«Місто-губка»: як Франківськ переймає європейський досвід поводження зі стихійними зливами

Автор: Зелінська Таня

27 Чер, 2019 17:41

«Місто-губка»: як Франківськ переймає європейський досвід поводження зі стихійними зливами

В Івано-Франківську взялися переймати досвід європейських країн по поводженню з дощовою водою. Зокрема, у місті почали впроваджувати концепцію «Міста-губки».

Читайте також: "Просимо облаштувати перехід через проблемну ділянку залізничної колії", - депутати міськради звернулися до міністра Омеляна

Чому дощі стають такою великою проблемою для міст України?

Дуже часто рясні дощі стають критичною ситуацією для міст країни – вулиці затоплює. Що роблять міста України? За словами директора Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківська Михайла Смушака, у містах традиційно намагаються побудувати якнайбільше труб і колекторів, щоб швидко вивести всю воду.

«А у Європі зрозуміли, що які б великі не були колектори, яка б не була велика їх кількість – всі вони не можуть спожити дощову воду, коли йдуть інтенсивні опади. І ми у місті Івано-Франківську, на жаль, теж зазвичай думаємо, як побудувати ще більше колекторів», – говорить Смушак.

Другою проблема – куди ж скерувати дощову воду. Директор комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» Роман Кімачук пояснює – підтоплення у місті відбувається через низку причин. В першу чергу він вважає, що потрібно розвивати роздільну каналізаційну мережу, а саме – розвивати дощову каналізацію, пише “Галка”.

«Каналізаційна мережа запроектована і частково збудована більш, ніж сто років тому, тоді місто було у три рази менше і населення відповідно теж. Місто – живий організм, воно весь час розвивається і з’являється тверде покриття: асфальт, бруківка, цемент і інше», – розповідає Кімачук.

Тому безпосередньо у землю потрапляє все менше поверхневих вод. Натомість під час опадів вони через дощові решітки і колодязі потрапляють у каналізаційну мережу «Івано-Франківськводоекотехпрому». Відповідно, коли завелика кількість води потрапляє у мережі, вони не можуть з ними впоратися.

«Не того, що вони погані, а тому, що той об’єм, який випадає на території міста Івано-Франківська, не може одномоментно потрапити до наших мереж, тому відбувається вилив з каналізаційних мереж», – додає директор КП.

Франківські комунальники вважають, що лише труб недостатньо, і взяли на озброєння концепцію «Місто-губка». Її ідея – створювати більше зелених зон, щоб вода могла через, до прикладу, екобруківку потрапляти до землі.

«Бо коли вся поверхня дворів, вулиць, тротуарів і парків викладена бруківкою чи залита асфальтом, то вода не просочується у грунт, а десь накопичується, стікає або стоїть на одному місці, і утворюються великі калюжі. Наша задача – зменшити кількість стоків, які потрапляють до нашої загальносплавної каналізації», – говорить Кімачук.

Тому у місті вже почали впроваджувати деякі ідеї перетворення Івано-Франківська у «місто-губку».

Михайло Смушак говорить, що є дуже багато речей з даної концепції, які вже почали використовувати в облаштуванні міста.

«І ми їх не придумаємо самі, бо на жаль, Україна технічно і технологічно відстала від європейських країн. Ми так само сильно відстали у підходах до трактування, планування і виконання робіт. Є цілі, до яких ми прагнемо йти, а в Європі вже давно від них відмовляються, там вже провели наукові дослідження та побачили на практиці, що необхідно робити по-іншому. Одним з таких елементів є поводження із дощовими водами», – пояснює головний комунальник міста.

Як це роблять у Європі? «Місто-губка» у Берліні

Влітку 2017 німецька столиця потерпала від аномальних дощів. 29 червня увійшло в історію Берліна – за 24 години місто прийняло чотиримісячну норму опадів. Щоб скоротити ризик повеней і знизити навантаження на дощову каналізацію, мерія Берліна і міська компанія водопостачання впроваджують в місті програму економного поводження з дощовою водою, яку скорочено називають “Місто-губка”. Дана ідея є частиною великого проекту з адаптації інфраструктури Берліна до наслідків глобальної зміни клімату.

Концепція “губки”, яка народилася в Китаї, передбачає наступний підхід: кущі, дерева і газони на дахах, фасадах і в громадських місцях “вбирають” дощову воду. У місті активно використовують озеленення не тільки дахів, але і стін будинків.

По всьому Берліну вже налічується понад 18 тисяч озеленених дахів, у тому числі – дах будівлі міської компанії з водопостачання. Коли виходиш на нього, опиняєшся немов на галявині посеред лісу: під ногами мох і травичка, крізь яку тут і там пробиваються на світ гриби. Інший приклад – новобудови в районі Адлерсхофі, де не тільки дахи, але і фасади покриті рослинами – дощова вода накопичується на даху і повільно стікає фасадом, охолоджуючи будинок і допомагаючи його власникам заощадити на кондиціонерах. Або лікарня в районі Фрідріхсхайн, яка після ремонту була відключена від дощової каналізації і тепер справляється з атмосферними опадами самостійно.

Правильне проєктування – головне правило у «місті-губці»

Смушак наголошує, що основним елементом концепції є правильні проєкти, коли виконується робота з благоустрою дворів, доріг чи скверів і парків – використовувати правильне планування.

Під «правильним плануванням» мається на увазі, що у будь-якому дворі можна створити  місця, де дощова вода буде стікати у спеціальний резервуар. Можна зробити невелику штучну водойму, можна зробити ємність, а воду використовувати для поливу квітів чи газонів.

«А можна просто зробити заглиблення у середині двору, такий собі мультифункціональний простір, коли суха погода, то там просто газон, який знаходиться нижче від інших зон. Літом там можуть гратися діти чи відпочивати дорослі, а коли паде інтенсивний дощ, то вся вода зливається туди і може 1-2 години стояти. І ця калюжа нікому не буде заважати», – розповідає Смушак.

 

Більшість містян підтримують ідею озеленення міста у такий спосіб. До прикладу, франківка Наталія Гостюк каже, що їй подобається все, що збільшує площу зелених насаджень.

“Мені подобається традиційне озеленення – дерева, газони, кущі – особливо. Як на мене, то екобруківка краще, ніж звичайна. Але і просто газон з травою – це теж чудово”, – каже вона.

А є і ті, хто переконанні у тому, що озеленення це добре, але також потрібно вирішувати проблему дощових мереж, які часто засмічуються.

“Я ставлюсь позитивно до будь-якого озеленення міста, та дощові мережі часто бувають забиті і вода просто збирається біля них. Тож думаю, що комунальникам потрібно частіше їх чистити, а франківцям не кидати у них сміття”, – говорить Тетяна Крулів.

У Європі можна побачити, що вздовж доріг газони розташовані нижче від рівня дороги, а в Івано-Франківську часто роблять все навпаки. Хоча у такі газони, за словами головного комунальника міста, можна збирати дощову воду, а ще у лунки біля дерев, та у місті існує практика вмощувати їх так, що вода туди не попадає, а та земля, коли паде дощ, розсипається і забруднює все довкола.

«В Івано-Франківську таке можна побачити на дорогах, які робилися не нашим департаментом чи десь давніше», – пояснює Смушак.

Івано-Франківськ не готовий до екобруківки

У деяких дворах Івано-Франківська почали використовувати екобруківку, зокрема – нещодавно відремонтували двір на вулиці Коновальця. Та за словами Смушака, місто не готове до таких елементів благоустрою.

«Такий елемент у дворах для України і Франківська – ми не готові до таких елементів, тому що там збирається сміття, його дуже важко звідти вичищати, там росте трава, яку потрібно доглядати і підсіювати, косити. Але хто цим буде займатися? Ми не розуміємо, що екобруківка – те місце, де може зливатися уся дощова вода з міжбудинкового проїзду. Таким чином ми буде менше навантажувати дощові мережі», – каже він.

Великою проблемою міста є його центральна частина, де дощові мережі, фекальна та побутова каналізація потрапляють в одну трубу. Потім це все потрібно очищувати, а для цього потрібні спеціальні реагенти та затрати електроенергії, а також відбувається перенавантаження очисних споруд.

«Але навіщо це все робити, коли можна працювати по іншому. За кордоном давно зрозуміли, що дощова вода – безкоштовний ресурс, який падає нам просто з неба», – додає Смушак.

Тому, говорить комунальник,  якщо правильно спланувати двір із самого початку, то ця дощова вода може використовуватися для поливу, а якщо провести мережі, то її можна використовувати як технічну воду для інших потреб.

«Та ми стараємося якомога швидше позбутися і вивести з міста цей безкоштовний ресурс», – додає Смушак.

Ми не можемо повністю відмовитись від дощових колекторів

У місті склалась ситуація, що у місцях масової забудови від дощових колекторів фактично не можливо відмовитися. А при побудові нових споруд – підрядники не звертають увагу на екологічні проблеми міста, та те, як можна боротися з дощовою водою.

«Багато нових будинків у Івано-Франківську будуються за правилом – збудувати метри квадратні, щоб продати їх дорого, але не думають про те, як у цьому будинку мають жити люди. Всі хочуть мати життєвий простір біля свого будинку, куди можна вийти з дітьми», – каже Смушак.

За його словами, якщо правильно планувати нові будинки і правильно робити ремонт у старих будинках, тоді ніхто нічого додатково не витрачаємо по коштах. Реалізувати правильні підходи планування, проєктування та виконання робіт – може бути дешевше, ніж будувати ті ж колектори.

«Ми створюємо комфортні умови, бо коли ми можемо закласти двір екобруківкою – це буде фактично та сама ціна, що і звичайна плитка чи асфальтом закатати. Та вже цей будинок буде мати зовсім інший мікроклімат, бо це є зелень, яка дихає, вбирає воду і не нагрівається на сонці.

Це європейський підхід, це та практика, яку ми пробуємо реалізовувати у місті Івано-Франківську. Щось нам вдається, а щось не вдається. Є багато людей, які не сприймають, не розуміють, які звикли працювати, як 10-20 років тому. Не можна будувати дорогу, на якій немає зеленої зони», – підсумовує Смушак.

Приєднуйтеся до каналу “Галки” у Telegram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry