Унікальний репортаж про секретний військовий об’єкт радянської доби розкриває деталі підземного командного пункту, схованого в лісах біля Івано-Франківська, який колись міг стати епіцентром глобального протистояння.
Про це пише Галка з посиланням на відеоблогера Марка Бобаліка у своєму дослідженні занедбаних військових об’єктів Прикарпаття.
Приховане серце холодної війни, величезний підземний комплекс, який свого часу міг вмістити 450 осіб вищого військового керівництва та витримати потужний ядерний удар, нині перетворився на моторошну пам’ятку радянської військової могутності. Розташований у мальовничому Чорному лісі неподалік від Івано-Франківська, цей надсекретний об’єкт був справжньою фортецею, здатною забезпечити автономне функціонування протягом трьох тижнів.
Командний пункт являв собою справжній інженерний шедевр радянської епохи. Підвішений на 36 сталевих тросах, з унікальною азотною амортизаційною системою, він був спроєктований витримати навіть найпотужніші удари. Спеціальні балони підтримували внутрішній тиск, перешкоджаючи потраплянню отруйних речовин, а меблі були надійно закріплені на спеціальній фальш-підлозі з поролоновим наповнювачем.
Унікальність об’єкта полягала в його комунікаційних можливостях. Звідси здійснювалося управління військами 15 країн Варшавського договору, функціонувало 600 телефонних та півтори тисячі телеграфних каналів. Система була продубльована радіозв’язком, релейними, тропосферними та космічними каналами комунікації.
Цікаво, що у 2005 році місцева влада планувала перетворити унікальний комплекс на туристично-рекреаційний заклад та центр медичної профілактики. Однак ці плани так і залишилися нереалізованими. Нині приміщення перебувають у віданні державної служби надзвичайних ситуацій і використовуються як звичайні склади.
Марк Бобалік під час свого дослідження зафіксував стан об’єкта: затоплені тунелі, понівечені металоконструкції, повна відсутність охорони. Колись гордість радянської військової потужності перетворилася на моторошну пам’ятку минулого, німий свідок епохи холодної війни.
Сьогодні від колишньої величі залишилися лише уламки: понівечені входи, зрізані антени та затоплені приміщення. Єдине, що залишилося незмінним – мальовничі лісові угіддя навколо, де й досі мешкає найбільша на Прикарпатті популяція благородного оленя.
Цей об’єкт – не просто закинуте місце, а справжній музей технічної думки радянської доби, який чекає на своє друге народження та переосмислення.
