“Масовані удари”, заборона евакуації та 500 мобілізованих священників: три нові фейки, які ширили в мережі

Російська пропаганда продовжує використовувати інформаційний простір як інструмент впливу на українців. Для цього створюють вигадані повідомлення, перекручують реальні події, підробляють відео та використовують штучний інтелект для створення фальшивих аудіодоріжок. Мета таких повідомлень — не лише поширити неправдиву інформацію, а й посилити страх, недовіру та відчуття нестабільності.

Протягом останнього часу в мережі поширювали повідомлення про нібито підготовку масованих ударів по українській енергетиці, вигадану заборону на евакуацію військовозобов’язаних чоловіків та сфабриковані дані про мобілізацію сотень священників Православної церкви України. “Галка” розбере три приклади дезінформації та постарається з’ясувати, що насправді стоїть за цими повідомленнями.

Фейк №1. “Почався терор Заходу” та наказ знищити енергетику

1 вересня телеграм-канал “Івано-Франківськ 24/7” опублікував повідомлення про повітряну тривогу на Прикарпатті. У дописі стверджувалося, що вперше майже за місяць на Івано-Франківщині оголосили тривогу через загрозу реактивних “Шахедів”.

Сам факт повітряної тривоги не є фейком — це реальна подія. Маніпуляція з’явилася у наступному повідомленні, де без посилання на будь-яке джерело канал заявив: “ЗС рф отримало наказ масованими ударами знищити енергетику України”, приписавши ці слова російському президенту володимиру путіну.

Таким чином, до реальної події — повітряної тривоги — додали непідтверджену інформацію про нібито отриманий російськими військами наказ завдати масованих ударів по енергетичній системі України. При цьому автори допису не навели ані заяви путіна, ані посилання на офіційні джерела, ані будь-яких інших доказів.

Подібна конструкція є типовим прикладом маніпуляції. Реальна тривога використовується як привід для поширення повідомлення, яке має викликати додаткову тривогу вже не через безпосередню загрозу, а через очікування масштабних відключень електроенергії.

Особливо важливо звертати увагу на джерело подібних заяв. Якщо повідомлення містить гучне твердження, але не містить першоджерела, офіційної заяви чи хоча б посилання на надійне медіа, його не варто сприймати як встановлений факт.

Фейк №2. Військовозобов’язаним нібито заборонили евакуацію

Інший фейк стосувався ситуації на вокзалі у Дніпрі. У соціальних мережах почали поширювати відео з великими чергами пасажирів. За твердженнями авторів дописів, люди нібито чекали на евакуаційні потяги, однак військовозобов’язаних чоловіків буцімто не евакуювали.

На відео додали жіночий голос, який нібито оголошує, що військовозобов’язані чоловіки не підлягають цивільній евакуації. Також стверджувалося, що на вокзалі ретельно перевіряють документи пасажирів, щоб виявляти та відсіювати військовозобов’язаних.

Цю інформацію спростував StopFake.

Фактчекери знайшли оригінальне відео в TikTok. Виявилося, що в оригіналі жіночий голос лише реагує на величезну чергу словом “ужас”. Жодної заяви про заборону евакуації військовозобов’язаних там немає. Оголошення на вокзалі стосувалося альтернативного маршруту до П’ятихаток автобусом.

Фейкову аудіодоріжку, ймовірно, створили за допомогою штучного інтелекту. На це, зокрема, вказує неприродний наголос у слові “військовозобов’язаний”. Такий недолік може бути одним із сигналів того, що голосове повідомлення було синтезоване або змонтоване.

Водночас реальна проблема, яку показувало відео, справді існувала. Потяги з Дніпра затримувалися через російські обстріли та повітряні тривоги. У випадку небезпеки “Укрзалізниця” зупиняє рух, а пасажирів організовано виводять до укриттів. Через це графік руху може суттєво зміщуватися.

Тобто автори фейку взяли реальні кадри — велику чергу на вокзалі — і надали їм вигадане пояснення.

Важливо й те, що законодавство України не забороняє військовозобов’язаним евакуюватися з небезпечних територій. Перебування чоловіка на військовому обліку саме по собі не позбавляє його права на евакуацію. Держава організовує евакуацію цивільного населення з небезпечних районів незалежно від статі чи військового статусу.

При цьому евакуацію з самого Дніпра не оголошували. Натомість у Дніпропетровській області розширили зону примусової евакуації на 16 населених пунктів Синельниківського району. Йдеться про населені пункти Миколаївської, Петропавлівської та Української громад, звідки мають виїхати родини з дітьми.

Фейк №3. “Human Rights Watch повідомила про мобілізацію 500 священників“

Ще один приклад — сфабриковане відео, яке російські пропагандистські телеграм-канали поширювали нібито від імені українського освітньо-культурного проєкту “Пломінь” (ред. наразі цей телеграм-канал не доступний)

У ролику стверджувалося, що міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch нібито повідомила про мобілізацію 500 священників Православної церкви України впродовж літа 2026 року.

Насправді такої інформації Human Rights Watch не повідомляла. Як встановив “Укрінформ”, станом на 14 серпня на офіційному сайті організації не було жодних повідомлень про мобілізацію 500 священнослужителів ПЦУ.

Натомість Human Rights Watch у цей період оприлюднила матеріал про російську атаку на Київ 5 серпня. Правозахисники заявили, що росія, ймовірно, використала касетні боєприпаси щонайменше в одній балістичній ракеті під час удару, та назвали атаку потенційним воєнним злочином.

Саме фейкове відео змонтували з різних кадрів і фотографій, доступних в інтернеті. Частина використаних зображень взагалі не має стосунку до ПЦУ.

Зокрема, на одному з фрагментів можна побачити монастир Босих Кармелітів у Бердичеві — святиню римо-католицької традиції. Вона не має стосунку до Православної церкви України.

Також відео не було опубліковане на ресурсах «Пломеню». Справжні матеріали проєкту стосуються української культури, історії та суспільних тем.

У цьому випадку пропаганда використала одразу кілька прийомів: вигадане посилання на авторитетну міжнародну організацію, підроблене відео, реальні фотографії, вирвані з контексту, та неправдиве твердження про масову мобілізацію священнослужителів.

Подібний фейк може створювати враження, що українська влада нібито примусово мобілізує представників духовенства. Водночас він спрямований на дискредитацію ПЦУ та її предстоятеля митрополита Епіфанія.

Перевірити, перш ніж поширити

Ці три приклади демонструють, наскільки різними можуть бути форми сучасної дезінформації. В одному випадку до реальної повітряної тривоги додають вигадану інформацію про наказ знищити українську енергетику. В іншому — справжні кадри з вокзалу доповнюють штучною аудіодоріжкою та вигаданою забороною на евакуацію. У третьому — створюють повністю сфабриковане відео, прикриваючи неправдиву інформацію іменем відомої міжнародної організації.

Спільним для цих повідомлень є прагнення зіграти на емоціях. Страх перед обстрілами, можливими відключеннями, небезпекою для цивільних чи примусовою мобілізацією змушує людину швидше реагувати на інформацію, не перевіряючи її походження.

Тому під час війни важливо не лише читати заголовок, а й перевіряти першоджерело. Якщо гучну заяву приписують посадовцю чи міжнародній організації — варто знайти її на офіційному ресурсі. Якщо поширюють відео — перевірити, чи існує його оригінал і чи відповідає звук зображенню. А якщо повідомлення викликає сильний страх або обурення, саме це може бути приводом зробити паузу й перевірити інформацію ще раз.

Дезінформація працює тоді, коли їй вірять і поширюють далі. Перевірка фактів, уважність до джерел та відмова від поширення непідтверджених повідомлень — прості способи не стати частиною чужої інформаційної операції.