“Мої плани – продовжувати зростати”: прикарпатка Ірина Федорів про зірковий 2025, тренування та життя поза спортом (ВІДЕО)
Франківська веслувальниця, дворазова чемпіонка світу та заслужена майстриня спорту України Ірина Федорів розповіла “Галці” про свій шлях у спорті, найяскравіші перемоги та секрети підготовки до змагань.
Від гімнастики до веслування
Ірина почала займатися спортом у чотири роки – батьки віддали надто енергійну дівчинку на спортивну гімнастику. Проте згодом вона зрозуміла, що занадто висока для цього виду спорту.
“Я хотіла міжнародних стартів. Моя ціль з дитинства – це Олімпіада. Я розуміла, що в гімнастиці не зможу це реалізувати. Мені потрібно було міняти сферу”, – розповіла спортсменка.
До веслування її запросив друг тренера після показового виступу в школі. Спочатку Ірина не хотіла переходити, але зрозуміла: якщо хоче чогось більшого, потрібно щось змінити. Так вона потрапила до тренера Миколи Пирога.
Зараз Ірину тренують Микола Пиріг з Івано-Франківська та дворазовий олімпійський чемпіон Юрій Чебан. Вони працюють командою – разом пишуть плани і домовляються про тренування.
“Тренування у нас проходять два рази на день. Зранку ми веслуємо на воді, ввечері тренуємося в залі – розвиваємо силу та силову витривалість. Є зарядки чотири рази в тиждень”, – пояснила Федорів.
Найяскравіші перемоги
Цього року Ірина з напарницею Людмилою Лузан виграла чемпіонат світу на дистанціях 200 та 500 метрів у каное-двійці. На 200 метрах вони поставили світовий рекорд.
“Кожні змагання мені запам’ятовуються по-особливому. Я не можу сказати: ‘Ось ця медаль мені найулюбленіша’. Я вдячна за всі свої медалі”, – зазначила спортсменка.
Особливо їй запам’ятався Кубок світу, де вона вперше виступала на дорослій дистанції:
“Я заїжджаю другою за олімпійською чемпіонкою. Це був фурор. Я пишалася, що та маленька Іра, яка мріяла про це, зараз стоїть на п’єдесталі з цими людьми”.
На питання про те, як справлятися з величезним тиском у молодому віці, Ірина відповіла:
“Я стараюся згадати, чому я тут, для чого я тут. Спорт – це не тільки про медалі, це і про шлях. Мені подобається те, чим я займаюся. Я намагаюся насолоджуватися процесом, а не боятися помилки”.
Спортсменка робить дихальні практики та візуалізує, як має пройти дистанцію. Перед стартом вона думає не “як мені заїхати першою”, а “що мені потрібно зробити, щоб доїхати першою”.
Життя поза спортом
“Якщо жити постійно спортом, це недобре. Потрібно шукати хобі не зі спортивної сфери”, – переконана Ірина. Вона відкрила для себе в’язання, плетіння з бісеру та взяла курси англійської мови.
Паралельно зі спортом дівчина навчається в Карпатському національному університеті.
“Я вдячна університету за підтримку та розуміння, що я спортсменка і не завжди можу виконувати всі завдання вчасно”, – сказала вона.
Перед стартом Ірина танцює під музику:
“Я переживаю, і щоб убрати напругу, включаю музику, співаю, танцюю”.
Коли нервує, то стає злою. А улюблене місце сили – Португалія, де часто проходять збори.
“Перш за все – продовжувати зростати, тому що кожного року результат стає кращим. Моя ціль – олімпійське золото. Ми з тренерами працюємо для цього”, – поділилася Ірина.
Найбільше вона вдячна своїм тренерам Миколі Пирогу та Юрію Чебану, а також родині за підтримку на цьому шляху.
Повне відео інтерв’ю доступне на YouTube-каналі “Галки” за посиланням.
Читайте також:
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
