити, і діють за “порадами з фільмів”: виливають на людину відро води або обливають холодною рідиною. Ми приїжджаємо — людина вже прийшла до тями, але вся мокра. Такі дії — зайві й навіть шкідливі.
Четверта помилка — паніка. Люди починають метушитися, робити все одночасно, замість того щоб зосередитись на головному. У критичній ситуації дуже важливо зберігати спокій і впевненість, бо це заспокоює і самого постраждалого.
Якщо ви нервуєте, постраждала людина теж відчуває страх і починає панікувати — а це лише погіршує ситуацію.
П’ята помилка — неправильні виклики швидкої допомоги. Люди часто дзвонять, бачачи когось на вулиці, і кажуть: “Приїжджайте, тут людина лежить”. Але навіть не перевіряють, чи вона при тямі, чи дихає.
Ми приїжджаємо — а це просто людина в стані алкогольного сп’яніння, якій не потрібно допомога. Тим часом інша людина, яка справді потребує допомоги, може не дочекатися бригади.
Тож варто спочатку оцінити стан людини, а вже потім викликати “швидку”, повідомивши конкретну інформацію.
І ще одна помилка — при ДТП. Буває, що свідки, прагнучи допомогти, витягують постраждалих із машини, не думаючи про можливі травми хребта чи тазу. А такі дії можуть лише погіршити стан.
Тобто, якщо там відносно безпечно, то краще, щоб людина залишалася в тому положенні, в якому є, до приїзду медиків чи рятувальників.
– Чи потрібно періодично оновлювати свої знання? І як часто?
– Так, потрібно. Рекомендовано хоча б раз відвідати тренінг з домедичної допомоги. Оптимально проходити такі тренінги раз на рік. Найкращий варіант — оновлювати знання двічі на рік, тому що ті навички, які не відпрацьовуються регулярно, поступово забуваються. Кожен наступний тренінг додає впевненості і робить дії більш автоматичними.
Переважно базові принципи домедичної допомоги суттєво не змінюються. Уточнення й оновлення можуть відбуватись раз на кілька років. Тому базу знань варто підтримувати.
– Які відмінності між цивільними тренінгами та підготовкою військових, медиків чи рятувальників?
– В основі всіх тренінгів — одна й та сама базова підготовка: підтримка дихання, кровообіг тощо. Для цивільних програми роблять доступними та простими — щоб люди без медичної освіти вміли діяти своїми руками та з аптечкою в обмежених умовах.
Підготовка для медиків включає розширені теми: медикаментозні втручання, робота з просунутим обладнанням, відпрацювання у симуляційних сценаріях. Такі тренінги близькі до реальних умов і часто включають змагання чи складні симуляції, що допомагають відточувати навички.
Навчання для військових акцентує увагу на тактичній медицині в умовах бойових дій — з урахуванням власної безпеки і поведінки в умовах обстрілів чи інших загроз.
Рятувальники, поліція та інші служби проходять спеціальні курси (наприклад, «Перші на місці події»), які готують їх діяти на місці події: зупиняти масивні кровотечі, діяти в умовах небезпеки тощо.
У 2020 році були спільні навчання на ТЕС з поліцією та рятувальниками, з імітацією вибуху — ці навички через кілька років (ще до повномасштабної війни) реально знадобилися у схожій надзвичайній ситуації. Такі навчання дають змогу діяти злагоджено та ефективно, коли це дійсно потрібно.
– Що б ви порадили людям, які досі вважають, що “зі мною такого не станеться” і тому відкладають навчання з домедичної допомоги?
– У нинішніх умовах інколи достатньо власної ініціативи — просто прийти на тренінг і подивитися, як усе проходить. Люди, зазвичай, виходять із занять мотивованими та задоволеними: ці знання додають впевненості й дозволяють не розгубитися в критичний момент.
Ці вміння потрібні для того, щоб допомогти собі, рідним, друзям або колегам — адже травми, кровотечі, зупинка дихання та кровообігу трапляються скрізь, незалежно від місця проживання. Кожна свідома людина, за моїм переконанням, має володіти базовими навичками домедичної допомоги.
Уявіть суспільство, де кожен третій знає базову домедичну допомогу — наскільки безпечнішим було б просте пересування вулицями і скільки життів можна було б врятувати.
– Що цивільній людині мати з собою — мінімальний набір?
– Аптечку не всі будуть носити з собою, бо вона досить масивна. Але щось таке, що поміститься в рюкзак, жіночу сумочку, дорожню сумку чи навіть у внутрішню кишеню куртки або одягу, людина може собі зібрати.
Пара медичних рукавичок — захищають вас від прямого контакту з кров’ю чи іншими біологічними рідинами. Корисно мати завжди (наприклад, у маленькому пакетику).
Турнікет — невеликий компактний засіб для тимчасової зупинки сильних артеріальних кровотеч.
Плівка із клапаном для штучного дихання — тонка захисна мембрана з одностороннім клапаном (не пропускає повітря з рота до вас), що дозволяє робити штучне дихання з мінімальним ризиком інфекційного контакту. Є дуже компактні варіанти у формі брелока.
Стежте за анонсами тренінгів у соціальних мережах “Мед-Атланту” та приходьте разом із друзями, чи близькими людьми отримати такі корисні, без перебільшень, знання.
Контакти клініки «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Офіційний сайт і соцмережі:
- https://med-atlant.if.ua
- https://www.facebook.com/medatlantif
- https://www.instagram.com/med_atlant.if
- https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA
Реклама
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
