Медична реформа – одна з найбільш очікуваних серед українців, стартувала для кожного з нас 2 квітня 2018 року з підписання декларації між лікарем та пацієнтами.
Читайте також: У Франківську визначили переможців премії міського голови серед педагогів (СПИСОК)
Її суть полягає у запровадженні чітких правил функціонування системи та чесних стосунків лікар-пацієнт, лікар-лікарняний заклад, лікарняний заклад – держава. У 2018 році стартувала реформа первинної ланки медицини. Мова йде про сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Саме з ними українці почали підписувати декларації у квітні минулого року.
Медична реформа в Івано-Франківську
Начальниця управління охорони здоров’я міської ради Марія Бойко розповідає, що станом на 19 квітня декларації уклали близько 171 тисячі мешканців Івано-Франківська – це 80% населення міста. У Департаменті щодня в режимі онлайн відстежують кількість декларацій. Наразі відомо, що ще понад п’ять тисяч з них або неактивні, або розірвані.
«З липня, ті, хто не уклав декларацію з лікарем, будуть змушені платити за послуги у медичних закладах. З першого квітня запрацював «Електронний рецепт», який може виписати виключно лікар первинної ланки. Коли людина має хронічні, серцево-судинні чи захворювання дихальної системи, потрібно обов’язково укладати декларацію, щоб мати змогу виписувати рецепт у програмі «Доступні ліки». Тому ми закликаємо франківців обрати свого лікаря», – говорить Бойко.
В Управлінні активно співпрацюють з людьми, які не мають змоги прийти до лікувального закладу самостійно, наприклад – літні пацієнти. До них медпрацівник приходить додому і укладає з людиною декларацію, пише “Галка”.
Бойко додає, що порівняно з 2018 роком темпи підписання декларацій знизились, бо тоді для всіх це було щось нове і незвичне.
«Люди переживали, як вибрати лікаря, тому активніше підписували декларації. У цьому році ми маємо дещо зниження темпів, є громадяни, які принципово не хочуть укладати декларацію, є такі, що ще не визначилися», – додає очільниця Управління.
У зв’язку з реформою змінилась і система оплати праці лікарів. Терапевт може обслуговувати не більше двох тисяч пацієнтів, сімейний лікар – 1,8 тис. пацієнтів, педіатр – 900 пацієнтів. За одного пацієнта від Національної Служби Здоров’я України медик отримував 370 гривень на рік, а з 2019 року – 450 гривень. Тариф за прийом пенсіонерів і дітей вищий.
Тобто, заробітна плата визначається кількістю підписаних декларацій, вона не є стандартною. Начальниця управління охорони здоров’я міської ради пояснює, що якщо лікар отримує 10 тисяч гривень, то це ще не означає, що він буде отримувати їх до кінця року.
«У нас є спеціальна розроблена формула, за якою розраховують зарплату лікаря на первинці. Це залежить від кількості підписаних декларацій, чи набрав їх лікар більше ніж потрібно, чи інших понижувальних факторів, які враховуються у формулі. Раніше у суму входили і ті декларації, які не уклали наші мешканці, тобто з «червоного списку», а зараз лікарю зараховуються тільки декларації із «зеленого списку»», – розповідає Бойко.
За словами Бойко, в Івано-Франківську вистачає лікарів і на первинній, і на вторинній ланці. Вона говорить, що це швидше проблема Сходу і Центру України. Зазначимо, що друга і третя ланка до першого січня 2020 року фінансуються з субвенції, тобто поки що лікарі даних ланок отримують нижчі зарплати, а далі так само буде фінансування з Національної Служби Здоров’я України.
«Я вважаю, що це неправильно і несправедливо, що одні медики мають досить високу зарплату, а інші мають субвенцію, але ми дуже надіємось, що 2020 рік це все виправить», – підсумовує начальниця Управління.
Протистояння між медиками
Через те, що до лікарів первинної ланки медична реформа прийшла швидше, а до вторинної ланки вона добереться тільки у 2020 році, між працівниками медичної сфери відчувається певне напруження.
Голова Івано-Франківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України Наталія Бирчак говорить, що все нове сприймається трохи з пересторогою як медичними працівниками, так і населенням. Але, за її словами, реформи необхідні, бо в такому вигляді медицина, яка існує у нас сьогодні, не задовольняє ні пацієнтів, ні медичних працівників.
«На первинній ланці вже пішли гроші за пацієнтом, внаслідок чого підвищились заробітні плати – це плюс для медиків, але первинна та вторинна медицина не можуть існувати окремо. Коли людина починає лікуватись, то терапевт може направити її і на вторинну, і на третинну ланку до лікарів. Але механізм оплати медичних працівників на тих рівнях ще досі неопрацьований, не визначено ціну послуги та інше. І поки цього не станеться, будуть виникати непорозуміння», – наголошує голова профспілки.
Бирчак наводить як приклад звичайну поліклініку, яка є у кожному місті.У ній поряд працює вузький спеціаліст – кардіолог, який відноситься до другої ланки, і працює сімейний лікар, якого відносять до первинної ланки. До цього часу, поки не було реформ, терапевт приймав хворих, потрібна йому консультація кардіолога – направляє до кардіолога чи до іншого спеціаліста. І зарплату вони отримували приблизно однакову, відмінність була у категорії або від стажу роботи. А тепер вузькі спеціалісти, які відносяться до вторинної ланки і працюють поряд із сімейними лікарями отримують зарплату в 4-6 тисяч гривень. Натомість сімейні лікарі мають більше десяти. По Івано-Франківській області бувають випадки, коли санітарка отримує більше за лікаря, бо вона має нічні чергування чи працює з дезінфекційними засобами, і за це їй ідуть надбавки, тому вона отримує більше 4000 гривень, а лікар «мінімалку» – 3700.
«І вже між самими медичними працівниками виникає таке собі протистояння, але допоки не будуть до кінця опрацьовані всі механізми Міністерством охорони здоров’я, то інакше воно не буде. Але ми розуміємо, що не все за один день робиться, тому мусимо цей важкий період пережити. І хочу вам сказати, що медики дуже терпеливі і виважені», – додає Бирчак.
При зустрічах голова профспілки весь час підтримує та дякує медикам за їхнє терпіння і працю. У профспілці звертаються до влади різних рівнів та наполягають на швидшому врегулюванні питання оплати праці, але до них не завжди прислухаються.
«Тому поки що медики у такому собі підвішеному стані, та маємо надію, що з часом це все врегулюється», – підсумовує голова профспілки.
Через нерівномірне реформування лікарі виїжджають закордон
Невропатолог вищої категорії Марина Гуравська, має 23 роки лікарського стажу по неврології і від початку заснування працює у СПМП №4 (ред. Івано-Франківська поліклініка №4). ЇЇ ставлення до медичної реформи загалом позитивне. Вона вважає, що це потрібно було робити вже давно, але не дуже задоволена тим, як проводиться реформування.
«Так думають більшість лікарів. Розуміємо, що з чогось потрібно було починати, але проводити реформу, коли первинка і вторинка йдуть неодночасно – трішки, мені здається, необґрунтовано. Тому що є велика різниця у навантаженні. Стаціонар – більше обстежень хворих, з більшою-меншою постановкою діагнозу, а первинка – перший бій, який найголовніший», – говорить Гуравська.
Змінилося те, що лікарі відчули, що за медицину хтось дбає, думає, і з’явилася надія, що буде щось краще. І воно так і сталось: первинна ланка вже відчула це на собі, за словами лікарки, але також збільшилося навантаження і відповідальність.
«Ми бачимо великий плюс – реформа первинної ланки. Є 15 хвилин і є хворий, люди ставляться з розумінням. Звичайно, з людьми старшого віку були конфлікти, але у переважній більшості – ця реформа дуже позитивна», – додає вона.
Головним плюсом реформи Гуравська називає зменшення черг у лікарів, коли йде реєстрація через eHealth чи Medics. Дані системи забезпечують управління медичною інформацією в електронному вигляді, допомагають пацієнтам отримувати, а лікарям – надавати якісні медичні послуги. Людина знає, що записана на певну годину, і що лікар її вислухає, призначить лікування чи направлення на обстеження. Друге, на що вплинула реформа, це те що у поліклініці облаштували окремий кабінет для щеплення. Також лікарня отримала нове обладнання для рентгенкабінету.
«Недоліком є те, що вони неодночасно почали реформування первинної і вторинної ланки медицини. Лікарі, які мають однакове навантаження і приблизно рівний стаж роботи, поставлені у різні умови. До прикладу, сімейний лікар з таким же навантаженням і стажем як у мене, отримує у 4-5 разів більше. Чи буває, обслуговуючий персонал має такі ж самі гроші, але ж їх не можна ставити з лікарями в один рядок, котрі важко навчаються багато років. Всі 10 років у школі потрібно було мати «відмінно», і вже тоді кожен обирав свій фах, а далі – шість років інституту », – додає Гуравська.
Лікарка розповідає, що з власного досвіду знає, через те що реформа проходить нерівномірно – різні умови праці і заробітна плата, багато лікарів починали вивчати мови і виїжджати закордон, бо там більше платять.
«І молодь, коли вчиться, то вона вже цілеспрямовано хоче їхати до Європи, але я не хочу щоб так відбувалося, бо я люблю Україну і хочу тут працювати. Якби швидше б почалася реформа, то цього всього не було б», – підсумовує невропатолог.
Гуравська вважає, що в Україні дуже хороші спеціалісти і гарна медицина, але потрібно «підтягнути» організацію, щоб частіше звертали увагу на думку лікарів під час реформування.
Ми знаємо всіх своїх пацієнтів, а вони – нас
Сімейний лікар Ірина Білобровка теж працює у СПМП №4. До цього медичного закладу вона прийшла одразу після інтернатури, і працює вже 9 років. На своєму рахунку сімейний лікар має понад 2000 декларацій.
Лікарка зазначає, що для неї, як для молодого спеціаліста, медична реформа сприймається з позитивом. Бо вона є зручна як для лікаря, так і для пацієнта; можна у телефонному режимі надавати консультації хворим, бо мають всі дані про пацієнта, а він має номер телефону лікаря.
«Вони звертаються у будь-який момент з будь-яким питанням, і можемо вчасно на своєму рівні вирішити, куди звернутися пацієнту, куди йому піти чи запросити до нас на прийом або попередньо його відвідати. У цьому я бачу тільки позитивний ефект», – говорить Білобровка.
Вона зазначає, що головним недоліком реформи для неї стала тривалість прийому пацієнта. У Міністерстві на одну людину виділили 15 хвилин, а за п’ять годин лікар може прийняти 20 осіб. За словами Білобровки, це дуже мало для роботи з пацієнтом, за цей час лікарі не встигають добре розпитати пацієнта, оглянути, інколи доводиться надати невідкладну медичну допомогу, якщо у людини не ускладнений гіпертонічний криз.
«Людина знаходиться у нас і ми збиваємося з графіку. Є ті, хто працюють або відпросилися з роботи, їх треба вчасно прийняти. Люди нервують, ми не встигаємо, інколи може виникнути помилка, бо ми стараємося слідкувати за тим графіком, за тими 15 хвилинами. Тобто, для мене це найбільший недолік», – підсумовує Білобровка.
Гарною стороною реформи лікарка визнає те, що змогла познайомитись зі всіма 2000 своїх пацієнтів. До реформи люди ходили до поліклініки відповідно до місця свого проживання, але хтось міг виїхати або не проживав, тому багатьох лікар міг і не знати. Також реформа вчить людей, що потрібно спочатку звертатися до свого сімейного лікаря, а не одразу бігти до вузького спеціаліста.
«Тепер ми знайомі зі всіма нашими пацієнтами – вони знають нас, ми знаємо їх. Це набагато зручніше. Можливо, нашим людям зараз ще трохи незручно, бо раніше вони коли хотіли, тоді і потрапляли на прийом, а тепер їх трохи стримує те, що вони не записались. Я завжди пояснюю своїм пацієнтам, що якщо у них є нагальна проблема, якесь гостре захворювання чи проблема зі здоров’ям, то ми радо приймаємо їх поза чергою. Не всі, напевно, про це знають. Лікар і надалі ходить до пацієнта додому, але попередньо домовляємося по телефону про годину зустрічі», – розповідає вона.
Білобровка розповідає, що після реформи заробітна плата зросла у разів п’ять – вона нею задоволена, та прагне працювати на користь своїх пацієнтів. Лікарка каже, що, можливо, ця фінансова сторона трохи дисбалансує лікарів первинної і вторинної ланки, бо вузький спеціаліст може мати у три рази меншу зарплату, ніж сімейний лікар, у якого такий самий стаж і категорія. Та вірить, що коли реформа прийде до вторинної ланки, тоді все буде гаразд.
Вона радить лікарям ставитись до людей з більшою увагою та доступно все пояснювати, щоб ті хотіли прийти та поспілкуватися.
«Багато хто приходить більше з якимись душевними проблемами, тобто може бути виписана одна пігулка, але 10 хвилин приділеної уваги – для них це великий позитив. За рахунок цього, напевно, йде така велика кількість населення до нас», – говорить Білобровка.
Найкращих завжди розбирають першими
Франківець Богдан Досюк розповідає, що декларацію уклав у кінці лютого у поліклініці №2, що на вулиці Довгій. Обрав саме цей заклад і лікаря у ньому, бо навчався в школі №13, яка знаходиться поруч, а ще тут працює його мама, тому після школи багато часу проводив у поліклініці, як наслідок – знає майже всіх лікарів.
«Обрав цю лікарку, бо вона мені знайома. Але після того, як уклав декларацію, ще ні разу не звертався, бо хворів доволі рідко, а коли якась простуда, то в таких дрібних випадках не звертаюсь до лікаря», – говорить Досюк.
Франківець пояснює, що не дуже «вариться у цій медичній кухні», але вважає, що все що не робиться, то робиться з кращою метою. Він зазначає, що якщо порівняти ту медицину, яка була 5 років тому чи 10 – помітно, що у Міністерстві стараються зробити її більш доступною для людей. Хоча медицина в Україні не є аж такою доступною, за словами чоловіка, бо майже всюди доводиться платити.
«Не знаю, чи можна це назвати недоліком, але наші люди звикли нести лікарям якісь цукерки чи гроші, хтось це називає «подякою», а хтось хабарем. Така у нас традиція. Думаю, цього не було б, якби у лікарів була більша заробітна плата, тоді він сам зможе собі купити ту ж саму коробку цукерок чи каву», – пояснює Досюк.
Радить іванофранківцям не затягувати з обранням свого лікаря і підписанням декларації, бо «найкращих завжди розбирають», а у лікаря так само є ліміт на кількість людей, яких він може обслуговувати.
«Я не хочу сказати, що є погані лікарі, але є ті, хто професіонали у своїй справі, а є простіші. Завжди найкраще розлітається на початках. Є сарафанне радіо, коли люди кажуть, що «о цей лікар дуже хороший», і це пішло від людини до людини, а лікар заробляє собі авторитет. Відповідно до нього стають у чергу, щоб укласти декларацію. Я би порадив не затягувати і укласти (ред. декларацію), щоб мати собі хорошого сімейного лікаря і взагалі, радив би нікому не хворіти», – підсумовує франківець.
Міністерство охорони здоров’я поставило амбітну ціль — за три роки реформувати українську медицину. “Первинка” вже відчула ті зміни, які до вторинної і третинної ланки прийдуть тільки у 2020 році. Тому, лікарі набираються терпіння і вірять у краще, а пацієнти вивчають нові правила і закони.
Розмовляла: Тетяна Зелінська
ФОТО ТИЖНЯ
