Кращі, ніж херсонські. Як під Франківськом фермеру вдалося виростити тисячі кавунів (ФОТО)

Автор: Турій Роман

29 Сер, 2019 13:45

Кращі, ніж херсонські. Як під Франківськом фермеру вдалося виростити тисячі кавунів (ФОТО)

Фермерське господарство “Асканія ІФ” знаходиться за якихось 12 кілометрів від Івано-Франківська, у селі Хом’яківка під Тисменицею.

Тут вирощують овочі (капустяну групу (білоголова, червоноголова, пекінська, цвітна, брокколі), кукурудзу) та експериментують з нетрадиційними для регіону культурами, такими як перець та кавун на відкритому грунті. За кілька років колективу вдалося отримати значних успіхів – у багатьох магазинах Франківська вже можна поласувати місцевими кавунами. Як фермери з Тисмениці навчилися вирощувати баштанні культури на Прикарпатті – дізнавалася “Галка”.

Так співпало, що агроном підприємства Микола Литвиненко родом з Херсону, має досвід роботи з кавуном на тамтешніх полях. Маючи такого спеціаліста, гріх було б не спробувати вирощувати його в наших умовах. Фермери взялися шукати сорти і гібриди для місцевого клімату. Три роки експериментів – і чітко побачили, що є три-чотири види, які при певній технології можуть давати результат. 

“Кавун потребує вологи і сонця. А яка технологія вирощування? Це сукупність різних факторів – період посадки (якщо швидше 10-15 травня – то є загроза заморозків, якщо пізніше 20 червня – теж не встигне достигнути), спосіб посадки, глибина, густина. Садимо, не сіючи насіння на поле (як на Півдні), а готуємо розсаду у теплицях – розвиваємо кореневу систему, відбраковуємо слабкі рослини, залишаємо тільки ті, які дадуть результат. Важливо вчасно поливати, підживлювати, захищати плівкою, робимо міні-парники, які відкриваються і закриваються. Це ціла наука”- каже директор підприємства Роман Буртик.

Успішість врожаю вираховують від екомічної доцільності. Порівнюють – скільки затрат йде на вирощення продукту і чи є з того зиск. Адже “в області можна виростити і банани, але чи це буде доцільно, чи буде на тому заробіток?” – розмірковує Буртик.

“Ми не науковці. Було цікаво чисто з економічної точки зору – чи це реально, чи ні. Бачимо, що це можливо, але дуже складно. Впевнений, що мало хто зможе повторити це. Тому що три роки експериментували, аж поки не знайшли кілька родзинок, особливостей, які дають можливість знати, що вийде. Ну і погода вносить свої корективи, незважаючи на технологічну і сортову чіткість. До речі у цьому році фермери, які набагато довше працюють, ніж ми, зізнаються, що їм тяжко пригадати рік із складнішою погодою. З іншого боку, коли є хороша погода, гарний урожай, то ціна на нього дешева. Тому, завдання фермера – навчитися вирощувати у складних умовах, тоді він заробить гроші. Наші здобутки – результат досвіду, фаховості, старанності, ретельності агронома Литвиненка.“, – зазначає господарник.

То яка різниця між прикарпатськими і херсонськими кавунами?

Нещодавно на Прикарпаття приїжджали представники голландських компаній, які забезпечують господарство насінням (голландської та італійської селекції).

“Міряли цукри і ще різні показники (вміст глюкози, сухих речовин), загалом вісім пунктів. Наші – по всіх параметрах вийшли кращі, ніж херсонські. По врожайності – херсонських показників досягати теж можна”, – не без гордості каже Роман.

 

Місцевий ґазда каже, що кавун, він як ягода – добрий і смачний тільки тоді, коли щойно зібраний. Логістика з Херсону сюди інколи може сягати 10 днів (від моменту збору до покупки на ринку чи в магазині). Тож франківці, в 95% випадків, купують не свіжу ягоду. Той кавун, який достиглий – перестигає. Який не достиг – немає смаку, ніякий. Його треба з’їдати за 2-3 дні після збору.

“Фермер на Херсонщині поняття не має, хто і де буде купувати його кавуни – чи в Києві, чи у Львові, чи Харкові. Тому чим “удобрює” – ніхто не дізнається. А я знаю, що цей кавун будуть їсти мої друзі, мої рідні, мої діти. Я зобов’язаний вирощувати продукт високої якості.

У мене є навіть власна історія – маю родичів з Херсонщини, і вони гостювали у нас. Привезли свого кавуна тестеві. Той скуштував, і сказав, що є смачніший. Дістав франківський і дав гостям. Ті не повірили, що я зміг виростити такий смачний. Довго їх переконували, що це ягода з Прикарпаття”, – згадує Буртик.

Про збут і ціноутворення

Кавун – не місцева культура, і ціну на нього “диктує” Херсонщина.

“Не всі купують наш продукт, бо скептики, не вірять, що може бути смачний і якісний. Хоча ті, хто його скуштували – повертаються і іншого не хочуть. Якщо погода була добра, і є багато врожаю, то фермерам з Півдня байдуже, по якій ціні його продавати, вони хочуть його збутися. І фактично, ціна доставки з Херсону сюди є дорожчою, для оптового покупця, ніж сам кавун. Фермери розуміють це, і не дуже вкладають душу і гроші в урожай – найдешевше насіння сіють, використовують найдешевші засоби захисту. Насіння для гектару сорту нашого кавуна коштує, як 10-15 на Херсонщині. Так, кавун з Півдня буде не такий солодкий і свіжий, але вони його продали, а на наступний рік покупець з іншого регіону знайдеться.

Щодо роздрібних продавців кавунів – то ніхто не хоче мати в реалізації кілька видів кавунів, зокрема в ціні, особливо коли вони схожі зовні. Це складно. Хіба вони б суттєво відрізнялися на вигляд. Тому по ціні ми мусимо підлаштовуватися під херсонські ціни. Єдине, що тримає нас на плаву – немає в ціні транспортних витрат. Вирощувати будь-що, але для заробітку, і тішити себе, що заробив кілька гривень – такого бажання немає”, – додає фермер.

Про ціну на кавун у 2019 році

Перекупники і посередники заробляють на кавунах більше від тих, хто його вирощує. У цьому році на Півдні кавун коштує орієнтовно гривню за кілограм. Гривня двадцять – ціна доставки, ще близько гривні – прибуток оптового закупівельника. На оптовому ринку Шувар у Львові, найбільшому у Західній Україні, його можна придбати за 3-3.50 грн – це можна перевірити в інтернеті.

“А у нас у Франківську він по 6-7 гривень… Це велика проблема, що фермери не мають прямого виходу на продавців продукції. Бо магазинам потрібно постійна поставка, а у фермера пропозиція наявна кілька тижнів. Це їм забезпечує посередник, який шукає постачальників. Ми пробували заходити на великі супермаркети – там умови “драконівські” – розрахунок пізніше, треба їм самим привезти, розгрузити, знайти транспорт. А гроші потрібні вже – на зарплату працівникам, паливо для техніки тощо.
Ми й пробували відкривати свій магазин, але це важко. Бо я перетворився з виробника у “торгаша” – бігав, шукав грушку, сливку, бо потрібен асортимент. Це відволікає від основної роботи”, – визнає аграрій.

Про плани

Роман Буртик і колектив переконався – в області реально не лише виростити, а й заробляти на кавунах. Тому мають намір продовжувати вирощувати баштанну культуру.

“Ми, звісно, будемо далі працювати у цій ніші. Бо три роки зосереджували кошти і зусилля, час, життєву енергію. Є низка магазинів, що нас підтримують – йдуть назустріч навіть. Бо вони розуміють, що це місцевий виробник. Це чисто на свідомості. Це магазин “Зелень” на Хоткевича, оптова база “Екватор”, мережа магазинів “Гостинний Дім”. Там зрозуміли, що покупець повертається за якісним товаром”, – підсумовує Буртик.

Також в “Асканії ІФ” покладають великі надії на новий особливий сорт кавуна. Він має зовсім інше забарвлення, на відміну від традиційного, а на смак – ще солодший. Експериментальний врожай вже доходить до кондицій на “баштанних” полях під Тисменицею. Буртик має надію, що саме цей вид стане візитівкою і впізнаваним брендом прикарпатських фермерів – аби мешканці без вагань знали, що це – місцевий продукт.

Роман Буртик у Фейсбуці: ТУТ

 

Приєднуйтеся до каналу “Галки” у Telegram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

  • like 12
  • laugh 1
  • like
  • laugh
13
Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry

Loading...