На галявині поблизу лісу, що в селі Луквиця Богородчанського району Івано-Франківської області, у ці дні в наметах живуть близько 120-ти школярів та молоді з усіх регіонів країни.
Читайте також: Стрільбища, рейди та марш-кидки: на Франківщині провели вишколи для ветеранів і новачків (ФОТО)
Тут вже вп’яте триває літня патріотична програма “Карпатський легіон”. Її керівник Сергій Демчук каже, що впродовж двох тижнів юні українці вчать різних військових ремесл.
Журналісти “Галки” побували у Луквиці і побачили – як в “спартанських” умовах виховується нова українська молодь.
“Щороку змінюється формат навчання. На п’яту річницю програми з’явилася думка створити щось більше військове спеціалізоване. Аби наші повнолітні учасники могли більш підготовлено брати участь у бойових діях. Наймолодшому вихованцю – вісім, найстаршому – понад сорок років”, – розповідає Демчук.
Щоранку діти моляться, роблять загальну руханку, снідають стравами, приготованими на вогні, самі миють свій посуд водою та травою і приступають до занять.
Заняття мають дуже вузьку спеціалізацію – топографія, балістика, інженерна справа, підривна діяльність, вивчення зброї (пістолетів, автоматів, гранат, мінометів, ПТУРу), молодь отримує знання про бойові дії в будівлях чи на відкритій місцевості, знайомиться зі справою снайперів.
Інструкторами та керівниками підрозділів є учасники АТО. Це – члени або симпатики Української Націоналістичної Самооборони (УНСО). Керівник обласного осередку Ігор Жовтуля додає, що також вчать виживання у екстремальних умовах.
Такі вишколи для своїх симпатиків в УНСО робили ще з кінця 90-их. Відтоді вдалося назбирати чималий “арсенал” муляжів зброї. Тепер знаннями діляться з охочими дітьми.
Щодня діти мають кілька пар, кожна триває близько двох годин. Чи не найбільше їх цікавлять заняття з вивчення стрілецької зброї, зокрема усіх її характеристик. Хлопці і дівчата без вагань називають різницю між АК-47, АКМ та АКСУ.
“Можу спорити на мільйон доларів, що ці діти знають більше про зброю, ніж кадрові офіцери вищої ланки – і про пістолети, автомати та навіть міномети. В українській армії мало хто знає, що є 20 факторів, які впливають на прийняття рішення у бою – це завдання, місцевість, погодні умови, склад групи, пора доби тощо. Тут ми викладаємо ці основи для молоді. Якось наші інструктори на прохання військових вчили прикарпатських резервістів, і тоді кадрові з ЗСУ так і казали – “от би нас в армії так вчили”, – каже Жовтуля.
Крім теорії є й практичні завдання. Ще школярі знають всі типи гранат, і вчаться їх кидати – на табір привезли припаси, які по-справжньому вибухають, але не мають боєкомплекту.
З макетами автоматів молодь вчать правильно стояти, сидіти та лежати. Ударами в ствол макету інструктор імітує віддачу – і “курсант” одразу відчуває, якою буде її сила.
Цікавими і дуже потрібними в реаліях російської агресії є заняття з тактичного пересування групи бійців відкритою місцевістю та у будівлях. Вчать і правильно копати окопи та робити засідки.
Ще є лекції з вивчення військової медицини, роботи снайперів, мінометів та навіть протитанкових керованих ракет (ПТУР).
“Чому робимо такі табори? Бо майбутнє за молодими – може щось для себе запам’ятають. Для того, щоб не було втрат і дурної роботи, бо в АТО більшість травм і смертей саме через недотримання правил безпеки. Ще у 2008 ми, УНСО, казали, що буде війна, і нам казали, що ми “дебіли”. Тепер мій знайомий-спецпризначенець під час мобілізації не раз згадував, що треба було мене послухатися і краще підготуватися”, – пояснює, чому свій вільний час проводить тут інструктор Остап з Чернівців.
Хоч відпочинку у “Карпатському легіоні” небагато, його учасники не скаржаться. Навпаки, знають, чому і для чого тут є.
“Цей табір для молоді, яка любить Україну і хоче захищати Батьківщину, і в любий момент може стати до зброї. Тут є побратимство, честь, дружба, і можна самому удосконалитися. Медики, поліція, рятувальники, навчаємо чогось нового”, – розповіла дівчина з псевдо “Ксена”.
До слова, у таборі живуть не лише військовими темами. До молоді з майстер-класами приїжджають народні умільці. Останній гість – гончар. Виготовлені сувеніри випечуть та розішлють учасникам з цілої України поштою.
У перервах між заняттями молодь освоює техніку бою древніми українськими і не лише видами зброї – булавою, шаблями, серпами, ножами, палицею та вчать рукопаш.
А хлопці навіть поїдуть додому зі спогадами про розваги.
“Природа, свіже повітря, озеро – дуже тут подобається. Поїду звідси з файним настроєм. Тут добрий відпочинок від міських газів. Щоранку робимо руханку, беремо зброю і з цікавістю вивчаємо її”, – каже Василь Сідлєр.
Таборовий вишкіл для його учасників завершиться триденним рейдом у ліси Карпат. “Курсанти” розіб’ються на кілька груп, аби виконати різні завдання. Хтось – “мінуватиме” мости, хтось шукатиме “диверсантів”, а хтось влаштовуватиме засідки. По завершенні обговорять виконання завдань.
Текст: Роман ТУРІЙ
Фото і відео: Юрій ВАЛЬКО
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
