Разом з дослідницькою групою журналісти “ТСН” відправилися до Прикарпаття й дізналися багато цікавого й загадкового.
Україна – батьківщина мамонтів, і це не жарт. Так, на початку 20-го століття біля прикарпатського села Старуня знайшли рештки тварин Льодовикового періоду, зокрема мамонтів та волохатих носорогів, ідеально муміфікованих місцевими ґрунтами.
Втім, науковці переконані, що під Старунею й нині зберігається ще багато сюрпризів – аж до останків прадавньої людини. Щоби це перевірити, ТСН пішла у наукову розвідку, слідами знахідок сторічної давнини.
Разом з дослідницькою групою ми відправилися до Прикарпаття й дізналися багато цікавого й загадкового – це вийшло в нашому п’ятисерійному серіалі “Україна льодовикового періоду”. Далі – все, що дізналися про древніх тварин та людей на наших теренах.
Доісторичні тварини
Жовтень 1907-го. На одній зі старунянських копалень під час звичайного робочого дня робітники на 12-метровій глибині раптово наткнулися на щось незрозуміле. Спершу подумали, що у шахту впав віл і викинули тушу як непотріб.
Селяни розтягнули шкіру на постоли, а скелет тварини сильно понівечився. Проте, машиніст, який також працював на шахті – був єдиним, хто впізнав у знахідці доісторичного велетня, і доповів про це керівництву.
Після цього Старуня заполонили науковці, поліція по клаптиках вилучила шкіру в селян, оскільки “чимось незрозумілим” виявився справжній мамонт.
Професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олег Адаменко понад 40 років присвятив таємницям старунянських земель.
Вперше до Старуня – села за 40 км від Івано-Франківська – він як геолог приїхав разом з іншими науковцями 1977-го року – група досліджувала грязьовий вулкан, що утворився на Прикарпатті після потужного землетрусу в румунських горах.
Тоді Адаменко вперше і почув від місцевих про дивні знахідки в озокеритових копальнях. З однієї з них було піднято доісторичного волохатого носорога.
Він жив близько 100 тисяч років тому – на території сучасної Євразії та Північної Америки. Його сусідами були мамути, еласмотерії, печерні леви, ведмеді та тури. Розмірами поступався тільки мамонту: майже 4 м завдовжки, важив до 3 тонн. Їв виключно рослини. Найбільш схожий на нього сучасний білий носоріг.
Як насправді виглядала доісторична тварина, реставратори уявлення не мали. Тож макет тулуба зробили задовгим, шкіру натягнули – скільки вистачило та залишили носорога у тій самій позі, що знайшли. Тому він лежить на боці зі зламаною ніжкою.
Та при всьому – це був стрибок для світової науки. На рештках носорога виявили 2 згустки його крові. У голові були усі м’які тканини – очі, гортань, язик. Дослідники визначили вік тварини – 14,5 тисяч років. Навіть припустили, що до його загибелі причетні мисливці.
Утім, знайшовши, ми могли втратити його кілька разів. На нього полював Третій Рейх, мало не знищили невігласи та бідність. Тільки через 25 років мамонт і волохатий носоріг опинилися у Львові в експозиції Природничого музею.
Досі такі рештки знаходили виключно у льодовиках. Те, що вони збереглися до сьогодні, радше випадковість, а не закономірність. Тільки зараз знайшлися меценати, які допомогли його реставрувати. Робота була проведена колосальна – шкіру носорога почистили, просочили консервантами та вкрили озокеритом.
Ще декілька волохатих носорогів Льодовикового періоду родом з України нині перебувають у Природознавчому музеї Кракова. Один з них – абсолютно цілий. Їх знайшла польська наукова експедиція, яка 1929-го року проводила розкопки у Старуні (на той час територія Польщі – ред.).
Нині – це єдиний екземпляр у світі, абсолютно повністю збережений. Більше того, у його шлунку знайшли рослини, які зараз трапляються хіба у Скандинавії. Тоді окрім носорогів, з копальні також дістали всіляких дрібних тварин, комах та рослини.
Найдревніші мумії
Нині найдавніша мумія людини, яка була знайдена науковцями – Отці або Айсмен (крижана людина – ред.). Він старший за єгипетські піраміди та англійський Стоунхендж. Зберігся до сьогодні, бо 5 300 років тому загинув і замерз в Альпах. Наразі перебуває в музеї італійського містечка Больцано.
Оскільки 100 років тому на Прикарпатті були знайдені забальзамовані бітумом та солями мумії тварин льодовикового періоду, українські дослідники переконані, що на цих місцях знахідок можуть перебувати “пращури” Отці.
Професор Адаменко підозрює, що 40 тисяч років тому викопне болото у Старуні могло вполювати не тільки мамонта й носорогів, а й давніх мисливців – кроманьйонців. Таке припущення у дослідника виникає через знайдений слід від списа на вусі волохатого носорога. Поготів поруч археологи знайшли стоянку древніх людей.
Нові знахідки
Українські науковці припускають, що знайдені сто років тому доісторичні тварини – далеко не все, що може перебувати у Старуні. І це підтвердилося під час експедиції ТСН на Прикарпаття. За допомогою георадарів науковці отримали дані, що підтверджують їхню гіпотезу.
Так, під час досліджень вчені побачили певні пласти, в яких, можливо, потенційно є відклади древніх тварин та рослин. Результатами нашої експедиції професор Адаменко задоволений. Тепер, щоби знайти нові об’єкти, потрібно робити детальніші знімання та прицільні розкопки.
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
