Цьогоріч бюджет Бурштинської громади мав скласти 250 млн грн, 170 млн з них повинна була сплатити теплоелектростанція. Але не може цього зробити через руйнування та зупинку її роботи після російських обстрілів.
Про це розповів голова Бурштинської громади Василь Андрієшин, пише “Галка” з посиланням на портал “Децентралізація”.
– Що відбувається з бюджетом громади після того, як теплоелектростанцію, головного платника податків, було зруйновано?
– Оскільки станція не виробляє електроенергії, податків вона майже не сплачує. У будь-якому разі, не порівняти з тим, що було. Якщо бюджет нашого міста на цей рік мав скласти 250 млн власних надходжень, то 170 млн грн з них повинна була сплатити станція. От і рахуйте! Ми ледве домовилися про виплату нам боргу з екологічного податку у 18 млн грн за другий квартал цього року, але повинні були реструктуризувати його, й на разі цих грошей не отримуємо. Інший бізнес громади, на щастя, загалом не зменшив оберти, незважаючи на війну. Тобто податки надходять, не можна жалітися. Але…
– Без станції соціальна сфера може сильно просісти, чи не так?
– Так! Ми повинні дуже сильно затягнути паски.
– Як це виглядає на практиці?
– Про бюджет розвитку ми повинні забути. Ми більше не вкладаємо кошти в інфраструктуру, ми все фактично проїдаємо. На жаль. Оплачуємо лише енергоносії і зарплату.
Також ми скорочуємо персонал всюди, де можна. Ми не беремо на роботу нових людей. Також ми всерйоз замислилися про оптимізацію освітньої сфери, на утримання якої нам на разі не вистачає державної субвенції. Цього року ми були змушені доплатити на зарплату вчителям майже 10 млн грн. Наша задача – щоб у наступному році такої ситуації не було.
– На що мав би йти ваш бюджет розвитку?
– Наша мрія – створити на берегах нашого водного плеса, що має аж 12 кв. км, усілякі атракції, таку собі відпочинкову зону. До озера прилягає 140 га степу з доволі специфічним рослинним і тваринним світами. Це унікальна перлина заходу України. Ми вже загородили у районі гори Касової 25 га і створили там невеличкий заповідник. Туристи могли б їздити туди електричними квадроциклами. Цей проєкт ми вже реалізується за кошти приватних інвесторів. Нещодавно вони придбали 30 різноманітних парнокопитних тварин для цієї території: оленів, коней Пржевальського, козуль тощо. Навіть зараз, під час війни, ми маємо багато туристів. За кордон же тепер із сім’єю не поїдеш, а до нас можна.
– Чи маєте ви план того, як житиме громада без станції?
– Під час війни важко будувати плани. Я пов’язую наше майбутнє з інвестиціями. Ми знаходимося неподалік кордону, у нас працьовиті люди. Ми, наприклад, вже домовилися з одним інвестором про будівництво у нас заводу з переробки кукурудзи. Але доки існує небезпека знищення такого заводу російськими ракетами, ніхто кошти вкладати не буде. До речі, я переконаний, що після війни станцію відновлять, що вона буде працювати. А з нею і все наше місто повернеться до того рівня життя, яке воно мало до російського вторгнення.
– Але ж у пресі безліч повідомлень про те, що Бурштинська станція не підлягає відновленню!
– Точно ніхто не буде відновлювати ТЕС у тому вигляді, у якому вона була. Станція ж була дуже технологічно застарілою і дуже шкідливою для природи. Але я далекий від думки, що після війни мережі Бурштина і його можливості у галузі енергетики не використовуватимуть. Щось таки на місці ТЕС побудують. Та я хочу наголосити: рішення про це приймають власники станції, від нас тут нічого не залежить.
– Чи є у вас побажання до Верховної Ради? Чи є, можливо, такі закони, які, на вашу думку, треба негайно прийняти, аби допомогти, зокрема, вашій громаді?
– Я знаю про те, що законопроект про зменшення на 4% частки ПДФО, яку отримують громади, вже зареєстровано. Тобто уряд хоче, щоб ми отримували не 64%, а 60%. Це буде ще одним ударом для нас. Бо для нас зараз кожна копійка важлива.
Як писала “Галка”, голова Бурштинської громади Василь Андрієшин наголосив, що ситуація з енергетичним обладнанням та з самою будівлею ТЕС критична. Згодом Світлана Онищук повідомила, що ТЕС не підлягає відновленню, але її слова спростували ДТЕК.
Громади та міста почали виділяти гроші для Бурштина на облаштування модульних котелень. Першою це зробила Київська міська рада, а після неї – Верхнянська, Надвірнянська, Галицька, Калуська, Рогатинська, Старобогородчанська громади та Івано-Франківськ.
Більшівцівська селищна рада, Ямницька територіальна громада, Дубовецька територіальна громада, Кутська селищна рада та Зеленська сільська рада виділили кошти із місцевих бюджетів на допомогу Бурштину у підготовці до опалювального сезону.
Загалом, щоб забезпечити все місто теплом, потрібно шість модульних котелень.
Читайте також: Немає грошей: Бурштин ще не оголосив тендери на будівництво котелень (ВІДЕО)
ФОТО ТИЖНЯ
