В Івано-Франківську взялися переймати досвід європейських країн по поводженню з дощовою водою. Зокрема, у місті почали впроваджувати концепцію «Міста-губки».
Читайте також: У мерії Франківська надумали, як обмежити заїзд вагового транспорту на пасічнянський міст (СХЕМА)
Чому дощі стають такою великою проблемою для міст України?
Дуже часто рясні дощі стають критичною ситуацією для міст країни – вулиці затоплює. Що роблять міста України? За словами директора Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківська Михайла Смушака, у містах традиційно намагаються побудувати якнайбільше труб і колекторів, щоб швидко вивести всю воду.
«А у Європі зрозуміли, що які б великі не були колектори, яка б не була велика їх кількість – всі вони не можуть спожити дощову воду, коли йдуть інтенсивні опади. І ми у місті Івано-Франківську, на жаль, теж зазвичай думаємо, як побудувати ще більше колекторів», – говорить Смушак.
Другою проблема – куди ж скерувати дощову воду. Директор комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» Роман Кімачук пояснює – підтоплення у місті відбувається через низку причин. В першу чергу він вважає, що потрібно розвивати роздільну каналізаційну мережу, а саме – розвивати дощову каналізацію, пише “Галка”.
«Каналізаційна мережа запроектована і частково збудована більш, ніж сто років тому, тоді місто було у три рази менше і населення відповідно теж. Місто – живий організм, воно весь час розвивається і з’являється тверде покриття: асфальт, бруківка, цемент і інше», – розповідає Кімачук.
Тому безпосередньо у землю потрапляє все менше поверхневих вод. Натомість під час опадів вони через дощові решітки і колодязі потрапляють у каналізаційну мережу «Івано-Франківськводоекотехпрому». Відповідно, коли завелика кількість води потрапляє у мережі, вони не можуть з ними впоратися.
«Не того, що вони погані, а тому, що той об’єм, який випадає на території міста Івано-Франківська, не може одномоментно потрапити до наших мереж, тому відбувається вилив з каналізаційних мереж», – додає директор КП.
Франківські комунальники вважають, що лише труб недостатньо, і взяли на озброєння концепцію «Місто-губка». Її ідея – створювати більше зелених зон, щоб вода могла через, до прикладу, екобруківку потрапляти до землі.
«Бо коли вся поверхня дворів, вулиць, тротуарів і парків викладена бруківкою чи залита асфальтом, то вода не просочується у грунт, а десь накопичується, стікає або стоїть на одному місці, і утворюються великі калюжі. Наша задача – зменшити кількість стоків, які потрапляють до нашої загальносплавної каналізації», – говорить Кімачук.
Тому у місті вже почали впроваджувати деякі ідеї перетворення Івано-Франківська у «місто-губку».
Михайло Смушак говорить, що є дуже багато речей з даної концепції, які вже почали використовувати в облаштуванні міста.
«І ми їх не придумаємо самі, бо на жаль, Україна технічно і технологічно відстала від європейських країн. Ми так само сильно відстали у підходах до трактування, планування і виконання робіт. Є цілі, до яких ми прагнемо йти, а в Європі вже давно від них відмовляються, там вже провели наукові дослідження та побачили на практиці, що необхідно робити по-іншому. Одним з таких елементів є поводження із дощовими водами», – пояснює головний комунальник міста.
Як це роблять у Європі? «Місто-губка» у Берліні
Влітку 2017 німецька столиця потерпала від аномальних дощів. 29 червня увійшло в історію Берліна – за 24 години місто прийняло чотиримісячну норму опадів. Щоб скоротити ризик повеней і знизити навантаження на дощову каналізацію, мерія Берліна і міська компанія водопостачання впроваджують в місті програму економного поводження з дощовою водою, яку скорочено називають “Місто-губка”. Дана ідея є частиною великого проекту з адаптації інфраструктури Берліна до наслідків глобальної зміни клімату.
Концепція “губки”, яка народилася в Китаї, передбачає наступний підхід: кущі, дерева і газони на дахах, фасадах і в громадських місцях “вбирають” дощову воду. У місті активно використовують озеленення не тільки дахів, але і стін будинків.
По всьому Берліну вже налічується понад 18 тисяч озеленених дахів, у тому числі – дах будівлі міської компанії з водопостачання. Коли виходиш на нього, опиняєшся немов на галявині посеред лісу: під ногами мох і травичка, крізь яку тут і там пробиваються на світ гриби. Інший приклад – новобудови в районі Адлерсхофі, де не тільки дахи, але і фасади покриті рослинами – дощова вода накопичується на даху і повільно стікає фасадом, охолоджуючи будинок і допомагаючи його власникам заощадити на кондиціонерах. Або лікарня в районі Фрідріхсхайн, яка після ремонту була відключена від дощової каналізації і тепер справляється з атмосферними опадами самостійно.
Правильне проєктування – головне правило у «місті-губці»
Смушак наголошує, що основним елементом концепції є правильні проєкти, коли виконується робота з благоустрою дворів, доріг чи скверів і парків – використовувати правильне планування.
Під «правильним плануванням» мається на увазі, що у будь-якому дворі можна створити місця, де дощова вода буде стікати у спеціальний резервуар. Можна зробити невелику штучну водойму, можна зробити ємність, а воду використовувати для поливу квітів чи газонів.
«А можна просто зробити заглиблення у середині двору, такий собі мультифункціональний простір, коли суха погода, то там просто газон, який знаходиться нижче від інших зон. Літом там можуть гратися діти чи відпочивати дорослі, а коли паде інтенсивний дощ, то вся вода зливається туди і може 1-2 години стояти. І ця калюжа нікому не буде заважати», – розповідає Смушак.
Більшість містян підтримують ідею озеленення міста у такий спосіб. До прикладу, франківка Наталія Гостюк каже, що їй подобається все, що збільшує площу зелених насаджень.
“Мені подобається традиційне озеленення – дерева, газони, кущі – особливо. Як на мене, то екобруківка краще, ніж звичайна. Але і просто газон з травою – це теж чудово”, – каже вона.
А є і ті, хто переконанні у тому, що озеленення це добре, але також потрібно вирішувати проблему дощових мереж, які часто засмічуються.
“Я ставлюсь позитивно до будь-якого озеленення міста, та дощові мережі часто бувають забиті і вода просто збирається біля них. Тож думаю, що комунальникам потрібно частіше їх чистити, а франківцям не кидати у них сміття”, – говорить Тетяна Крулів.
У Європі можна побачити, що вздовж доріг газони розташовані нижче від рівня дороги, а в Івано-Франківську часто роблять все навпаки. Хоча у такі газони, за словами головного комунальника міста, можна збирати дощову воду, а ще у лунки біля дерев, та у місті існує практика вмощувати їх так, що вода туди не попадає, а та земля, коли паде дощ, розсипається і забруднює все довкола.
«В Івано-Франківську таке можна побачити на дорогах, які робилися не нашим департаментом чи десь давніше», – пояснює Смушак.
Івано-Франківськ не готовий до екобруківки
У деяких дворах Івано-Франківська почали використовувати екобруківку, зокрема – нещодавно відремонтували двір на вулиці Коновальця. Та за словами Смушака, місто не готове до таких елементів благоустрою.
«Такий елемент у дворах для України і Франківська – ми не готові до таких елементів, тому що там збирається сміття, його дуже важко звідти вичищати, там росте трава, яку потрібно доглядати і підсіювати, косити. Але хто цим буде займатися? Ми не розуміємо, що екобруківка – те місце, де може зливатися уся дощова вода з міжбудинкового проїзду. Таким чином ми буде менше навантажувати дощові мережі», – каже він.
Великою проблемою міста є його центральна частина, де дощові мережі, фекальна та побутова каналізація потрапляють в одну трубу. Потім це все потрібно очищувати, а для цього потрібні спеціальні реагенти та затрати електроенергії, а також відбувається перенавантаження очисних споруд.
«Але навіщо це все робити, коли можна працювати по іншому. За кордоном давно зрозуміли, що дощова вода – безкоштовний ресурс, який падає нам просто з неба», – додає Смушак.
Тому, говорить комунальник, якщо правильно спланувати двір із самого початку, то ця дощова вода може використовуватися для поливу, а якщо провести мережі, то її можна використовувати як технічну воду для інших потреб.
«Та ми стараємося якомога швидше позбутися і вивести з міста цей безкоштовний ресурс», – додає Смушак.
Ми не можемо повністю відмовитись від дощових колекторів
У місті склалась ситуація, що у місцях масової забудови від дощових колекторів фактично не можливо відмовитися. А при побудові нових споруд – підрядники не звертають увагу на екологічні проблеми міста, та те, як можна боротися з дощовою водою.
«Багато нових будинків у Івано-Франківську будуються за правилом – збудувати метри квадратні, щоб продати їх дорого, але не думають про те, як у цьому будинку мають жити люди. Всі хочуть мати життєвий простір біля свого будинку, куди можна вийти з дітьми», – каже Смушак.
За його словами, якщо правильно планувати нові будинки і правильно робити ремонт у старих будинках, тоді ніхто нічого додатково не витрачаємо по коштах. Реалізувати правильні підходи планування, проєктування та виконання робіт – може бути дешевше, ніж будувати ті ж колектори.
«Ми створюємо комфортні умови, бо коли ми можемо закласти двір екобруківкою – це буде фактично та сама ціна, що і звичайна плитка чи асфальтом закатати. Та вже цей будинок буде мати зовсім інший мікроклімат, бо це є зелень, яка дихає, вбирає воду і не нагрівається на сонці.
Це європейський підхід, це та практика, яку ми пробуємо реалізовувати у місті Івано-Франківську. Щось нам вдається, а щось не вдається. Є багато людей, які не сприймають, не розуміють, які звикли працювати, як 10-20 років тому. Не можна будувати дорогу, на якій немає зеленої зони», – підсумовує Смушак.
ФОТО ТИЖНЯ
