26 жовтня у Конгрес-центрі Палацу Потоцьких в Івано-Франківську відкрилася виставка «Хліб і вино». В експозиції представлено близько пів сотні робіт учасників XVIII Міжнародного іконописного пленеру, який пройшов у вересні в Язловецькому монастирі на Тернопільщині.
Цьогорічна провідна тема пленеру — Таїнство Євхаристії (хліб і вино). Митці переосмислюють традиції східнохристиянського мистецтва, поєднуючи канони із власним світосприйняттям та сучасними сенсами.
В експозиції представлені ікони та сакральні твори студентів, викладачів Львівської національної академії мистецтв, Львівської політехніки, а також митців із Польщі. Експозиція триватиме до 15 листопада.
Засновник іконописного пленеру, народний художник України та професор ЛНАМ Роман Василик розповів, що ініціатива започаткована ще 18 років тому і була першим у світі іконописним пленером такого типу.
«Раніше пленери були живописні, графічні чи скульптурні, а іконописних не існувало. Спершу ми 12–15 років проводили їх у Польщі, на батьківщині поета Богдана-Ігоря Антонича. З початком повномасштабної війни робимо їх в Україні — були в Космачі, Славську, а цьогоріч у Язловці на Бучаччині. Це надзвичайно мальовнича місцевість із замком XVI століття та старовинними храмами.
Цьогоріч у нас близько 45 учасників і приблизно 50 робіт. Кістяк — українці, але є й близько 10 митців із Польщі. Це помагає нам у сьогоднішній непростий час знаходити спільні точки дотику. Тема — “Хліб і вино”. Тут представлені сакральні твори, які не завжди є суворою канонічною іконою, але для нас це можливість дати студентам звернути плечі та розкритися. Ми даємо їм змогу творити сучасну ікону, яка буде дивитися у майбутнє, на наступні покоління», — розповів Роман Василик.
Викладачка кафедри візуального дизайну і мистецтва Львівської політехніки Катерина Кузів наголосила на важливості вибудовування діалогу між іконою та сучасним глядачем.
«Досвід таких пленерів надзвичайно важливий через спільнотність. Ми збираємося колективом однодумців, які працюють над розробленням сучасної іконографії. Враховуючи канонічність, ми розробляємо мову, яка буде зрозумілою сучасному глядачеві.
У моїй роботі “Агнець Божий” зображено старозавітний образ Ісуса Христа як жертви та зерна, як благодать для творення добра. А інша робота — “Присутність і єднання” — поєднує Новозавітний та Старозавітний образи: хмару Бога Отця, євхаристійну чашу та покрівець, що символізує камінь, відвернений від гробу», — зазначила Катерина Кузів.
Учасниця пленеру Аліна Стадниченко поділилася своїм підходом до стилізації та усучаснення іконопису.
«Я старалася зробити ікону Святої Трійці більш усучасненою, щоб розвіяти стереотипи про те, що ікона не може бути цікавою чи стильною. Важливо, щоб люди подивилися на сакральне мистецтво з іншого боку. Будь-яка ікона має дотримуватися канону — жестів, символіки, Візантійських витоків, але стиль — це про почерк автора та вираження власних почуттів», — поділилася Аліна Стадниченко.
Також особливого звучання експозиція набуває в контексті війни: наприклад, для учасниці пленеру образ розп’ятого Христа став символом пам’яті про загиблих українських воїнів, які віддали життя за Україну.
В рамках проєкту “Франківськ у фотографіях 2024” команда “Галки” зібрала найяскравіші моменти року: відкриття нових міських просторів, культурні фестивалі, спортивні досягнення та ініціативи, що змінюють місто. Ці світлини передають дух сучасного Франківська та його розвиток.
Анекдот тижня
Приходить пуйло до ворожки та й питає:
– Коли я помру?
– Ти помреш в день українського національного свята! – відповідає ворожка.
– А коли ж цей день буде? – цікавиться він.
– От коли здохнеш, тоді й настане цей день! – відповіла вона.
Переговори вже відбуваються без нас і у дечому наша позиція вже не враховується, - Вадим Черниш, учасник переговорів із росіянами в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську про перемовини США та росії
