Україна завжди була країною талановитих людей. Зокрема, саме наші вчені першими провели трансплантацію серця та відкрили вакцину проти холери та чуми.
До Дня лікаря 24 канал вирішив нагадати імена українських фахівців, які зробили вагомий внесок у розвиток науки та медицини. Звичайно, це далеко не весь список, а лише найпопулярніші постаті. Адже, як ми вже зазначили, Україна багата на талановитих та працелюбних людей.
Микола Амосов
Галузь: кардіохірургія, трансплантологія і біокібернетика.
Микола Амосов почав свою практику під час Другої світової війни. А тепер вважається ледь не найлегендарнішим українським лікарем, адже став першим у світі, хто протезував клапан серця.
Для перших серцевих клапанів Амосов використав клаптики своєї нейлонової сорочки, яку колись привіз з Італії.
Амосов проводить операцію / Фото Україна неймовірна
За життя він провів близько 6 тисяч операцій. Так, лише уявіть, він працював хірургом до 80-річного віку. Через його інститут серцево-судинної медицини пройшло 80 тисяч пацієнтів.
Також саме Амосов розробив систему підтримування здоров’я, актуальну й нині. В її основі – обмеження у їжі та постійні помірні фізичні навантаження. Він неоднократно наголошував, що медицина повинна лікувати від хвороб, а от підтримувати здоров’я – завдання кожного.
Володимир Хавкін
Галузь: бактеріологія, імунологія.
Прізвище Хавкіна не заслужено менш популярне, ніж в Амосова. Хоч його винахід врятував 35 мільйонів життів. Саме він винайшов вакцину проти холери та чуми.
Найбільше його вклад в медицину оцінила Британська імперія, яка запросила його працювати в Індію через критичну епідситуацію.
Хавкін серед пацієнтів / Фото Ukrainian people
Там вченого сприймали як божество та називали “великим білим цілителем”, а ЗМІ його величали як “благодійник людства”.
Роки життя: 1860-1930.
Володимир Філатов
Галузь: офтальмологія, хірургія.
Одесит Володимир Філатов у 30-х роках став одним із перших у світі лікарів, хто провів успішну пересадку рогівки. Він самостійно сконструював інструменти та став першим, хто почав витримувати донорські очі в льоді.
Оскільки винахід встигли зробити до початку Другої світової війни, для фронтовиків його прізвище стало останньою надією. Ніхто з військових пацієнтів не знав його адреси, на конверті писали просто – “Одеса, лікареві Філатову”. Так і домовлялися про операцію.
Філатов оглядає військового / Фото Волинь
Також саме Філатов став автором тканинної терапії, яку застосовують і у теперішній час.
Окрім цього, Філатов заснував один з найбільших в Європі Інститут очних хвороб і тканинної терапії, у якому був директором до кінця свого життя.
Роки життя: 1875-1956.
Володимир Підвисоцький
Галузь: бактеріологія і патологія
Підвисоцький вважається одним з родоначальників ендокринологічних досліджень, регенерації тканин і непрямого поділу клітин – мітозу. Також саме він відкрив світу роль наднирників в організмі.
Володимир Підвисоцький / Фото НБУВ
Саме він заснував медичний факультет в Одеському університеті. Окрім цього, Підвисоцький очолював заклади Червоного Хреста у Києві й став основоположником столичної школи патологів.
Роки життя: 1857-1913.
Олександр Богомолець
Галузь: патологічна фізіологія.
Олександр Богомолець вивчав старіння організму та описав концепцію цього процесу у своїй книзі “Продовження життя”, яку переклали на безліч мов світу. Втім, найбільшим його досягненням вважають вивчення взаємодії пухлин і організму. Так, саме Богомолець перевернув уявлення медиків та науковців про ріст пухлин.
Олександр Богомолець / Фото НМУ
Також Богомольця називають організатором української науки, адже саме він заснував перші науково-дослідні заклади медичного профілю в Україні (та навіть у Росії).
Іронічно, що Ольга Богомолець, яка гальмувала запуск медичної реформи, є його правнучкою.
Роки життя: 1881-1946.
ФОТО ТИЖНЯ
