Лідер гурту «Фліт» Андрій Марків: «Не будете вкладати гроші у культуру, то згодом будете вкладати їх в бронежилети!»

Франківську ватагу «Фліт» можна вже сміливо вважати ветеранами місцевої рок-сцени. Команда, яка існує вже добрих 13 років, попри різноманітні перетрубації продовжує працювати та залишається улюбленцями різноманітних фестивалів. За час свого існування колектив видав у світ чотири альбоми, відіграв біля тисячі концертів, а через гурт перейшло близько 20-ти музикантів.

Про кардинальні зміни в складі колективу, як сприймають це прихильники, чого нового слід очікувати  та чим ще додатково займаються учасники команди відверто розповів вокаліст гурту – Андрій «Маркєр» Марків. 

– Чому так кардинально змінився склад команди «Фліт» який був сталим фактично десять років?

– З початками перших змін у складі гадали, чи варто продовжувати «Фліт». Бо склад був сформований, всі один до одного вже звикли, обжились. Ми думали, як наші прихильники будуть сприймати такі значні зміни в складі? Але в першу чергу це було рішення тих хлопців, що пішли з команди. Між нами всіма була домовленість, що в будь-якому випадку, той хто йде з гурту не має ніяких претензій до інших учасників, а вони далі продовжують жити тим самим життям. Навіть якщо є ротація кадрів.

Хлопці, що пішли з команди, в якійсь мірі розуміли, що вони зраджують ту ідею з якою жили 10 років. З початку 2003 року ми десь так приблизно і говорили один одному, «Нам все по барабану! Ми не хочемо ходити на роботу, ми хочемо бути рок-музикантами і над цим хочемо працювати все своє життя».

В часі десятиліття існування, дехто зрозумів, що не так воно сталося, як гадалося. І треба йти іншим шляхом, треба виходити з гурту. Тому кожен, хто виходив з колективу, усвідомлював, що він не може вимагати припинення існування команди.

Кожна людина хоче реалізовувати себе. Першим пішов барабанщик Ігор Озарко. Він витрачав на команду найбільше часу. Ігор займався менеджментом. Просував колектив та займався більш адміністративними обов’язками, піаром і всім решта. А це не дуже вдячна робота, бо вічно натрапляєш на якісь перешкоди, то брак фінансування, то брак розуміння і так далі. А вихлопу, віддачі, покращення він не бачив. Впевнений на мільйон відсотків, що це пов’язано зі споживацькою аудиторією. Яка чим далі – тим менше цікавилася українською рок музикою.

І тут мимоволі починаєш задумуватись над тим, як би пристосуватися до слухача. Можливо, якусь музику переписати в іншому напрямку, змінити стиль команди. Та в цих пошуках починаєш розуміти, що загублюєшся в цьому всьому і з часом ідею «пристосуванства» покидаєш. Та назріває інша думка – може то краще взагалі чимось іншим зайнятись.

Другим пішов вокаліст Володя Новіков. Його самореалізація в гурті відбувалась на 100 відсотків. Він тягнув на собі більш творчу частину команди. Ми брали його ідеї і розвивали. Володя приносив свою пісню як зернятко і вона розросталась з нашою допомогою, за допомогою звукорежисерів та інших багатьох людей. Тому що гурту «Фліт» в той чи інший період  допомагало страшенно багато людей. Це десятки людей і кожному ми вдячні.

– Як нові музиканти підбирались в команду?

– Кожен з теперішніх музикантів має великий досвід гри в команді. Це дуже важливо. Також важливо мати командний дух.

Коли йшов Ігор Озарко, він знав яка йому буде заміна. Він запропонував Володимира Корчака, який грає до цього часу. Коли йшов Міша Копієвський, він також запропонував на своє місце заміну – Анатолія Блєдних, який теж грає до цього часу.

Коли йшов Володя Новіков, то ми теж вже знали яка буде йому заміна. Це мав бути Юра з гурту «Один». Перед тим я говорив з Юрою. Він погодився. Але згодом щось пішло не так. Він якось не вжився в гурті. Тому він відійшов внаслідок того, що не дуже готовий був активно концертувати.

Після цього почали шукати інших вокалістів, а потім я зрозумів, що не потрібно шукати. Коли виступала команда і за головним мікрофоном був Володя, багато хто зауважував, що він часто не знав, що сказати на сцені, тоді говорили у мікрофон ми з Мішою. Просто в нього такий характер, йому інколи потрібно було думати місяць над реченням. А тут така справа, що на сцені треба щось відразу випалити, пристосовуватись, викручуватись із ситуації. Не завжди це виходило вдало, бували і дуже курйозні випадки (сміється). Окрім пісень, треба ще якось заводити публіку. Він до цього не завжди був готовий. Може йому це не подобалось, може просто не хотів. Всіляке могло бути. Таке саме було з Юрою. Хоча він старався, але тим не менше. Так воно вийшло, як вийшло.

Тому я вирішив, що не потрібно нікого шукати. Тим більше, що в принципі нікого і не бачив на цьому місці. Та й вирішив сам стати за мікрофон. Як кажуть: «Хочеш щось зробити вірно – зроби сам» (сміється).

– Як правило прихильники важко сприймають зміни в складі улюблених гуртів, а тим більше вокаліста. Як слухачі зреагували? Був готовий до частково негативної реакції?

– Я знав що таке буде, але не знав як саме це буде. (сміється). Ще до цього часу не всі це сприймають. Багато читаю в мережі зауважень, думок що «Фліт» вже не той. Так, «Фліт» не той, це «Однозначно!». Дуже часто чув якісь  такі не приємні слова від тих людей, від яких навіть не сподівався таке чути. Дуже часто було так, як ніж в спину. Але пройшов час і я почав до цього ставитись більш-менш нормально і спокійно. Але є ще щось, що мене до цього часу коробить в середині. Проте про це ніхто не знає і не довідається ніколи (сміється). Багато всяких таких зауважень зроблені в більшості випадків не з добра. Дехто може вказати на те, що вийшло не вдало, що треба поміняти, а що взагалі викинути з пісні, або з відео. Це нормально, це класно, це конструктивна критика. Але коли просто говорять, що це фігня і все, то це в більшості говориться не з добра. І воно часто не мотивує робити  щось далі. Просто заважає і це потрібно відкидати… Просто не звертати увагу.

– Як зараз розглядаєш всю цю ситуацію?

– В загальному ситуація така: були хлопці, які з самого початку між собою визначили, що так ми всі робимо і це буде нашою самореалізацією. Потім ці хлопці відійшли, тому це залишилась моя  самореалізація. Тому теперішнім чи майбутнім учасникам «Фліта», склад якого насправді до кінця ще не сформований, я просто пропоную долучитись до цієї самореалізації. Не забороняю нікому займатися творчістю в рамках цієї команди.

Тому ніколи не скажу «ні» чи «тут ідеї тільки мої» людині, яка приходить до гурту з якимось своїми креативами. Так не є, не було і не буде. «Фліт» для мене це є метод особистого самовираження. Я цей метод будував більше 10-ти років і вважаю, що маю право ним користатися. Пропоную, дозволяю і не забороняю іншим також це робити.

– Чим займаєшся зараз окрім «Фліта»?

– Працюю звукорежисером і ведучим на радіо «Вежа» 107 FM. Робота пов’язана зі звуком і це зараз мені подобається. І ще одну справу маю. Досить таки недавно, з’явилась нова команда у Франківську. Спершу я їх почув і вони мені сподобались, а потім ще й прийшов до них на репетицію і побачив. Хлопці страшенно нагадали мені самого себе. Щоправда коли починав серйозно думати про музику, то мені було 22, а їм ще навіть 20-ти не має. Команда  називається «Патроничі». Колектив дуже цікавий, із сильними ідеями, з талановитим вокалістом і лідером Андрієм Гриньківим. Він ці ідеї генерує, а хлопці допомагають їх реалізовувати. Але в них немає організаційного досвіду.

Так сталося, що через працю у «Фліті», я його маю більше. Тому і допомагаю у популяризації їхнього продукту. Зараз ми на тій стадії, що завершуємо записувати альбом, який вийде вже 17 вересня. І разом з Олегом Пономарьовим, в якійсь мірі є звукорежисером чи то саунд-продюсером цієї роботи. Сподіваюся, що після презентації альбому, за місяць –два, багато хто у Франківську буде знати цю команду, тому що матеріал дуже кльовий.

– А що від «Фліта» варто очікувати найближчим часом?

– Ми в роздумах як далі поступати. Звичайно, новий матеріал буде. Зараз маємо кілька концертів у рамках фестивального літа. Тому не маємо можливості просто засісти в студії і записувати новий матеріал. Проте ідей нових вже є достатньо. Восени певно вже почнемо це робити, але в наслідок тієї ситуації, яка зараз панує в країні, взагалі не бачу потреби зараз це висвітлювати. Людям цього не потрібно.

І дай Бог, коли всі ці військові події завершаться, а я впевнений, що завершаться вони в позитивному світлі для України, тоді люди більше будуть зважати на культуру. Тоді і буде сенс активізуватися нам. Можливо тоді і влада зверне увагу на культуру і не тільки голими словами, а й фінансово. Адже, як сказано в одній класній фразі: «Не будете вкладати гроші у культуру, то згодом будете вкладати їх в бронежилети!».