Стародавні молюски, морські їжаки, рештки акул — такі знахідки мають у своїх скарбничках прикарпатські палеонтологи.
Читайте також: “Кожен мусить внести свою лепту”: як прикарпатські волонтери ремонтують автівки для 102 бригади (ВІДЕО)
Як розповів палеонтолог-любитель Анатолій Ріжко, в Україні ця професія малооплачувана. Для себе не розглядає її як основний дохід, пише Суспільне Карпати.
Анатолій Ріжко розповідає, що 70 мільйонів років тому вся територія України була морем, тож роботи вистачає. У вапняних породах з океанічного дна чоловік знаходить найпростіший молюск під назвою “белемніт”, який ще називають “чортові пальці”.
Анатолій має профільну освіту та кілька експедицій за плечима. Загалом в палеонтології він близько 7 років. Каже, основний інструмент в роботі – це знання. Окрім того, потрібен геологічний молоток, щоб відділяти основну породу, та щітки, щоб очищати її.
Професійне заняття палеонтологією коштуватиме майже тисячу доларів, розповідає Анатолій. Це – рюкзак, спорядження, форма, інструмент закордонного виробництва. Вартість спорядження для аматорського дослідження, каже, становить приблизно пів тисячі гривень.
Анатолій лише відшукує старожитності. Очищають та документують знахідки спеціалісти, які переважно працюють в обласних центрах – Івано-Франківську, Тернополі, Львові.
“Найцікавіша знахідка особисто для мене — це морські їжаки. Вони мені подобаються за формою, за своїм ареалом існування. І, по суті, їх найбільше. Найнесподіваніша знахідка – це белемніти. Ми їх знаходили, коли відпочивали на пляжі на річці в Івано-Франківську. І ми їх знайшли просто в намулі”, – розповідає Анатолій Ріжко.
За словами археолога Тараса Ткачука, знайдену річ оглядають, описують, фотографують та замальовують. Порівнюючи її з уже віднайденими речами, встановлюють так званий “відносний вік”. Щоб встановити “абсолютний вік”, зі знахідкою мають попрацювати фізики.
“Прикарпаття – цікава археологічна зона. Тут були контакти різних культур, різних культурних блоків навіть: балканського культурного блока, середньоєвропейського культурного блока, східноєвропейського. І якраз на цих землях відбувалися контакти різних людей. Ми бачили на матеріалах з Козини, наприклад, що є раннє Трипілля. В тому ранньому Трипіллі ми бачимо культури з Центральної Європи, Закарпаття”, – каже палеонтолог.
За словами Тараса Ткачука, останніми роками державне фінансування польових робіт зменшилося. Каже, для польових робіт, на які витрачають більшу частину грошей, не можна отримати гранти. Вони передбачені для наукових досліджень або участі в конференціях.
Ще одна проблема – не всі музеї мають дозвіл на проведення розкопок. Зокрема, музейно-виставковий центр Калущини. Його директор Артур Єфремов розповідає, що в місті двічі знаходили археологічні артефакти: у 2015 та у 2018 роках. Перший раз установі вдалося долучитися до розкопок, де знайшли кераміку кінця XVII-XVIII століття. Другий раз дослідження проводили інші спеціалісти. В центрі є кілька стендів з керамікою, притаманною регіону. Колекція постійно поповнюється.
“Є певна кількість колекціонерів, які купляють речі на сайтах. Маючи до нас певний кредит довіри, вони впевнені, що ті речі, які вони дарують, збережуться у музеї й будуть певним чином представлені. Дівчина знайшла в себе на городі такий старий керамічний свисток у формі когутика. Каже: “Я не знаю, що з цим робити. Викидати не хочу, я вам віддам. Потрібно?”, – каже Андрій Єфремов.
ФОТО ТИЖНЯ
