Цю освітню програму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу називають унікальною. Адже йдеться про безпрецедентну міжнародну партнерську підтримку, надану Великобританією Україні в часі війни: минулого року на базі кафедри інженерії програмного забезпечення в межах спеціальності 175 – Інформаційно-вимірювальні технології було розроблено англомовну магістерську освітню програму (ОП) «Інформаційні технології для сталого розвитку енергетики», випускники якої отримають два дипломи – український і британський, від London South Bank University (LSBU).
Саме зараз триває набір в магістратуру охочих скористатися таким шансом, але залишається низка питань, що хвилюють усіх зацікавлених новою спеціальністю. Тож ми узагальнили найпоширеніші з них і звернулися за роз’ясненнями до директора Інституту інформаційних технологій ІФНТУНГ Ігоря Лютака.
– Насамперед, пане Ігорю, кого передусім чекатимете на новій освітній програмі? Кому буде до снаги її опанувати?
– Зрозуміло, в першу чергу, зелене світло – випускникам спеціальності «Інформаційно-вимірювальні технології» і фахівцям в царині ІТ. Однак прекрасні перспективи і у бакалаврів інших технічних спеціальностей.
– Слухачам програми викладатиметься й економіка сталого розвитку, і керування проєктами, і енергетичний облік та аудит, тому виникає питання, чи зможуть тут успішно навчатися бакалаври-економісти?
– Зможуть, хоча їм буде складніше – доведеться заглиблюватися в технічні особливості процесів, з якими не були обізнані раніше. Втім, це не проблема – для таких магістрів передбачені так звані предмети довантаження, які додатково читатимуться українською мовою. В той час, як усе решта – тільки англійською.
– Читатимуть українські викладачі чи британські?
– Українські, а британські викладачі та представники відділу якості будуть здійснювати постійний моніторинг наших освітніх послуг. До слова, поза заняттями спілкування – українською. Тож кому що буде незрозуміло – можна обговорити з викладачем додатково.
– Знання англійської мови – це обов’язкова вимога до всіх, хто претендує на місце в магістратурі на «Інформаційних технологіях для сталого розвитку»…
– Саме так. Але водночас це й великий шанс опанувати англійську на тому рівні, який дасть змогу претендувати потім на найкращі вакансії в міжнародних компаніях. Адже, крім суто фахової лексики, що потужно напрацьовується впродовж півтора року, в межах програми буде додатковий курс комунікативної англійської для вільного спілкування не тільки у професійному середовищі. Уявіть, яка це економія часу і коштів! Для досягнення аналогічного результату поза магістратурою довелося б витратити десятки тисяч гривень і n-ну кількість годин на мовних курсах.
– Ще одне поширене питання вступників. В чому полягатиме їхня робота в майбутньому? Де вони будуть потрібні?
– Скажу одразу: потреба в таких інженерах – не просто велика, вона гостра! Перспективи розвитку енергетичної галузі в Україні можна порівняти хіба що з перспективами будівельної галузі. Це альфа і омега відбудови країни! Щоб було зрозуміло, поясню дещо спрощено. Наразі енергопостачання в нашій державі будувалось таким чином: вироблена електроенергія надходила до великих енергетичних центрів, які потім розподіляли її по регіонах. Війна показала вразливість цієї системи. Достатньо влучити у великий енергетичний хаб – і величезна кількість споживачів залишаються без електропостачання.
Однак є інший варіант – генерувати й розподіляти електроенергію на дотичних до виробника територіях. Такого генерування чимало й зараз, а очікується – ще більше. Найпоширеніший варіант – сонячні панелі. Ось продукує, скажімо, Київ таку електроенергію – і споживає її на своїй території. Надлишок може віддавати сусідам. З огляду на це, кожна громада незабаром матиме власного енергоменеджера. Це фахівці, які фактично з’єднуватимуть покупця і продавця, оминаючи великі енергетичні центри. Їхня робота – тренд уже найближчого майбутнього: він простежується просто зараз, навіть під час війни, коли створюються цілі енергетичні платформи. А після війни побачимо мегарозвиток галузі, так само як стрімко наростання потреби людства у продуктах харчування. І фахівці, котрі вмітимуть розподіляти«енергетичний харч», будуть на вагу золота. Тож тут важливо впіймати хвилю.
– Насправді прекрасна хвиля для ІТ-спеціалістів, які зараз зіткнулись із певною стагнацією галузі…
– Дійсно, війна завдала багато шкоди галузі ІТ. Початківцям тут зараз дуже важко знайти себе – роботодавці уникають бізнесових ризиків. Натомість в енергетичній галузі спостерігається значне зростання грантових заявок, попри всі небезпеки.
– Чи правильно розумію, що на магістрів, які здобудуть освіту за ОП «Інформаційні технології для сталого розвитку енергетики», буде попит не тільки в Україні (особливо повоєнній), але й за кордоном?
– Так і є. Адже наша держава вбачає перспективу в інтеграції у глобальний світ не тільки на рівні урядів, але й на рівні бізнесів. Уже зараз створюються партнерства, що відкривають нам нові горизонти. І в таких умовах нова гіперактуальна спеціальність, підкріплена дипломом британського університету LSBU – великий шанс на блискучу кар’єру.
– До слова, чи потрібно буде магістрам кудись їхати або додатково складати якісь предмети?
– Абсолютно всі оцінки, які виставлятимемо тут, в ІФНТУНГ, автоматично зараховуватимуться в Лондоні. Тож ніякого додаткового підтвердження не потрібно. Наша програма цілком відповідає британським стандартам вищої освіти і подібної в Україні більше немає. Її запуск – це рівень, про який годі було б і мріяти, якби не міжурядова допомога Україні від Великобританії.
Телеграм канал освітньої програми https://t.me/it4see
*партнерськапублікація
ФОТО ТИЖНЯ
