Галина Іщак вже два роки керує найбільшим виробником хлібобулочних і кондитерських виробів на Прикарпатті – Івано-Франківським хлібокомбінатом (торгові марки “Цар Хліб” та “Sucrema”).
В інтерв’ю “Галці” Галина Богданівна розповіла про роботу підприємства у складні часи пандемії, та як вплинуло на підприємство стрімке здорожчання газу. А також дізнаємося, що найбільше смакує франківцям та чи почали люди менше купувати хліба.
– Івано-Франківський хлібокомбінат вже багато років є найбільшим виробником хліба та кондитерських виробів у регіоні. А також одним із найбільших платників податків у бюджет. З якими показниками пережили 2021 рік?
– Заводу вже 46 років, 24 з яких він – у приватній власності. Виробництво забезпечує жителів Івано-Франківської області хлібом, кожного дня виготовляємо більше 40 тонн продукції. Штат – 630 осіб. Що стосується податків, то більше 5,5 мільйонів гривень кожного місяця підприємство сплачує до місцевого бюджету.
Якщо говорити про 2021-ий рік, то можна сказати, що він був не поганий. Це рік, коли ми вже звикли до пандемії, навчилися з нею жити.. Якщо 2020-ий – це був справді рік пандемії, рік важкий, то у 2021-ому вже можна було думати про якісь інвестиції, про розвиток. Тому, можна сказати, рік був досить хорошим.
– Галино Богданівно, Ви вже два роки керуєте хлібокомбінатом. Що вдалося змінити, покращити за цей час – для споживачів і для колективу?
– Так, уже два роки. Коли я прийшла на посаду, то, передусім, почала оцінювати ринок: хто наш споживач, що він хоче, якої продукції. Я зрозуміла, що споживач змінюється, він потребує чогось нового, цікавого. Тоді вирішила, що треба модернізувати виробництво. На початку 2021-ого року ми відкрили нову лінію, яка нам дала можливість виробляти більше новинок, більше хлібів, цікавих молоді. Це злакові, цільнозернові, бездріжджові хліби. Ми у виробництві стали більш гнучкі, тому можемо дати ринку те, що він хоче.
Окрім нової лінії, було придбане і запущене нове пакувальне відділення. Ми спостерігаємо значний ріст у категорії «різаних» хлібів, сьогодні споживач шукає для себе комфорт у всьому, а одразу нарізаний хліб в упаковці – це готове рішення, тому було побудоване нове пакувальне відділення із системою кондиціонування, що покращило умови для працівників. Також спроєктували та запустили кімнату охолодження хліба – продукція швидше охолоджується, швидше упаковується, і через своєчасну упаковку хліб залишається свіжішим.
Наразі є в планах відкривати нові формати наших магазинів. Це такі кав’ярні-пекарні, які є в нас на вулиці Курбаса та Галицькій. Два нові проєкти вже готові, і поки що ми зупинилися, напевно, лише через ціну на газ. Це зовнішній чинник, який вніс корективи.
За два роки у нас оновився автопарк. Ми купили 12 нових автівок. Кожен день транспортуємо продукцію у торгові точки, бо хліб – це такий продукт, з яким на склад не попрацюєш і на тиждень не заготуєш.
Також ми оновили торгові точки – павільйони фірмової торгівлі, наприклад, на вул. Мазепи, на кільці Чорновола-Довженка, у Пасічній і т.д. Загалом оновили сім павільйонів.
– Як коронавірусна криза вплинула на життя колективу та виробництво продукції?
– Ми стратегічне виробництво, яке забезпечує жителів міста та області хлібом, тому навіть у пандемію працювали, не зупинялися жодного дня. Було дуже важко, оскільки було багато хворих. Довелося переглядати асортимент продукції, бо люди хворіли, не вистачало персоналу і не можна було виконати заявку в повному обсязі. Тому скорочувався асортимент.
Також ще на початку пандемії, коли зупинився громадський транспорт, фактично за один-два дні своїми силами довелося організовувати доставку працівників як до, так і з місця роботи. Кожну бригаду, а це зранку і ввечері, туди й назад.
Було важко всім, але всі розуміли, що ми повинні працювати. Крім того, настрої у людей тоді, на початку, були трохи панічні. Якщо зараз люди уже звикли до життя в пандемію, то тоді була паніка, яку треба було заспокоювати, стримувати, пояснювати, розмовляти. Адже були і такі, що й відмовлялися, не виходили на роботу, навіть не виходили на вулицю. І їх теж можна зрозуміти. Я вдячна, що всі працівники віднеслися з розумінням до ситуації, яка склалась, і ми продовжували працювати.
– Які види Вашої продукції найпопулярніші, що найбільше смакують франківці?
– Асортимент у нас досить великий, він налічує більше 200 позицій: хлібобулочних – 80 позицій і понад 100 – це кондитерський цех. Якщо говорити про найпопулярніше – це наш батон.
Батон і хліб “Дарницький” займають майже 50% від всього об’єму продукії, яку ми виготовляємо. Щодо технології виробництва – це хліби, що виготовляються за традиційним рецептом. Наприклад, “Дарницький” – хліб без дріжджів, без жодних добавок, там лише класична рецептура на заквасках. Я сама його споживаю і всім рекомендую. Словом, ці позиції найпопулярніші.
“Луцький” і формовий хліби теж продаємо великими обсягами. А про популярні новинки розкажу пізніше.
– В останні місяці найгостріше для бізнесу стоїть проблема росту вартості газу і здорожчання продукції через це. Яку динаміку спостерігаєте ви?
– Ми дуже сильно відчули цю проблему, бо у нас всі печі газові, й альтернативи газу в нас немає. Потреба газу в місяць – 85 тисяч кубів. Якщо по 40 грн за куб – то це виходять мільйони гривень. Раніше ми платили сотні тисяч гривень, а зараз платимо мільйони. Причому зростання відбувалось так стрімко, що ми не встигали відповідно до нових цін на газ піднімати ціни на продукцію.
Дякуючи тому, що є Всеукраїнська Асоціація Пекарів, яка достукалась до чиновників, нам надали пільговий газ для виготовлення хлібів. Щодо кондитерки і булочних виробів, то пільг не надали. Лише для хлібів.
– Чи, згідно Ваших даних, люди почали менше купувати хліб?
– Якщо дивитися на наше підприємство і обсяги продажу, то простежується незначне, але все-таки падіння. Втім, я думаю, не можна сказати, що зменшилося споживання хліба. Просто дещо змінилася культура споживання – “прийшло” здорове харчування, менше споживання пшеничних виробів, борошна. Це несе свою філософію, і молодь шукає якісь альтернативні види хліба, наприклад, ті, де одне зерно і борошна по мінімуму. Можливо, хтось переходить на цільнозернове борошно. Якщо відслідковувати на нашому виробництві, то продажі основних хлібів падають, але новинок – зростають. Існує така тенденція, що ринок і культура споживача змінюється.
Можливо, ми відчуваємо таке падіння відносно попередніх років, бо відкривається багато крафтових виробництв у спальних районах. Є мініпекарні, де свіжа випічка прямо з печі на полицях. І там теж є свій споживач, який перейшов від хліба масового виробництва до крафтового.
Звісно, ситуація ще залежить від платоспроможності та кількості населення. Тому менше хліб, напевно, не почали їсти, але розприділилося споживання якось трохи по-іншому.
– Чи вдається в таких умовах говорити про плани розвитку?
– Звісно, плани розвитку є, вони грандіозні, амбіційні, але наразі втілення цих планів відтерміновується.
Не зважаючи на те, що відбувається ріст цін на газ, паливо та сировину, я хочу ще раз наголосити на тому, що Івано-Франківський хлібокомбінат працює стабільно, платить податки і виконує свої зобов’язання по виплаті заробітної плати в повному обсязі.
У 2021 році підприємство вклало кошти в нове обладнання і випуск нових хлібобулочних виробів для широкого кола споживачів.
Ми робимо все належне для того, щоб залишатися лідируючим підприємством по виробництву хліба в Івано-Франківську та області.
– На базі ІФХК розвивається торгова марка солодощів «Сукрема» (Sucrema) – яким робите цей бренд для франківців?
– У свій час, коли я прийшла на цю посаду, то кондитерські вироби мені не асоціювалися з назвою “Цархліб”. Хотілося створити щось нове, щоб назва була теж солодка, а головне – щоб продукція була смачною та якісною. Тому з’явилася торгова марка “Сукрема”, продукцію якої виготовляє Івано-Франківський хлібокомбінат.
Торговій марці вже майже два роки, і ми постійно отримуємо схвальні відгуки від споживачів про наші торти, тістечка та рулети. А основною “родзинкою” “Sucrema” виступають тарти з різноманітним наповненням.
Ми поступово розширюємо асортимент, наші кондитери експериментують зі смаками та поєднаннями, адже основне наше бажання – робити кожен день українців солодшим. Саме так і народився слоган: “Sucrema – створюємо солодкі традиції!”.
– Не так давно ваші кондитери підготували торт «Станиславів» – що закладали в рецепт, і як він смакує споживачам?
Про “Станиславів” теж довго думали і хотілося зробити щось таке, що було би візитівкою міста. Оскільки “Франківський” торт уже є, то ми зупинилися на старій історичній назві міста – Станиславові. Наша мета – щоб торт став візитівкою міста, як “Київський” у Києві. Знаєте, мій тато колись зі столиці без цього торта не приїжджав, тому теж хочу, щоб з Франківська не їхали без торта “Станиславів”.
Торт поєднує повітряно-горіхові та пісочні коржі, праліне, шоколадний крем на основі чорного шоколаду. Його поверхня вкрита шоколадною дзеркальною глазур’ю та довершена декором золотистої печатки, яка відтворює пізньоавстрійський герб Станиславова.
Упаковка розроблялась конкретно під цей торт, була проведена масштабна робота. Від виникнення ідеї і доки на полицях магазинів з’явився торт “Станиславів”, пройшов майже рік.
– Розкажіть більше про новинки від ІФХК, які вийшли на ринок наприкінці року і чекають на прикарпатців у 2022?
– Минулого року вийшли хліби “Покровський”, “Панський”. Почалося все з “Покровського”, він сподобався споживачу, і його продажі почали стрімко рости. У зв’язку зі збільшенням попиту, ми запустили нову лінію, але при виробництві такого хліба як “Покровський” та схожих до нього сортів хліба використовується ручна робота, тому ми вирішили модернізувати в майбутньому нашу існуючу автоматизовану лінію під такі види продукції як “овальні хліби”. Раніше серед нашого асортименту овальних хлібів не було, це перший, який ми запустили у 2021 році А вже наприкінці року – вийшов “Панський”. Це м’який білий хліб, пшеничний, на сухому молоці з додаванням повидла, має приємний молочний смак.
Наразі плануємо запустити ще третій, теж овальний хліб – “Козацький” (житньо-пшеничний з кмином).
Кожен хліб у нас знаходить свого споживача, бо вони всі смакують по-різному. Також будемо переглядати наші можливості по виробництві. Стосовно новинок на цей рік, то є ще ідеї, але нехай це поки буде інтригою.
Розмовляв: Олександр Костинюк
Фото: Юрій Валько
ФОТО ТИЖНЯ
