Отець Андрій Жук поєднує служіння в Церкві з викладанням у школі й коледжі. Цьогоріч він здобув титул одного з кращих вчителів Івано-Франківська.
Його історію розповідає “Галка“.
Читайте також: Християнська етика, нецензурна лексика та одностатеві шлюби: розмова з франківським священником та вчителем Андрієм Жуком (ФОТО)
Священник Івано-Франківської архієпархії УГКЦ Андрій Жук служить у мікрорайоні Пасічна — в каплиці преподобної Йосафати Гордашевської, яка належить до парафії великомученика Дмитрія. Його служіння не обмежується лише Церквою — воно тісно переплетене з освітою, адже отець Андрій викладає основи християнської етики та історію в ліцеї №23 імені Романа Гурика. Окрім того, навчає суспільствознавчим дисциплінам у медичному фаховому коледжі.
Окрім того він дистанційно читає лекції у Чортківськійдяківсько-катехитичній академії імені Григорія Хомишина(Тернопільська область), а також працює у Дяківсько-реґентському інституті при Університетісв.Івана Золотоустого. Саме там, каже, відбувається формування дяків-регентів — тих, хто своїм співом супроводжує Літургії в храмах.
Отець Андрій має дві вищі освіти. Богословську здобув у Івано-Франківській академії Івана Золотоустого та Духовній семінарії, де отримав відповідну формаційну підготовку для свячень. А паралельно навчався в тодішньому Прикарпатському (тепер Карпатському) університеті імені Василя Стефаника — на факультеті історії, політології та міжнародних відносин. Там здобув ступінь магістра історії.
Хотів бути лікарем, але обрав служіння церкві та викладання дітям
Священство не було єдиною мрією дитинства отця Андрія. У старших класах він задумувався про медицину — бажав стати лікарем.
“Але Господь вдало «пожартував»: моя дружина — лікар. І тепер я відчуваю всі аспекти лікарської роботи вдома”, — з усмішкою каже він.
Бажання вчити дітей з’явилося змалку. З роками воно лише зміцнювалося.
“Мені часто говорили, що я маю педагогічний дар — можу просто пояснити, і люди це запам’ятовують. Я зрозумів: якщо Господь дав цей талант, я не маю права його занедбати. Бо потім Він спитає: як ти його використав?”.
Перший досвід в освітньому середовищі прийшов ще у студентські роки. Його обрали головою студентського самоврядування. Організація заходів, конференцій, культурних акцій — усе це стало частиною щоденної реальності. Звідти й почалася освітянська стежина.
У 2021 році він став експертом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти — перевіряв заклади, які претендували на акредитацію.
“Ми мали визначати, чи може заклад видавати державні дипломи, чи відповідає критеріям. Це було серйозно й відповідально”.
Школа з’явилася в його житті у 2022 році. Отець Андрій розпочав роботу у 23-му ліцеї з посади педагога-організатора.
“Це важлива, але недооцінена роль. Людина, яка не проводить уроків, але відповідає за всі виховні процеси в закладі”.
Згодом почав викладати християнську етику й історію. А з січня 2024 року долучився до викладацької команди Івано-Франківського медичного фахового коледжу.
“Попри труднощі викладацької діяльності — я на своєму місці”.
«Передусім – це велика відповідальність»: отця Андрія Жука визнали одним з кращих освітян міста
16 квітня 2025 року Андрій Жук став одним з 10 лауреатів Премії міського голови в галузі освіти.
16 квітня 2025 року отець Андрій Жук увійшов до десятки найкращих освітян Івано-Франківська — став лауреатом Премії міського голови в галузі освіти. Для нього ця відзнака — не слава, а передусім зобов’язання.
“Це не про «корону» на голові. Це — велика ласка Божа і воля добрих людей. І передусім — це відповідальність”, — пояснює він.
Отець Андрій переконаний: кожен вчитель, який проводить хоча б один урок, заслуговує на похвалу. Тому перемога у конкурсі серед 43 претендентів — це радше стимул, ніж визнання.
“Я вже не маю права знехтувати цією довірою. Якщо не триматиму рівень, то просто зневажу тих, хто голосував: своїх учнів, своїх колег. А я не маю на це права”, — каже він.
Читайте повну версію матеріалу, де Андрій Жук розповідає, для чого дітям викладають християнську етику, як діти ставитися до віри у час війни, чи варто хрестити дитину при народженні, про толерантність до інших релігій, чому церква не визнає одностатеві шлюби, для чого ходити до церкви, як бути, коли порушуєш одну зі заповідей Господніх, чи гріх стригти й вишивати в неділю, та чому не можна матюкатися.
ФОТО ТИЖНЯ
