В Івано-Франківську у палаці Потоцьких відбувся захід, який зібрав народних депутатів, освітян, митців та духовенство. Учасники обговорювали рішення для збереження пам’яток та захисту ідентичності в умовах війни.
Захід розпочався зі спільної молитви за захисників, хвилини мовчання в пам’ять про полеглих героїв та виконання Гімну України.
Ініціатором проведення форуму став голова підкомітету з питань культурної політики Верховної Ради України Микола Княжицький. Головна мета заходу — це об’єднання суспільства, координація зусиль влади і творчих спільнот, а також пошук дієвих рішень для захисту спадщини.
Організатори наголосили, що форум покликаний сформувати стратегію роботи галузі під час війни та у повоєнний період. Зокрема, йшлося про перетворення традиційних закладів на сучасні інституції, захист цінностей від знищення, евакуацію мистецьких фондів із прифронтових зон та відкриття України для Європи через презентацію її традицій. Загалом програма охопила чотири тематичні блоки.
Під час першої панельної дискусії «Культура після війни: виклики та можливості» чотири спікери зосередилися на ідеологічних та матеріальних проблемах, які загострила війна.
Микола Княжицький, народний депутат та голова профільного підкомітету ВРУ, нагадав про голосування за законопроєкт про Національний пантеон:
«Культура має бути такою, яка буде прокладати нам шлях до Європи. Яка буде нам відкривати наше минуле і допомагати дивитися в майбутнє спільно з європейськими партнерами. Традиційні заклади чи клуби у воєнний і повоєнний час не настільки актуальні. Для нас важливо знайти нове слово до українця, щоб підтримати патріотичні бажання і відкрити Україну для Європи».
Богдан Томенчук, поет та освітянин, наголосив, що боротьба за історію триватиме й надалі, адже опоненти століттями намагалися нав’язати своє трактування минулого:
«Не буде «після війни». Перемога буде, але «після війни» не буде. Справжній переможець той, хто напише історію переможеного народу. Якщо ми цього не усвідомимо, а ми мусимо це усвідомити, нам треба виховувати захисників, нам треба в доброму розумінні виховувати лицарів. Це завдання культури й освіти».
Володимир Федорак, директор Навчально-наукового інституту мистецтв ПНУ, заявив про критичний стан матеріальної бази, відсутність автотранспорту, комп’ютерів та нових музичних інструментів у закладах, оскільки державні програми не фінансуються з 1997 року.
Він закликав повернути підтримку книговидання, впровадити пільги для меценатів та обов’язково оцифровувати пам’ятки:
«Для того, щоб знати, як церква виглядала ззовні чи всередині, треба оцифровувати ці об’єкти. Що дає нам оцифрування? Дає можливість мати первинний вигляд. І коли пам’ятка, не дай боже, знищена, чи це є будівля, чи це є ікона, її можна відновити».
Отець Іван Рибарук, протоієрей ПЦУ, звернув увагу на важливість повернення імен науковців та митців, яких роками маркували як радянських чи російських, хоча вони є українцями. Священник закликав активно випрацьовувати питому національну матрицю, яка поєднує релігію, філософію, науку та мистецтво, і чітко усвідомлювати цінність вітчизняних релігійних діячів.
В рамках проєкту “Франківськ у фотографіях 2024” команда “Галки” зібрала найяскравіші моменти року: відкриття нових міських просторів, культурні фестивалі, спортивні досягнення та ініціативи, що змінюють місто. Ці світлини передають дух сучасного Франківська та його розвиток.
Анекдот тижня
Приходить пуйло до ворожки та й питає:
– Коли я помру?
– Ти помреш в день українського національного свята! – відповідає ворожка.
– А коли ж цей день буде? – цікавиться він.
– От коли здохнеш, тоді й настане цей день! – відповіла вона.
Переговори вже відбуваються без нас і у дечому наша позиція вже не враховується, - Вадим Черниш, учасник переговорів із росіянами в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську про перемовини США та росії
