Український художник та дизайнер Роман Бончук 1 червня презентував у Франківську виставку живопису “Герундій”.
Франківець Роман Бончук – художник та дизайнер, автор проекту першого в Україні Музею «Небесної Сотні» в Івано-Франківську. Є автором найбільшої в Україні картини — «Хроніка України».
Першого червня у виставковому залі Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки художників України митець показав франківцям виставку живописних робіт “Герундій”, пише “Галка”.
Виставка – це політики з цікавих ракурсів, у нових сміливих образах. Вона десь іронічна, подекуди смішна.
“Я тут намагався показати нашу історію в контексті світової історії, сміливо і впевнено вписував героїв в світові економічні тренди, пробеми та війни. Перезавантаження системи цінностей, я не відокремлюю нас від світу, я показую, що ми є його частиною і навіть в дечому прикладом для інших країн. Тут зображені майже всі сучасні політики, багато древніх політиків, які вже не актуальні, але вони все ж є в політиці, бо так є, що політики, які були, вони далі залишаються в політиці і впливають на якісь процеси. Автоіронія яка тут є, вона показує, що сама сфера політики себе вичерпала, і всі ці закони державотворення, кордонів, війн, військових конфліктів… можливо навіть через два-три роки воно все завершиться”, – розповідає Бончук.
На відкриття виставки прийшли більше пів сотні охочих насолодитись картинами. Зокрема вподобав таку творчість український прозаїк, поет, есеїст, кінодраматург, сценарист Володимир Єшкілєв. Він вважає, що ці картини дуже співзвучні тому “кітчу” в якому ми живемо. А художник одягає політикам маски, а з когось він навпаки їх знімає.
«Є таке мистецтво, називається воно поп-арт, в чому воно полягає? Воно полягає в тому, що художник бере якісь речі, які є в масовому вжитку. В даному випадку це політики, які є в масовому, медійному вжитку. Вони постійно на телеекранах, в Інтернеті, ми їх постійно бачимо і він (автор) бере те, що блимкає перед нашими очима. Бере і робить з цього мистецтво. Коли масове, те чого ми вже «нажерлася», набуває іншого формату, іншого смаку, і нам пропонують « а давайте подивимось на нашого Президента з мавпочкою, на пані Меркель у сумочці. Це незвичайний ракурс, і я думаю, це надзвичайно співзвучно нашому часу, нашій епосі, бо ми живемо у кітчі, в треші. Ми живемо в яскравому, колоритному смітнику, який оформлений під фестиваль, карнавал. Ясно що, цей карнавал має мати маски. То ж ми маємо справу із масками. Десь художник одягає політикам маски, а можливо він навпаки з когось їх знімає. Вони стають тим, ким вони є насправді”,- каже Володимир Єшкілєв.
Художник також зазанчає, що зобразив не лише українських політиків, є й світові постаті, яких автор переносить в контекст минулого-майбутнього, адже теперішнього на його думку не існує.
“От до прикладу я малюю Марка Цукерберга, який зображений як герой грецької міфології. Він створив соцмережу, в якій кожен може пірнути або потонути, або знайти невідомий острів. Я сприймаю цих людей як місіонерів, які роблять велику місію. Поряд я зобразив Ілона Маска, наразі ця постать нам не дуже відома, я показую це з моментом сарказму, його палець перетворився у ракету, яка вилітає. Тобто заселення іншої планети і просто говоріння про це – різні речі. А з іншого боку в такій же позі на древніх фресках був зображений Аристотель, який показував таким жестом, що Бог є один. То ж стільки поглядів, стільки й думок”, – каже Бончук.
Сам автор додає, що зображає тих політиків , які цікаві йому. До слова Роман Бончук написав й портрети мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа, проте на цій виставці вони не були представлені.
“Є три портети нашого мера, проте вони не показані на виставці. Марцінків, як на мене, дуже цікавий і він дуже яскрава особистість. Він зображений в іронічних образах, одна робота, де він як відвідувач Лувру споглядає одну із робіт. Руслан Марцінків для мене постать знакова, він творить всесвіт: від бруківки до всього того, що в місті реалізується. Тому я намагався створити різні образи мера, щоб показати його універсальність”,- каже Роман Бончук.
В подальшому митець планує малювати великі полотна, бо вваажає, що тоді його творчість матиме більший ефект, “ніж виривання оцих всіх персоналій в контексті якихось знайомих речей”.
“Моя мета – це великі полотна. Я думаю, що скоро ці всі образи будуть на великих полотнах, навіть мої знайомі митці казали, що було б добре робити ці дослідження на великих полотнах, тоді воно матиме більший ефект, ніж виривання оцих всіх персоналій в контексті якихось знайомих речей. Зараз буде великий формат, я хочу писати Кабмін, писати про роботу парламенту в контексті світової політики, думаю, що я буду продовжувати такі роботи, бо це приносить мені внутрішнє задоволення, я від цього кайфую. Також бачу бачу по реакції в мережі, що це матиме місце”, – каже художник.
ФОТО ТИЖНЯ
