Віктор Кемкін – досвідчений пластичний хірург та онкомамолог. Через війну він переїхав працювати з Києва до Івано-Франківська.
Читайте також: Пластика повік – краса на десятиліття: рекомендації від досвідченого пластичного хірурга Віктора Кемкіна (ФОТО)
В інтерв’ю “Галці” Віктор Кемкін розповів, чи є серед франківців попит на послуги пластичного хірурга та наскільки вони доступні для людей. Ми дізналися, які перспективи лікування раку молочної залози в Україні та поцікавилися, за що Віктор любить свою роботу.
Про переїзд у Франківськ та роботу на Прикарпатті
– Вікторе, розкажіть про себе, про ваш досвід роботи і як опинилися тут, у Франківську?
– Взагалі я працюю у Києві, в Національному інституті раку (відділення мамології). Займаюся онкологією молочної залози. А також у приватній клініці MedOffice пластичним хірургом. Під час війни я з колегами приїхав до Івано-Франківська і почав займатися пластичною хірургією та онкомамологією тут. Зараз ми працюємо на базі медичного центру MEDHOUSE
Сам я із Запоріжжя. Півтора роки навчався у Німеччині (Дюссельдорф) в університеті Дуйсбург-Ессен. Там я проходив практику із загальної хірургії та пластичної хірургії. Працював у рідному місті, потім у Дніпрі. Займався як загальною, так і пластичною хірургією. А в Києві вже почав більше робити акцент саме на пластичну хірургію. Крім того, постійно відвідую конференції з онкомамології та пластичної хірургії.
До слова, раніше я постійно, раз у місяць, приїжджав у Франківськ, в мене тут збиралися пацієнти, і я їх оперував. Здебільшого це була пластична хірургія.
– Загалом люди з якими проблемами та в якому віці до вас звертаються?
– Якщо ми кажемо про пластичну хірургію, то це люди різного віку, а якщо про онкомамологію – то це жінки від 30 років.
– А більше перших чи других?
– Наразі більше пацієнтів тих, хто звертається до мене як до пластичного хірурга. Наприклад, минулого місяця в нас було більше пацієнтів з мамопластики (збільшення грудей), а в позаминулому найбільшою за попитом була абдомінопластика – це формування нового живота, коли ми забираємо жир.
І ще в нас є таке ноу-хау, коли ми робимо чоловікам прес і абдомінопластику. От є чоловіки, котрі ходять в зал, скинули зайву вагу, але в них залишився такий “фартух” на животі – шкіра звисає, і ми забираємо цю шкіру й робимо прес.
– Ви вже згадали про груди і живіт. Що ще робите?
– Щодо обличчя, то я роблю блефаропластику (пластику повік), підтяжку обличчя, отопластику (розмір і форма вух), ринопластику (ніс), підборіддя, губи, видаляю грудки Біша, роблю цервікопластику (підтяжка шиї).
Щодо рук, то це брахіопластика: наприклад, на руках може бути зайва шкіра, я забираю її. Якщо грудна клітка – це мамопластика (збільшення чи зменшення грудей), якірна або ареолярно-циркулярна підтяжка грудей, встановлення чи заміна імплантів. Якщо живіт, то це абдомінопластика, ліпосакція. Щодо ніг – це формування гарних стегон.
Ще ми робимо ліпосакцію однієї зони і можемо звідти жир перемістити в іншу частину. Наприклад, взяли жир з живота і переміщаємо його в груди чи сідниці. Це такий конкурент імплантам.
Ще ми займаємося інтимною пластикою – робимо гарні статеві губи.
– А розкажіть, що відбувається до операції. От приходить людина на консультацію, і що далі?
– Коли до мене приходить пацієнт, спочатку ми робимо діагностику, я дивлюсь чи є показання до операції, чи ні. Потім пацієнт чи пацієнтка здає аналізи. Ми з терапевтом та анастезіологом дивимося, чи немає протипоказань до хірургічного втручання. І лише після цього можемо планувати операцію на якусь дату.
– А які найскладніші операції з тих, що ви робите?
– По-перше, це циркулярна абдомінопластика. Це коли ми забираємо зайвий жир та шкіру не лише із живота, а й із поясниці. Інші зі складних – це якірна підтяжка грудей і ринопластика.
Наскільки доступна пластична хірургія?
– Раніше здавалося, що пластичні операції – це щось таке далеке, потрібно їхати в Київ чи за кордон. Наскільки зараз доступні такі послуги для франківців?
– Тепер можна сказати так: “Навіщо їхати в Київ, якщо Київ приїхав до Івано-Франківська?” (сміється, – ред.).
Якщо робити порівняння з київськими цінами, то тут вони набагато нижчі – загалом у Франківську середньоринкова вартість. Той, хто йде на пластичну операцію, розуміє, в яких діапазонах це буде коштувати.
Можу сказати, що у Франківську набагато дешевше, ніж за кордоном. Але якщо ми говоримо про інші країни, то ще треба розуміти, про яку державу йдеться. Якщо про Стамбул, то там нема творчого підходу до цієї справи і там все працює як “конвеєр”. Якщо ми говоримо про Європу, то європейці більш стримані у цій справі і працюють за протоколом, не відступають від визначених показників. Якщо говорити про країни СНД, то в них живуть багато дівчат, які хочуть вийти заміж за європейців або американців, тому часто роблять пластичні операції, і зокрема у великих містах є великий попит на такі операції. А загалом, то попит є завжди, люди постійно звертаються.
– А скільки зараз коштує, наприклад, збільшити груди?
– Ну якщо йдеться про мамопластику, то середня ціна десь 4 тисячі доларів. Якщо ми кажемо про абдомінопластику (формування живота) – десь 3,5 тисячі доларів.
Чи варто перейматися зовнішністю в час війни?
– А взагалі, на вашу думку, доречно зараз людям так перейматися зовнішністю, коли в країні йде війна?
– Розумієте, є два напрямки пластичної хірургії – реконструктивна та естетична. У нас є багато пацієнтів з якимись вадами, наприклад, заячою губою чи вовчою пащею. Ці ж проблеми теж вирішує пластична хірургія. Або, припустімо, військовому потрапив уламок в обличчя, це ж також виправлятиме пластичний хірург. Тому в будь-який час це актуально.
А щодо естетичного напрямку, то ось такий приклад. Пацієнтка з дитинства мала психологічний блок – їй казали, що вона плоскогруда, що там нічого немає в неї. І вона з цим блоком скільки років жила, назбирала грошей, і їй загалом все одно є війна чи ні, вона просто дуже хоче вирішити своє психологічне питання.
Тут ж не просто про красу йдеться, ми вирішуємо питання набагато глибше: не просто змінюємо “обкладинку”, ми змінюємо людям життя, бо змінюється їхня психологія. Люди починають себе любити і по-новому сприймають світ.
– Чи маєте можливість якось допомагати військовим?
– По-перше, з кожної операції ми певний відсоток коштів перераховуємо на ЗСУ.
По-друге, військові безкоштовно роблять операції у нас в клініці. Наприклад, я як хірург не беру з них ніяких грошей, вони лише платять за розхідники – марлю, спирт, якісь ліки. А все інше – безкоштовно.
– Ви розповідали, що чоловіки звертаються, аби зробити їм прес. Це цікаво! Розкажіть, багато є таких?
– Ну на найближчий час у нас плануються три операції такі, а за минулі два тижні теж дві людини були.
Це ж теж насправді проблема. От у нас був пацієнт, котрий приймав стероїди неконтрольовано, без призначень лікаря. І у нього з’явилася дуже велика кількість розтяжок. По-друге, у нього відклався жир несиметрично. І це його постійно турбувало. Він ходив до залу, тренувався, бігав, але ніяк це питання не могло вирішитися. Аж тут Віктор Кемкін переїхав до Франківська та вирішив цю проблему. Ми ж називаємося “Art in surgery” (“Мистецтво в хірургії”)! Тепер чоловікові все подобається.
– А взагалі якось мотивуєте людей, аби вони тримали себе в формі?
– Розумієте, після операції пацієнти починають любити себе, і вони самі вже повністю змінюють своє життя. Вони кажуть, що в них вже немає того постійного бажання їсти, бо їм подобається їхній вигляд.
До слова, по Івано-Франківську висить багато наших бордів і там пише “Їж скільки хочеш, я вирішу питання зайвого жиру”.
– О, щодо цього знаю, що деякі люди вважають такі написи на бордах некоректними, їм таке не подобається. Як ставитеся до таких зауваг?
– Та нормально ставлюся. Не бачу в цьому проблеми. Це маркетинг, що хоче лікар, те і пише.
– Йдемо далі. Були якісь складні клінічні випадки за останній час?
– Ось у мене була пацієнтка, у котрої була дуже велика асиметрія грудей. З одного боку був нуль, а з іншого – третій розмір. І мені треба було відкоригувати імпланти, зробити якірну підтяжку, і десь п’ять годин тривала ця операція. А взагалі найдовша операція, яку я виконував, тривала вісім годин. Це більше про такі операції, як циркулярна абдомінопластика або симультанна операція (це коли вона виконується у різних частинах тіла).
Наприклад, зробив я пацієнтці операцію на грудях через онкологію. У неї був ген мутований, і вона мала схильність до раку. Ми вирішили, що ми забираємо груди (синдром Анджеліни Джолі), ставимо замість молочної залози імпланти і крім того, я їй лапароскопічно видалив яєчники, бо в неї була гормоночутлива пухлина.
– Берете участь у якихось клінічних дослідженнях?
– Зараз ні. Але мої колеги в Інституті раку проводять дослідження. Я наразі ні, бо зараз війна, і треба займатися трохи іншим – допомагати ЗСУ, наприклад, і т.д.
Рак молочної залози – коли потрібне хірургічне втручання
– Давайте тоді ще поговоримо на тему, якої вже торкнулися – про рак молочної залози. Як пролікувати, наскільки це ефективно і чи обов’язкове у таких випадках хірургічне втручання?
– Найперше – є різні види раку молочної залози. Якщо ми кажемо про онкологію, то хірургічне втручання є лише одним з етапів лікування. Перед операцією проводиться неоад’ювантна хіміотерапія, потім уже хірургічне втручання, потім дивляться на пухлину, як вона відреагувала; після того ад’ювантна хіміотерапія, або ще тепер нові напрямки – таргетна чи імунотерапія. Тобто хірургія – це лише одна з ланок лікувального процесу.
Якщо ми кажемо про рак молочної залози, пухлина може відреагувати, наприклад, зменшитися в 5-6 разів, але все одно потрібно її видаляти, а також частину тканини. Тобто хірургічне втручання є обов’язковим.
– Ви досвідчений онкомамолог, скажіть, наскільки важливо щорічно проходити огляди у лікаря?
– Дуже важливо! Треба постійно проходити огляди. До 35 років потрібно раз у рік робити мамографію, а після 35 років – УЗД.
– Що думаєте про перспективи лікування раку молочної залози в Україні?
– Якщо порівнювати з європейським рівнем, то ми теж показуємо нормальні результати, бо завжди приймаємо участь у міжнародних дослідженнях. Маємо такі ж препарати, як у США, Японії чи Німеччині, і в нас пацієнти їх можуть отримувати безкоштовно.
– За що любите свою роботу?
– По-перше, за те, що отримую від неї задоволення. По-друге, від допомоги іншим. Чим більше ми зможемо допомогти людям, тим краще. А, по-третє: от бачите перед собою пацієнтку, вона біжить до вас, обіймає і каже: “Ви мені змінили життя”. І все, що ще потрібно…
Віктор Кемкін і його команда не змінює зовнішності, а змінює долі. Ми даємо квиток у нове життя, даємо людям те, чого їм не вистачало. Ви прийшли з психологічними блоками, а підете від нас щасливою людиною. Ви змінитеся, і зміниться все навколо!
Віктор Кемкін у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram
Розмовляв: Костинюк Олександр
ФОТО ТИЖНЯ
